30 березня 2011 року 990/11/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань №1018
час прийняття постанови : 12 год. 37 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Леонтович А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю)
від відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
до
проСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівський звіроплемгосп»
Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
скасування податкових повідомлень - рішень
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Баришівський звіроплемгосп»(далі -позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі -відповідач) про скасування податкових повідомлень -рішень від 31 січня 2010 року №0012601730/3, від 11 листопада 2010 року №0012601730/2, від 3 вересня 2010 року №0011571730/1 та від 11 серпня 2010 року №0011571730/0.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки в період з 02 серпня 2010 року по 05 серпня 2010 року, неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення від 31 січня 2010 року №0012601730/3, від 11 листопада 2010 року №0012601730/2, від 3 вересня 2010 року №0011571730/1 та від 11 серпня 2010 року №0011571730/0, оскільки відповідачем невірно застосовано норми Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" щодо сплати податку з доходів фізичних осіб за продаж нерухомого майна. Так, відповідачем, на підставі акту перевірки №1879/1730/33461188 від 05 серпня 2010 року, визначено податкові зобов'язання, не погодившись з якими, позивач оскаржував їх в адміністративному порядку, за результатами яких, Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення, яке є остаточним в порядку адміністративного оскарження, в зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із вищезазначеними позовними вимогами.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позовній заяві та просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти позову заперечив з підстав викладених в поданому письмовому запереченні, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача та представника відповідача, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Баришівський звіроплемгосп»зареєстроване Баришівською райдержадміністрацією Київської області 01 липня 2005 (номер запису про державну реєстрацію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 13271020000000164), як платник податків перебуває на обліку в Баришівській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області з 08 липня 2005 року за № 28-1149.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 11, Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22 травня 2003 року №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»зі змінами та доповненнями та на підставі службового підставі службового посвідчення серії УКО № 06073, виданого Баришівською ОДПІ ГЛПРІ відділу оподаткування фізичних осіб Баришівської ОДПІ ОСОБА_3, в період з 02 серпня 2010 р. по 05 серпня 2010 року, проведена невиїзна документальна перевірка в приміщенні Баришівської ОДПІ Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівський звіроплемгосп»з питання правильності утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб з найманих працівників в порівнянні поданої звітності Форми 1ДФ в період за І квартал 2009 року.
За результатами перевірки складено акт перевірки № 1879/17/33461188 від 05 серпня 2010 року (далі -Акт перевірки) відповідно до якого встановлені порушення підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: позивачем були виплачені доходи фізичним особам від купівлі нерухомого майна в сумі 1900000 грн 00 коп. без утримання податку з доходів фізичних осіб. Підприємству донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 99998 грн 00 коп. Зазначений Акт було вручено директору сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівський звіроплемгосп»06 серпня 2010 року.
11 серпня 2010 року № 0011571730/0 відповідачем було винесено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення, яким, на підставі акта перевірки №1879/1730/33461188, встановлено порушення Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" №889-ІУ та визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 299994 грн 00 коп.
З даним податковим повідомленням та актом перевірки товариство не погодилось та направило скаргу про перегляд повідомлення - рішення від 11 серпня 2010 № 0011571730/0.
За результатами розгляду скарги, Баришівська ОДПІ 03 вересня 2010 року направила Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Баришівський звіроплемгосп»рішення про результати розгляду первинної скарги від 03 вересня 2010 року № 820/10/17 (надалі - Рішення). За результатами розгляду скарги, Баришівська ОДПІ залишила без змін податкове повідомлення - рішення від 11 серпня 2010 року № 0011571730/0, а скаргу без задоволення. Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Баришівський звіроплемгосп»було направлено податкове повідомлення - рішення від 03 вересня 2010 року №0011571730/1 з тих самих підстав про сплату 299994 грн 00 коп. податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій.
Також Баришівською ОДПІ в рішенні було роз'яснено, що у разі незгоди із рішенням Баришівської ОДПІ, прийнятим за розглядом первинної скарги та податковим повідомленням - рішенням від 03 вересня 2010 року № 0011571730/1 останні можуть бути оскаржені до Державної податкової адміністрації в Київській області протягом десяти днів. Відповідна скарга була направлена позивачем 16 вересня 2010 року.
За результатами розгляду повторної скарги до Державної податкової адміністрації в Київській області, останньою було ухвалено рішення №2316/10/25-017/267-1092 від 10 листопада 2010 року про часткове задоволення скарги та часткове скасування податкового повідомлення - рішення від 11 серпня 2010 року № 0011571730/0 та від 03 вересня 2010 року № 0011571730/1 та відповідно Баришівською об'єднаною державною податковою інспекцією направлено на адресу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівський звіроплемгосп»повідомлення - рішення від 11 листопада 2010 року № 0012601730/2, яке позивачем отримано 12 листопада 2010 року.
Не погодившись з рішенням Державної податкової адміністрації в Київській області про результати розгляду повторних скарг та податковим повідомленням-рішенням Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції, від 11 листопада 2010 року № 0012601730/2 про сплату 95000 грн 00 коп за основним платежем та штрафних (фінансових) санкцій 190000 грн 00 коп., застосованих за порушення п.8.1 ст.8, п. 7.1. ст. 7 Закону України № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями та відповідно з податковими повідомленнями -рішеннями від 11 серпня 2010 року № 0011571730/0 та від 03 вересня 2010 року № 0011571730/1 позивач направив скаргу в порядку адміністративного оскарження Державної податкової адміністрації України.
