Справа №1-387-11
16.06.2011 Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребрина К.Г., розглянувши матеріали скарги приватного обвинувачення ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 по обвинуваченню в скоєнні злочину за ст. 125 КК України,
Скаржниця ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою приватного обвинувачення в порядку ст. 27 КПК України про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 та обвинувачує ОСОБА_2 в нанесенні її сину легкого тілесного ушкодження з коротривалим розладом стану здоров'я, вважаючи, що своїми навмисними діями ОСОБА_2 вчинила злочин, що кваліфікується за ознаками ч.2 ст. 125 КК України.
Поскільки відповідно до ст. 27 КПК України справи за ст. 125 КК України порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право підтримувати обвинувачення, а дізнання та досудове слідство в таких справах не провадяться , то суд не вправі вирішувати питання про порушення кримінальної справи та притягнення винної особи до кримінальної відповідальності без належно оформленої скарги потерпілого, яка повинна відповідати вимогам ст. 251 ч.1 КПК України, відповідно до якої скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які КПК України встановлені щодо обвинувального висновку ( ст.ст. 223, 224 КПК України).
Відповідно до ст. 223 КПК України обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частин. В описовій частині зазначається: обставини справи; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, а також докази, які зібрано в справі і відомості про потерпілого, наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання обвинуваченого.
В резолютивній частині наводяться відомості про особу обвинуваченого, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин.
Відповідно до ст. 224 КПК України до обвинувального висновку додаються також список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням їх адреси.
Відповідно до ч.2 ст. 251 КПК України суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, приймає одне з рішень, встановлених в трьох пунктах даної частини вказаної статті.
Дослідивши матеріали скарги приватного обвинувачення ОСОБА_1, суддя приходить до висновку, що скарга не відповідає вимогам ч.1 ст. 251 КПК України та вважає, що скарга підлягає залишенню без розгляду та поверненню ОСОБА_1
Так, ОСОБА_1 в вступній частини скарги приватного обвинувачення взагалі не посилається на частину статті 125 КК України, по якій вона обвинувачує ОСОБА_2
В скарзі приватного обвинувачення ОСОБА_1 навіть не просить порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_2 , притягнувши її до кримінальної відповідальності за заподіяння її малолітньому сину легкого тілесного ушкодження з коротривалим розладом стану здоров'я відповідно до ст. 125 КК України.
В порушення вимог ст. 224 КПК України у більш ніж половини осіб, які ОСОБА_1 пропонує викликати в судове засідання по її скарзі приватного обвинувачення, адреси або ж не повні, або взагалі відсутні.
Керуючись ст.ст. 27, 223, 224, 251 КПК України,-
Скаргу приватного обвинувачення ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 по обвинуваченню в скоєнні злочину за ст. 125 КК України залишити без розгляду та повернути ОСОБА_1 з всіма її додатками.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд протягом 7 діб з дня її винесення особою, яка подала скаргу.
Суддя: К.Г. Ребрина