Кіровоградської області
"11" травня 2011 р.Справа № 12/162
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянувши матеріали справи № 12/162
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бобринець, Кіровоградської області,
до відповідача: публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кіровоградської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Кіровоград
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: гр. ОСОБА_3, м. Бобринець,
про визнання недійсним кредитного договору № 010/05/435 від 29.08.2007 року
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_4 , довіреність № б/н від 12.10.09 ;
від відповідача - ОСОБА_5 , довіреність № б/н від 10.11.09 ;
від третьої особи - ОСОБА_6 , довіреність № б/н від 12.10.10 ;
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору № 010/05/435 від 29.08.2007 року, укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" від імені якої діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невідповідність вказаного договору нормам чинного законодавства, зокрема ст. ст. 4,10, 203, 1046, 1049, 1066 ЦК України, ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і викори стання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою НБУ № 481 від 27.12.2007р., Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. Постановою правління НБУ № 22 від 21.01.2004р.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 24.01.2011 року провадження у даній справі було зупинено до розгляду пов'язаної з нею справи № 12/149, що розглядається Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Ухвалою господарського суду від 12.04.2011р. провадження у даній справі було поновлено оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі усунені. Зокрема, на адресу господарського суду надійшов лист публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кіровоградської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в якому відповідач повідомляє суд, що за результатами перегляду рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2010 року у справі № 12/149 в апеляційній інстанції, Дніпропетровським апеляційним господарським судом постановою від 10.03.2011 року вказане рішення суду залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. На підтвердження своїх доводів відповідач подав копію постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 року у справі № 12/149.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги позивача не визнав. В обгрунтування своїх заперечень зазначив наступне.
Позивач, заявивши у позовній заяві про невідповідність кредитного договору нормам ст.ст. 1046, 1049, 1066 ЦК України, ст. 55 Закону України "Про банки і діяльність", ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ Україні", Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженій Постановою правління НБУ № 481 від 27.12.2007 року та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою правління НБУ №22 від 21.01.2004року, не вказує яка саме невідповідність змісту Кредитного договору (чи його частини) вимогам якої конкретної норми закону була допущена, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони чи інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Натомість, як на обставини, з якими пов'язує вимоги, позивач вказує на невиконання і неналежне, на його думку, виконання Банком спірного договору, що не являється підставою для визнання цього договору недійсним.
Позивач також зазначає, що кредитний договір укладений в письмовій формі, підписаний представниками сторін та посвідчений печаткою банка.
При укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, погодили предмет, ціну та строк його дії. Волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі, спрямоване на реальне настання правових наслідків, обумовлене укладеним правочином.
Після укладення правочину сторони здійснили заходи, спрямовані на виконання своїх зобов'язань за договором.
З огляду на викладене, зазначає позивач, Банк вимоги не визнає повністю і вважає, що зміст кредитного договору №010/05/435 від 29.08.2007 року не суперечить жодному з приписів законодавства України та моральним засадам суспільства; особи, які його вчинили, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі; кредитний договір вчинений у формі, встановленій законом; спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
При укладенні Кредитного договору його сторонами було дотримано всіх триписів ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, тому Кредитний договір є дійсним, а вимоги Позивача надуманими і безпідставними.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у своїй позовній заяві від 06.12.2010 р. просить господарський суд визнати недійсним кредитний договір № 010/05/435 від 29.08.2007 року, укладений між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" від імені якої діяла Кіровоградська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невідповідність вказаного договору нормам чинного законодавства, зокрема ст. ст. 4,10, 203, 1046, 1049, 1066 ЦК України, ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою НБУ № 481 від 27.12.2007р., Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. Постановою правління НБУ № 22 від 21.01.2004р. та зазначає наступне:
-згідно умов кредитного договору (п.п."а" п. 3.5) Кредитор зобов'язувався "перерахувати суму кредиту в безготівковій формі з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника № 260008014 в ВАТ "Райффайзен Банк аваль" МФО 380805";
- ОСОБА_1 на момент укладення кредитної угоди мав свій поточний рахунок в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" за № 260008014, МФО 323538, але кредитні кошти за договором № 010/05/435 від 29.08.2007 року на цей поточний рахунок не надходили;
- позивач ніяких платіжних документів на перерахування кредитних коштів з свого поточного рахунку не проводив, а також не надавав доручень Банку на здійснення від його імені перерахувань кредитних коштів своїм постачальникам, а платіжне доручення № 1 від 30.08.2007 року є неналежним документом і не може розглядатися, як доказ того, що позивач отримав кредитні кошти, визначені в п.1.1 кредитного договору № 010/05/435 від 29.08.2007 року;
-відповідач самостійно, зі свого балансового райхнку № 2073083, МФО 325538 перерахував кошти в сумі 126 532,00 грн. на рахунок ТОВ ""Д Груп", як оплату за технологічне обладнання, отримав його у власність, а потім передав його як предмет кредиту позичальнику. Тому предметом кредитного договору є не кошти, а обладнання.
