05 липня 2011 року 2а-1965/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю,
У квітні 2011 року Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості -робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі -позивач або центр зайнятості) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю у сумі 2548 грн. 32 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було надано статус безробітного відповідачу в період з 11.01.2008 по 04.01.2009. Як безробітному, відповідачу, було нараховано та виплачено грошову допомогу по безробіттю у розмірі 2548 грн. 32 коп. Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, згідно даних обміну з Державним реєстратором, було встановлено, що відповідач під час перебування на обліку, як безробітний, був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Дана обставина впливала на умови та розмір виплати грошової допомоги, тому підлягала стягненню з відповідача. Добровільно відповідачем зазначена сума грошової допомоги повернута позивачу не була, що стало підставою звернення позивачем до суду.
Представник позивача у заяві від 19.05.2011 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач не надав суду жодних пояснень, заяв чи клопотань.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 11.01.2008 звернувся до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості з письмовою заявою про надання статусу безробітного, до вирішення питання його працевлаштування, відповідно до законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». В своїй заяві відповідач зазначив, що на час подачі заяви він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, не займається трудовою діяльністю та не отримує пенсію.
Відповідно до порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219, позивач зареєстрував відповідача як особу, що шукає роботу з 11.01.2008 та завів на нього персональну картку.
Відповідно до ст. 2, 4 Закону України «Про зайнятість населення»позивачем було винесено наказ від 11.01.2008 № НТ080111 про надання відповідачу статусу безробітного на загальних підставах з 11.01.2008.
На виконання пп. «є»п. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», ст. 6, пп. 1,3,4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.2000 № 915/5136, відповідачу на підставі поданих їм відомостей та документів було призначено допомогу по безробіттю, про що позивачем винесено наказ від 11.01.2008 № НТ080111, про призначення допомоги по безробіттю протягом 360 календарних днів з 11.01.2008 по 04.01.2009.
Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, яке регламентується порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 N 7-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 N 232/16248, згідно даних обміну з Державним реєстратором позивачем отримано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, в якій зазначено, що 12.11.2008 за номером 23530090001019853 Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області було проведено реєстраційну дію -внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов'язано з банкрутством.
Також, дана довідка містить інформацію, що 14.10.2009 за номером 23530100002019853 була проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з її банкрутством.
Дані обставини встановлені в акті від 28.10.2010 № 101028/13 про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до вказаних вище обставин, позивачем було винесено наказ від 29.10.2010 № НТ101029 про внесення до персональної картки відповідача відповідних даних про надання неправдивих відомостей та про проведення роботи по стягнення з відповідача суми отриманої допомоги по безробіттю.
Відповідно до ст. 17, 22№ Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»та у зв'язку із розглядом даної справи, головуючим у справі було надіслано запит від 08.06.2011 за № 10186296.
Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, судом встановлено, що 10.09.2002 Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області за № 2353017019853 проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни, працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до роботи.
Водночас пп. «б»п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Згідно з п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п. 6.14 порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, встановлено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Таким чином, відповідач на час перебування на обліку в центрі зайнятості в період з 11.01.2008 по 04.01.2009 відносився до зайнятого населення, а тому не мав права перебувати на обліку як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення допомоги по безробіттю з відповідача - законні та обґрунтовані, а позов є таким, що підлягає задоволенню. амін
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 128, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 2548 (дві тисячі п'ятсот сорок вісім) грн. 32 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.