20 квітня 2011 року 1538/11/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018
час прийняття постанови : 13 год. 10 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Леонтович А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю)
від відповідача : ОСОБА_3 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
до
проТовариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»
Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
визнання незаконною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі -відповідач) про визнання незаконною бездіяльності по невизнанню податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року з додатками 2 та 5, зобов'язати зняти позначку «До відома»та/або «Не визнано як податкова»у обліковій картці платника податків електронних баз даних органів державної податкової служби щодо податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року з додатками 2 та 5, зобов'язати внести до електронних баз даних органів державної податкової служби показники з податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»за серпень 2010 року з додатками 2 та 5.
В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог та доповнив позовні вимоги: просив зобов'язати відповідача визнати податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»за серпень 2010 року з додатками 2 та 5.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, дії відповідача по невизнанню податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року з додатками 2 та 5 є незаконні, оскільки декларація з додатками 2 та 5 містить всі реквізити та подана вчасно, без порушення строків.
В обґрунтування позовних вимог позивач звертає увагу суду на те, що рішення відповідача про невизнання декларації як податкової звітності, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»оскаржило в порядку апеляційного узгодження, надіславши до відповідача скаргу №47 від 23.10.2010 року, яку відповідач отримав 28.10.10 року. Відповідач 16.11.2010 року надіслав на адресу позивача лист, в якому запропонував позивачу подати нову звітність. Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними та такими, що порушують права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+».
У судовому засіданні представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Просив суд в задоволенні позову відмовити з підстав викладених в письмовому запереченні проти адміністративного позову.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача та представника відповідача, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»10.12.2007 року зареєстровано Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області як платник податку на додану вартість.
15.09.2010 року позивач подав до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію на додану вартість за серпень 2010 року, разом з додатками до цієї декларації 2 та 5.
Вищезазначена податкова декларація одержана відповідачем 15 вересня 2010 року за вх. № 12137, додатки 2 та 5 також одержані того ж дня за вх. № 12146 та № 12138.
14.10.2010 року позивачем отримано рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області у формі листа вих. № 5415/10 від 16.09.2010 року, в якому відповідач повідомляв наступне. Декларація подана Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»неправомірно, оскільки заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: звітність подана не в повному обсязі, що є порушеням п.5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, не додано Розрахунку суми бюджетного відшкодування, а тому ця декларація не визнана Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області.
Позивач не погодившись із рішенням відповідача від 16.09.2010 року, звернувся 23.10.2010 року вих. № 47 до відповідача із скаргою, в якій просив переглянути своє рішення, скасувати його та прийняти декларацію за серпень 2010 року.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова декларація -це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджено пунктом 1 наказу ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за №250/2054 (далі за текстом - Порядок № 166).
Пунктом 1.3. Порядку визначено, що під декларацією вважається документ, який складається із вступної частини, службових полів чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 Порядку № 166.
Відповідно до пункту 4.4.1. Порядку, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Згідно положення пункту 5.12 Порядку, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість).
Пунктом 9.2 Порядку визначено, що внесення змін до форм податкової звітності з податку на додану вартість здійснюється у разі законодавчої зміни правил оподаткування, які запроваджують інший, ніж той, що діяв до їх прийняття, порядок відображення у звітності сум податкових зобов'язань і податкового кредиту та обчислення сум податкових зобов'язань платника перед бюджетом чи порядку обчислення і надання бюджетного відшкодування.
Відповідно до пункту 9.3 Порядку, якщо після зміни правил оподаткування, обумовленої пунктом 9.2 цього Порядку, центральним податковим органом не внесені зміни до форми податкової звітності і якщо платник вважає, що незмінена форма податкової звітності збільшує або зменшує його податкові зобов'язання всупереч унесеним змінам до правил оподаткування, то він має право подати податкову декларацію з податку на додану вартість за іншою формою разом із поясненням мотивів її складення.
Судом встановлено, що в податковій декларації за серпень 2010 року, з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+», рядок 24 заповнений, в якому зазначене число "405999", а на останній сторінці міститься позначка про те, що додається додаток до рядка 24 декларації. Додатки 2 та 5 до декларації за серпень 2010 року подано відповідно до пункту 9.3 Порядку, що підтверджується наступним.
В рядку 24 відображено показник 405999 грн., до складу якого входить два складових, перший з яких - залишок від'ємного значення податку на додану вартість попереднього податкового періоду (липня 2010 року), а саме 324236 грн. Другою складовою показника відображеного в рідку 24 декларації з податку на додану вартість є від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту попереднього звітного (податкового) періоду, а саме липня 2010 року, що складає 81763 грн.
Згідно з підпунктом 2 частини першої статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань, тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Відповідно до абзацу п'ятого підпункту 2 пункту 1 статті 4 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», перелік підстав невизнання податкової декларації є вичерпним. В даному абзаці зазначається, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
З огляду на те, що податкова декларація позивача за серпень 2010 року та додатки до неї 2 та 5 містять всі обов'язкові реквізити, зокрема, підписані відповідною посадовою особою та скріплені печаткою позивача, вони відповідає вимогам чинного законодавства України.
Отже, за таких підстав, факти невідповідності податкової декларації відсутні, а тому вона підлягає до визнання як такої, що була подана в установлені, діючим на момент подання законодавства України, строки.
Викладені обставини та досліджені докази не дають підстав вважати, що відповідачем оскаржувані дії вчинено з дотриманням положень частини другої статті 19 Конституції України та вимог податкового законодавства.
Таким чином, суд вважає, що Фастівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області протиправно не визнала податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»за серпень 2010 року з додатками 2 та 5.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області по невизнанню податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»за серпень 2010 року з додатками 2 та 5, а також зобов'язати Фастівську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області визнати податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»за серпень 2010 року з додатками 2 та 5, -слід задовольнити.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача зняти позначку «До відома» та/або «Не визнано як податкова»у обліковій картці платника податків електронних баз даних органів державної податкової служби щодо податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року з додатками 2 та 5, зобов'язати внести до електронних баз даних органів державної податкової служби показники з податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»за серпень 2010 року з додатками 2 та 5, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справ.
Задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які поновлюють порушене право особи в публічно-правових відносинах.
Наслідком відповідних дій відповідача стала відмова у прийнятті податкової декларації за серпень 2010 року з додатками 2 та 5, яка, як встановлено судом, є протиправною, оскільки не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому спричинила порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+».
Суд приходить до переконання, що вищезазначені, задоволенні позовні вимоги є достатнім та належним способом захисту порушених прав позивачів в сфері публічно-правових відносин з відповідачем. Тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності вчинених ним дій.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням системного аналізу вищенаведених законодавчих норм, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 9, 69-71, 97, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області по невизнанню податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»за серпень 2010 року з додатками 2 та 5.
Зобов'язати Фастівську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області визнати податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»за серпень 2010 року з додатками 2 та 5.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: (підпис) А.М. Леонтович
З оригіналом згідно. Суддя
Повний текст постанови виготовлено 26.04.2011 року
Постанова у повному обсязі виготовлена .