11 липня 2011 року 2а-2908/11/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1022
час прийняття постанови : 10 год. 02 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Леонтовича А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін
від прокурора: не з'явився
від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
в інтересах держави в особі
до
про Прокурора Яготинського району Київської області
Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області
Відкритого акціонерного товариства «Яготинський рибгосп»
стягнення заборгованості,
Прокурор Яготинського району Київської області в інтересах держави в особі Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (далі по тексту -Яготинська МДПІ Київської області, позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Яготинський рибгосп» (далі по тексту -ВАТ «Яготинський рибгосп», відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 387 647,42 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 4 липня 2011 року.
У судове засідання, призначене на 4 липня 2011 року, жодна зі сторін не з'явилась, у зв'язку з чим та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 11 липня 2011 року.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просили суд позов задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Відповідач явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини 2 статті 17, частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» та з урахуванням положень частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010р. (далі по тексту -Податковий кодекс).
Частиною 2 статті 10 Закону України «Про державну службу»від 04.12.1990р. № 509-XII визначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, як забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу, платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відкрите акціонерне товариство «Яготинський рибгосп»зареєстроване Яготинською районною державною адміністрацією Київської області 1 листопада 2005 року.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податкові (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Яготинський рибгосп»подано до податкової інспекції податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік № 29012080 на суму 407 703,04 грн., податкові декларації з плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 31.01.2011р. № 1445, № 1446, № 1447 та податкові декларації з податку на доходи фізичних осіб від 21.02.2011р. № 9000598561 за січень 2011 року, від 13.03.2011р. № 9000937542 за лютий 2011 року, від 15.04.2011р. № 9001937199 за березень 2011 року.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що спеціальним законом, який визначав розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку за 2010 рік, є Закону України «Про плату за землю», що діяв на момент подання податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік.
Враховуючи наведене та відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, жодних доказів щодо сплати самостійно поданої відповідачем податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік суду не надано.
Згідно підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності -обов'язків платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до пункту 287.4 статті Податкового кодексу податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з підпунктом 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 зазначеного Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбачено цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Докази сплати самостійно визначених відповідачем сум в податкових декларація з плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 31.01.2011р. № 1445, № 1446, № 1447 та податкових деклараціях з податку на доходи фізичних осіб від 21.02.2011р. № 9000598561 за січень 2011 року, від 13.03.2011р. № 9000937542 за лютий 2011 року, від 15.04.2011р. № 9001937199 за березень 2011 року в матеріалах справи відсутні.
Крім того, Яготинською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати орендної плати за землю та фіксованого сільськогосподарського податку за 2010-2011 рік, за результатами якої складено акт від 16.02.2011р. № 241/1500/24215477 (далі по тексту -Акт перевірки). Вказаний акт підписаний директором товариства без заперечень.
Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем встановлено, що ВАТ «Яготинський рибгосп»в порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»несвоєчасно сплачено земельний податок.
На підставі зазначеного Акту перевірки позивачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішень: від 16.02.2011р. № 0000461500/0 в розмірі 5 000 грн., від 16.02.2011р. № 0000471500/0 в розмірі 523 грн., від 16.02.2011р. № 0000481500/0 485,96 грн., від 16.02.2011р. № 0000491500/0 в розмірі 121,49 грн., від 16.02.2011р. № 0000501500/0 в розмірі 5 281,26 грн., від 16.02.2011р. № 0000511500/0 в розмірі 649,40 грн., від 16.02.2011р. № 0000521500/0 в розмірі 162,35 грн., від 16.02.2011р. № 0000531500/0 в розмірі 51 753,48 грн., від 16.02.2011р. № 0000541500/0 в розмірі 16,05 грн., від 16.02.2011р. № 0000551500/0 в розмірі 6,48 грн., від 16.02.2011р. № 0000561500/0 в розмірі 9,13 грн., від 16.02.2011р. № 0000571500/0 в розмірі 1 588,46 грн., від 16.02.2011р. № 0000581500/0 в розмірі 1 019,17 грн., від 16.02.2011р. № 0000591500/0 в розмірі 191,09 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішень отримані уповноваженою особою відповідача -директором Новіковим В.Є. 16.02.2011р. про що свідчить підпис на наявних в матеріалах справи копіях корінців податкових повідомлень-рішень.
Докази оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку в матеріалах справи відсутні.
19 квітня 2011 року Яготинською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати орендної плати за землю за 2010-2011 рік, за результатами якої складено акт від 19.04.2011р. № 448/1500/24215478 (далі по тексту -Акт перевірки).
Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем встановлено порушення ВАТ «Яготинський рибгосп»пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу, а саме, несвоєчасна сплата земельного податку.
На підставі зазначеного Акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011р. № 0001551500 в розмірі 4 000 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане уповноваженою особою відповідача - директором Новіковим В.Є. 19.04.2011р. про що свідчить підпис на корінці податкового повідомлення-рішення та оскаржено не було.
Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пунктом 113.1 статті 113 Податкового кодексу строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
Таким чином, у зв'язку з несвоєчасним погашенням відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання податковим органом нараховано пеню та штрафні санкції.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи наведене, сума податкового боргу, яку належить сплатити відповідачу з урахуванням пені та штрафних (фінансових) санкцій становить: орендна плата за землю -314 146,76 грн., в тому числі основний платіж -241 876,04 грн., штрафні санкції -63 359,96 грн. та пеня -8 910,76 грн.; податок з доходів фізичних осіб -72 706,38 грн., в тому числі основний платіж -72 462,80 грн. та пеня -243,58 грн.; фіксований сільськогосподарський податок - 794,28 грн. штрафні санкції.
Вказане також підтверджується даними облікової картки платника та довідкою Яготинської МДПІ Київської області від 13.05.2011р. про наявність у Відкритого акціонерного товариства «Яготинський рибгосп» податкової заборгованості.
Системно проаналізувавши норми чинного законодавства та враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази сплати в повному обсязі податкового зобов'язання, як самостійно визначеного відповідачем в податкових деклараціях, так і нарахованого позивачем, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. А також подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.
Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 9, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Яготинський рибгосп»(07700, Київська область, м. Яготин, вул. Переяславська, 142, код ЄДРПОУ 24215478) на користь Державного бюджету України податкову заборгованість в розмірі 387 647 (триста вісімдесят сім тисяч шістсот сорок сім) грн. 42 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леонтович А.М.
Постанова у повному обсязі виготовлена 12.07.2011