05 серпня 2010 року 2а-5101/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора Володарського району Київської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2010 року прокурор Володарського району Київської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області (далі - позивач, Управління) звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості по страхових внесках у загальній сумі 1723,48 грн., у тому числі страхових внесків за період з липня по жовтень 2009 року у сумі 1541,02 грн., фінансової санкції у сумі 105,53 грн. та пені у сумі 76,93 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 заборгував Управлінню Пенсійного фонду України у Володарському районі 1723,48 грн. по сумах страхових внесків, що мають бути нараховані, обчислені і сплачені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про збір на державне пенсійне страхування».
Представник Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області 05.08.2010 року подав до суду заяву, в якій повністю підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Заперечень проти позову до суду не надавав, заяв чи клопотань щодо розгляду справи за його відсутності до суду не надсилав. Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи і наявні у справі докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 27.02.2006 року Володарською районною державною адміністрацією Київської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) і, відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області.
Позивачем було встановлено наявність заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в загальній сумі 1723,48 грн., що підтверджується наявними у справі розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень, серпень, вересень та жовтень 2009 року та відповідно до рішення № 224 від 11.12.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, нараховано фінансову санкцію (штраф) у сумі 44,86 грн. та пеню у сумі 67,22 грн., відповідно до рішення № 225 від 11.12.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, нараховано фінансову санкцію (штраф) у сумі 60,67 грн. та пеню у сумі 9,71 грн.
Відповідачем виявлена заборгованість по страхових внесках сплачена не була. Таким чином, загальна заборгованість відповідача складає 1723,48 грн.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно приписів ст. 1 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальник (роботодавець та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Відповідно до вимог ст. 20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для страхувальників є календарний місяць.
Згідно з п. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Приписами п. 13 ст. 106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Внаслідок несплати відповідачем страхових внесків, позивачем винесено рішення № 224 від 11.12.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в сумі 44,86 грн. та пеню у сумі 67,22 грн. і рішення № 225 від 11.12.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в сумі 60,67 грн. та пеню у сумі 9,71 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 вказаного Закону, Пенсійний фонд у разі несплати страхувальником заборгованості по внескам на загальнообов'язкове страхування (недоїмки) має право звернутись до суду з позовом про сплату недоїмки.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 Кодексу.
Оскільки доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано, суд вважає встановленим факт наявності у відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені у загальній сумі 1723,48 грн.
Враховуючи викладене, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали справи, дослідивши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про правомірність заявлених позовних вимог і вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 128, 159 - 163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені у загальній сумі 1723,48 грн. (одна тисяча сімсот двадцять три гривні сорок вісім копійок).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя Спиридонова В.О.