Рішенням Державної податкової адміністрації України, яке позивачем фактично було отримано 27 січня 2011 року, повторна скарга залишена без задоволення, а Баришівською об'єднаною державною податковою інспекцією направлено на адресу товариства податкове повідомлення рішення від 31 січня 2011 року № 0012601730/3 про сплату суми податкового зобовязання на суму 95000 (дев'яносто п'ять) грн 00 коп. за основним платежем та 190000 (сто дев'яносто) гривень 00 коп. за штрафними санкціями.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України рішення, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення -рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкового зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Судом встановлено, що 12 березня 2010 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Баришівський звіроплемгосп»-як Покупцем та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 -як Продавцями, було укладено договори купівлі-продажу нежитлових будівель. Дані договори посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_1, Черкаського міського нотаріального округу та 6 квітня 2010 року зареєстровані в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Згідно пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю.
15 березня 2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_9, а також 16 березня 2010 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сплачено податок доходів з фізичних осіб від продажу нерухомого майна, який нарахований податковим агентом відповідно до укладених договорів, в загальній суму 113060 грн 58 коп., що становить 5% від оціночної вартості нерухомого майна.
Отже, в даному випадку, при договорах купівлі продажу нежитлових будівель податок доходів з фізичних осіб сплачений однією із сторін -Продавцями, та підтверджується копіями квитанцій про сплату податку з доходів з фізичних осіб від продажу нерухомості наявними в матеріалах справи.
Суд не враховує твердження відповідача, що юридична особа (позивач) є податковим агентом і повинна сплатити до державного бюджету податок з доходів фізичних осіб виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»(надалі - Закон) податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Отже, відповідальність за порушення норм Закону в разі здійснення особою функцій податкового агента покладається саме на цю особу.
Відповідно до пункту 11.3 статті 11 Закону, податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому статею 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору. Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.
Порядок визначення оціночної вартості нерухомого майна, що підлягає продажу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.
Нотаріус, який посвідчив договір відчуження об'єкта нерухомості, зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу.
Таким чином, обов'язок щодо сплати податку законодавець покладає на сторону договору, а на податкового агента (нотаріуса) -обов'язок визнання відповідної суми, тобто нарахування податку, а також контроль за здійсненням сплати податку шляхом перевірки відповідного платіжного документа та вчинення дії щодо подання відповідної інформації податковому органу.
Недотримання нотаріусом зазначених вимог тягне за собою настання відповідальності, установленої Законом.
Відповідно до підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону в разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язку погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.
Як випливає зі змісту наведеної норми, установлена нею відповідальність настає в разі невчинення податковим агентом будь-якої з визначених йому дій, зокрема в разі неналежного нарахування суми податку у встановлених Законом випадках.
Здійснення нотаріального посвідчення договору про відчуження нерухомості за відсутності документа, що підтверджує сплату сторонами договору визначеної нотаріусом суми податку, є неналежним виконанням нотаріусом покладених на нього функцій податкового агента в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб. Інше застосування зазначених законодавчих норм суперечитиме змісту поняття податкового агента, а також припису підпункту 11.3 статті 11 Закону, яким прямо передбачено покладення на нотаріуса функцій податкового агента.
Таким чином, якщо нотаріус посвідчив договір з відчуження об'єктів нерухомого майна без сплати податку стороною договору, обов'язок щодо сплати відповідних податкових зобов'язань повинен виконати нотаріус - податковий агент.
Відповідно до вищезазначеного припису статті 11 Закону, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Баришівський звіроплемгосп»при цій операції не являється податковим агентом, оскільки таким агентом є нотаріус.
Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про несплату податку через установи банку з мотивів, що така сплата відбулася на третій календарний день з моменту укладення договору однією із сторін.
Положенням абзацу 3 пункту 3 статті 11 Закону визначено, що сума податку від продажу об'єкта нерухомого майна самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом, а отже податок повинен бути перерахований до держбюджету будь-якою стороною договору. Тобто Закон вимагає тільки факт перерахування податку до держбюджету будь - якою стороною договору.
Отже, враховуючи те, що податок з продажу нерухомого майна, за розрахунком нотаріуса було сплачено та перераховано в повному обсязі до державного бюджету однією із сторін договору -Продавцями, позивач, будучи другою стороною договору - Покупцем, не зобов'язаний повторно сплачувати до державного бюджету уже сплачений Продавцями податок від продажу об'єкта нерухомого майна.
Таким чином, Баришівська об'єднана державна податкова інспекція неправомірно винесла податкові повідомлення -рішення від 31 січня 2010 року № 0012601730/3, від 11 листопада 2010 року № 0012601730/2, від 3 вересня 2010 року № 0011571730/1 та від 11 серпня 2010 року № 0011571730/0, а тому зазначені рішення підлягають скасуванню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи зазначене вище, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівський звіроплемгосп»до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень -рішень від 31 січня 2010 року № 0012601730/3, від 11 листопада 2010 року № 0012601730/2, від 3 вересня 2010 року № 0011571730/1 та від 11 серпня 2010 року № 0011571730/0 є обґрунтованими і доведеними відповідними доказами, а адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 69-71, 97, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 31 січня 2010 року № 0012601730/3, від 11 листопада 2010 року № 0012601730/2, від 3 вересня 2010 року № 0011571730/1 та від 11 серпня 2010 року № 0011571730/0.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леонтович А.М.
Постанова у повному обсязі виготовлена .