11 лютого 2011 року 2а-8529/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., при секретарі судового засідання Касянчук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області до комунального підприємства «Ірпіньтепломережа»про стягнення заборгованості,
Прокурор м. Ірпеня Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Ірпіньтепломережа»заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені у сумі 473 474 грн. 17 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має перед Управлінням Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені, яка підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті Комунальним підприємством «Ірпіньтепломережа»за червень - липень 2010 року, рішеннями Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 20.07.2010 №№ 672-702.
Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, фінансовими санкціями та пенею.
Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави надано законом і прокурору. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вказаної заборгованості.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що висновки територіального органу Пенсійного фонду України відносно факту вчинення відповідачем правопорушення є помилковими. Крім того, представники відповідача наполягали на тому, що рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області від 20.07.2010 №№ 672-702 та вимогу про сплату боргу від 02.09.2010 № Ю-57 не отримували, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні 11 лютого 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі - Закон України № 1058-IV).
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону. Частинами 3, 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
Частиною 1 ст. 14 зазначеного Закону передбачено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п. 1, 10, 15 ст. 11 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство «Ірпіньтепломережа»(місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Миру, буд. 2-А) зареєстроване державним реєстратором Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області як юридична особа 24.12.1991 (копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 30.03.2010).
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 10-30-02-0038, що підтверджується відомостями, наведеними у картках особового рахунку, а отже є страхувальником у розумінні положень Закону України № 1058 - IV.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV, страхувальник, яким є відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.
Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними п. 4.1, 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з ч. 6 та 12 ст. 20 Закону України № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Судом встановлено, що відповідачем до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області були подані розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень - липень 2010 року із самостійно визначеною відповідачем сумою страхових внесків, що підлягають сплаті, а саме: за червень 2010 року - у сумі 5522 грн. 58 коп. та липень 2010 року у сумі 7595 грн. 37 коп., у загальному розмірі -13117 грн. 95 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України № 1058-IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Пунктом 2 ч. 9 ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Частиною 13 ст. 106 Закону України № 1058встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою та десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом 3 робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсії.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою, десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято рішення.
Судом встановлено, що на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058начальником Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області до Комунального підприємства «Ірпіньтепломережа»застосована фінансова санкція та пеня, а саме: за період з 11.04.2008 року по 14.11.2008 -у сумі 7025 грн. 55 коп., з 21.04.2008 по 15.12.2008 -у сумі 34919грн. 07 коп., з 05.05.2008 по 30.12.2008 -у сумі 9397 грн. 74 коп., з 20.05.2008 по 13.01.2009 -у сумі 36374 грн. 84 коп., з 27.05.2008 по 06.02.2009 -у сумі 3838 грн. 77 коп., з 20.06.2008 по 02.03.2009 -у сумі 24293 грн. 94 коп., з 21.07.2008 по 16.03.2009 -у сумі 23830 грн. 74 коп., з 20.08.2008 по 14.04.2009 -у сумі 26372 грн. 05 коп., з 22.09.2008 по 12.05.2009 -у сумі 23328 грн. 57 коп., з 02.10.2008 по 15.05.2009 -у сумі 9258 грн. 62 коп., з 20.10.2008 по 09.06.2009 -у сумі 23522 грн. 20 коп., з 29.10.2008 по 11.06.2009 -у сумі 3154 грн. 79 коп., з 20.11.2008 по 07.07.2009 -у сумі 25447 грн. 09 коп., з 02.12.2008 по 07.07.2009 -у сумі 2630 грн. 97 коп., з 22.12.2008 по 25.08.2009 -у сумі 28059 грн. 97 коп., з 20.01.2009 по 14.10.2009 -у