Вказані доводи позивача спростовуються наступним.
Відповідно до норм ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні іншиї спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2010р. у справі № 12/149 за позовом відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", від імені якої діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про стягнення 95686,30 грн. встановлено наступне:
"29.08.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (надалі за текстом - "Позивач", "Кредитор") та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі за текстом - "Відповідач", "Позичальник", "Боржник"), був укладений кредитний договір № 010-05/435 у вигляді невідновлювальної кредитної лінії (надалі за текстом - "Кредитний договір"), згідно якого позивач зобов'язався надати відповідачеві кредит у сумі 129 048,00 (сто двадцять дев'ять тисяч сорок вісім) гривень строком до 27.08.2012 року .
Кредитний ліміт в сумі 129 048,00 (сто двадцять дев'ять тисяч сорок вісім) гривень строком до 27.08.2012 року надавався відповідачу на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості повернення та оплати за користування, з яких:
кредит в сумі 126 532,00 грн. призначений для купівлі Позичальником обладнання:
* машина для мийки скла h=1 700,4;
* двуголовочна ПВХ - зварювальна машина, 230ВDK 502 (п. 1.1.1 Договору);
кредит в сумі 2 516,00 грн. призначений для сплати страхових платежів (премій) за договорами страхування, що укладаються Позичальником відповідно до вимог п. 2.2 цього Договору. При цьому, видача кредитних коштів в межах ліміту даного підпункту п. 1.1 здійснюється лише після закінчення першого року з моменту укладання даного Договору (п.1.1.2 Договору).
У пункті 1.2. Договору сторони узгодили, що кредит надається Кредитором Позичальнику траншами або однією сумою, в порядку, передбаченому цим Договором, та повинен бути повернутий Позичальником у строк по 27.08.2012 року включно.
Відповідач зобов'язався повернути кредит та відсотки у відповідності до графіка сплати та повернення кредиту, що є додатком № 1 до кредитного договору в строк до 27.08.2012 року включно (п. 1.2 кредитного договору) та сплатити відповідно до п. 1.3. договору за користування кредитними коштами кредитору проценти у розмірі 17,5% річних; розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченому цим Договором.
У розділі 2 Кредитного договору сторони узгодили що виконання зобов'язань позичальника за цим кредитним договором забезпечується заставою належного Позичальнику обладнання:
* машина для мийки скла h=1 700,4;
* двуголовочна ПВХ - зварювальна машина, 230ВDK 502
та порукою фізичної особи ОСОБА_3.
На виконання умов цього пункту договору між позивачем та відповідачем укладено договір застави основних засобів № 010-05/435/1 від 29.08.2007 року.
Умови надання кредиту та погашення заборгованості Позичальника сторони узгодили у розділі 3 Кредитного договору. Зокрема, відповідно до п. п. 33., 3.5 Кредитного договору видача кредитних коштів, передбачених у п. 1.1.1. цього Договору здійснюється на підставі письмової заяви Позичальника за умови укладання договорів забезпечення та страхування позичальником шляхом перерахування суми кредиту в безготівковій формі з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника № 260008014 у відкритому акціонерному товаристві "РайффайзенБанк Аваль", МФО 323538.
У п. 3.6 договору сторони узгодили, що проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим Договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту Кредитору (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту).
Відповідно до п. 3.7 Договору позичальник зобов'язався здійснювати щомісяця повернення основної заборгованності за кредитом (позичкова заборгованість) та нарахованих процентів за користування кредитом шляхом сплати кредитору щомісячної рівної суми ануїтетного платежу у строки, визначені Графіком погашення кредитної заборгованості (невід'ємний додаток № 1 до цього Договору), починаючи з першого місяця користування кредитом (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання) та до моменту його повного погашення.
Відповідальність сторін сторони передбачили у розділі 10 кредитного Договору.
Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до повного повернення позичальником заборгованості за цим договором (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені, відшкодування витрат та збитків Кредитора).
Кредитний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Вказане свідчить, що сторони узгодили усі істотні умови для договорів про надання кредиту, передбачених главою 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Заперечення відповідача щодо неотримання кредитних коштів у сумі 126523,00 грн. спростовуються наступним.
Сторонами у Кредитному договорі № 010-05/435 (невідновлювальна кредитна лінія) від 29.08.2007 року у розділі "Визначення термінів" узгоджено, що видача кредиту це - операція перерахування коштів Кредитором в безготівковій формі на підставі письмової заяви Позичальника або доручення, викладеного в Договорі, з позичкового архунку на поточний рахунок Позичальника, або з позичкового рахунку на рахунок контрагента Позичальника.
Датою видачі кредиту вважається дата списання коштів з позичкового рахунку.