сумі 44693 грн. 42 коп., з 20.02.2009 по 16.12.2009 -у сумі 41765 грн. 98 коп., з 20.03.2009 по 30.12.2009 -у сумі 40903 грн. 13 коп., з 20.05.2010 по 21.06.2010 -у сумі 38819 грн. 14 коп., з 20.05.2009 по 05.07.2010 -у сумі 9619 грн. 79 коп., з 22.06.2009 по 20.07.2010 -у сумі 270 грн. 47 коп., з 20.07.2009 по 20.08.2009 -у сумі 206 грн. 86 коп., з 20.08.2009 по 25.09.2009 -у сумі 324 грн. 94 коп., з 21.09.2009 по 26.10.2009 -у сумі 608 грн. 14 коп., з 20.10.2009 по 16.12.2009 -у сумі 619 грн. 11 коп., з 20.11.2009 по 21.12.2009 -у сумі 706 грн. 20 коп., з 21.12.2009 по 23.02.2010 -у сумі 285 грн. 24 коп., з 20.01.2010 по 08.04.2010 -у сумі 155 грн. 20 коп., з 22.02.2010 по 08.04.2010 -у сумі 148 грн. 59 коп., з 22.03.2010 по 21.06.2010 -у сумі 191 грн. 33 коп. та з 20.05.2010 по 21.06.2010 -у сумі 15 грн. 33 коп., у загальному розмірі -460787 грн. 78 коп., що підтверджується рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 20.07.2010 №№ 672-702.
Зазначені рішення отримані представником відповідача 28.07.2010, про що свідчить копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 601610.
У зв'язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем, на підставі ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058 -IV, відповідачу була направлена вимога про сплату боргу за № Ю-57 від 02.09.2010 номер реєстрації 5322/02, яка була отримана представником відповідача 09.09.2010, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 00647814.
Вказані рішення та вимога протягом 10 робочих днів після їх отримання відповідачем оскаржені не були, заборгованість не погашена, отже борг вважається узгодженим.
Згідно з абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058 - IV, у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Частиною 14 ст. 106 Закону України № 1058 -IV передбачено, що суми пені та фінансових санкцій застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
З у рахуванням часткової сплати відповідачем боргу по фінансовій санкції та пені у розмірі 431 грн. 56 коп., загальна сума заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкціях та пені, що підлягає сплаті відповідачем, становить 473 474 грн. 17 коп.
Зазначений факт підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, а саме: копією картки особового рахунку страхувальника та розрахунком Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області б/н, б/д.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.
Під час судового розгляду справи представник відповідача зазначив, що кошти, сплачені позивачем в рахунок заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень -липень 2010 року у загальному розмірі 13117 грн. 95 коп. протиправно зараховані Управлінням Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області в рахунок боргу по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені минулих періодів без повідомлення та згоди платника страхових внесків, що, на думку позивача є порушенням приписів Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.
Проте, зазначені твердження не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України № 1058, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до частини 5 ст. 106 зазначеного Закону, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Статтею 5 Закону України № 1058-IV встановлено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до п. 16 розд. ХV «Прикінцеві положення»Закону України № 1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Це означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Враховуючи положення вказаних вище нормативно правових -актів та зважаючи на ту обставину, що Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, є підзаконним нормативно -правовим актом, має меншу юридичну силу по відношенню до Закону України № 1058-IV та може застосовуватись виключно в частині, що йому не суперечить, суд дійшов висновку, що в рамках діючого законодавства України органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями зараховувати в порядку календарної черговості поточні суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в рахунок сплати недоїмки, фінансових санкцій та пені минулих періодів.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області у розмірі 473 474 грн. 17 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства «Ірпіньтепломережа» заборгованість у загальній сумі 473 474 (чотириста сімдесят три тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 17 коп., в тому числі 13 117 (тринадцять тисяч сто сімнадцять) грн. 95 коп. страхові внески, 134 091 (сто тридцять чотири тисячі дев'яносто одна) грн. 92 коп. фінансові санкції, 326 264 (триста двадцять шість двісті шістдесят чотири) грн. 30 коп. пені на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Постанова у повному обсязі виготовлена 16 лютого 2011 року.