В ході розгляду справи встановлено, що Банк виконав свої зобов'язання перед відповідачем, перерахувавши кошти в сумі 126523,00 грн. згідно поданого відповідачем платіжного доручення № 1 від 30.08.2007 року на суму 126532,00 грн. з рахунку № 2073083 на рахунок ТОВ "2Д Груп" № 260001011119575 в Київській РД Банку з призначенням платежу :"машина для мийки скла -1700,4 двуголовочна ПВХ-варювальна машина 230В DK 501 згідно рахунку 0000519 від 17.08.2007р."
Крім того, господарський вважає обгрунтованими доводи відповідача, що перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на рахунок контрагента відповідача є порушенням операційної діяльності банку і не спростовує доказів надання кредитних коштів відповідачу."
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 року у справі № 12/149 , яким залишено рішення господарського суду Кіровоградської обасті від 10.12.2010 року без змін, встановлено наступне:
"Доводи скаржника щодо неотримання кредитних коштів у сумі 126 523 грн. спростовуються наступним:
Сторонами у Кредитному договорі № 010-05/435 (не відновлювальна кредитна лінія) від 29.08.2007 року у розділі “Визначення термінів” узгоджено, що видача кредиту це - операція перерахування коштів Кредитором в безготівковій формі на підставі письмової заяви Позичальника або доручення, викладеного в Договорі, з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, або з позичкового рахунку на рахунок контрагента Позичальника.
Датою видачі кредиту вважається дата списання коштів з позичкового рахунку.
Твердження скаржника про те, що Банк мав перерахувати грошові кошти на зазначений в кредитній угоді поточний рахунок відповідача є безпідставними, оскільки умовами п.3.5 Кредитного договору сторони погодили в тому числі і такий варіант отримання Позичальником кредитних коштів, як здійснення операції з перерахування кредитних коштів Кредитором у безготівковій формі за дорученням з позичкового рахунку №2073083 на рахунок контрагента Позичальника.
В ході розгляду справи господарським судом було встановлено, що Банк виконав свої зобов'язання перед відповідачем, перерахувавши кошти в сумі 126523 грн. згідно поданого відповідачем платіжного доручення № 1 від 30.08.2007 року на суму 126532 грн. з рахунку № 2073083 на рахунок ТОВ “2Д Груп” № 260001011119575 в Київській РД Банку з призначенням платежу :”машина для мийки скла -1700,4 двуголовочна ПВХ-варювальна машина 230В DK 501 згідно рахунку 0000519 від 17.08.2007 року.”
В силу вищевикладеного колегія суддів вважає безпідставним висновок суду про обґрунтованість доводів відповідача про наявність порушення операційної діяльності Банку при перерахуванні кредитних коштів з позичкового рахунку на рахунок контрагента Позичальника, хоча цей висновок не вплинув на законність оскаржуваного рішення."
Інших доводів в обгрунтування своїх вимог, крім неналежного виконання банком своїх зобов'язань за договором, позивач господарському суду у своїй позовній заяві не наводить.
Відповідно до норм ч.1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За нормами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслудків, що обумовлені ним.
Відповідно до норм ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Господарський суд вважає обгрунтованими заперечення відповідача , що позивач, заявивши у позовній заяві про невідповідність кредитного договору нормам ст.ст. 1046, 1049, 1066 ЦК України, ст. 55 Закону України "Про банки і діяльність", ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ Україні", Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженій Постановою правління НБУ № 481 від 27.12.07року та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою правління НБУ №22 від 21.01.2004року, не вказує яка саме невідповідність змісту Кредитного договору (чи його частини) вимогам якої конкретної норми закону була допущена, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони чи інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Натомість, як на обставини, з якими пов'язує вимоги, позивач вказує на невиконання і неналежне, на його думку, виконання Банком спірного договору, що не являється підставою для визнання цього договору недійсним.
Відповідач також зазначає, що кредитний договір укладений в письмовій формі, підписаний представниками сторін та посвідчений печаткою банка.
При укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, погодили предмет, ціну та строк його дії. Волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі, спрямоване на реальне настання правових наслідків, обумовлене укладеним правочином.
Після укладення правочину сторони здійснили заходи, спрямовані на виконання своїх зобов'язань за договором.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зміст кредитного договору №010/05/435 від 29.08.2007 року не суперечить жодному з приписів законодавства України та моральним засадам суспільства; особи, які його вчинили, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі; кредитний договір вчинений формі, встановленій законом; спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
При укладенні Кредитного договору його сторонами було дотримано всіх триписів ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, тому вимоги позивача є надуманими і безпідставними.
Отже, у господарського суду правові відсутні підстави для визнання кредитного договору № 010-05/435 (не відновлювальна кредитна лінія) від 29.08.2007 року недійсним.
За таких обставин господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до норм ст.ст. 44-49 ГПК України державне мито у спорі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді покладається на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя Макаренко Т.В.
повний текст судового рішення
виготовлено 16.05.11р.