Рішення від 10.06.2011 по справі 2-396/11

Справа № 2-396/11 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2011 р. м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Бурлаки О.В.

за участю секретаря Румини М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Каневі у приміщенні Канівського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнього будівництва» про стягнення невиплачених сум та середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2011року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнього будівництва» про стягнення невиплачених сум та середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, у якій просила стягнути з відповідача витрати на відрядження в сумі 4296,77грн., середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки з 31.07.2010р. по 15.02.2011р. в сумі 9819,62грн., моральну шкоду в сумі 5000грн. та витрати на правову допомогу в сумі 500грн., а всього 19616,39грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно наказу № 11-К від 03.03.2006р. знаходилася в трудових відносинах з ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» та працювала на посаді диспетчера дільниці №2. 31.07.2010р. була звільнена з посади за згодою сторін наказ №07-16К, але з копією наказу про звільнення ознайомилася 15.02.2011р. і в той день отримала трудову книжку, що підтверджується відповідними відмітками в наказі та повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідно до ст.47 ч.1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, тобто в день звільнення. Однак відповідно до довідки наданої ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» за № 03-04Д від 14.03.2011р. заборгованості по заробітній платі немає по виплатам на відрядження 4296,77грн., які не виплачені на даний час. Оскільки ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» несвоєчасно видало трудову книжку, це призвело до моральних страждань з боку позивача.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, але надали заяву про слухання справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, тому незалежно від причин неявки у судове засідання, суд розглядає справу на підставі наявних у справі матеріалів про права і взаємовідносини сторін. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

На адресу суду від ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» надійшов відзив в якому просять закрити провадження в справі в зв'язку відсутністю предмету позову, так як заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 відсутня.

Заслухавши думку учасників судового процесу, оголосивши та дослідивши матеріали справи суд вважає позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожен має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу № 11-К від 03.03.2006р., та наказу №07-16К від 31.07.2010р., та запису в трудовій книжці (а.с.4-5) перебував у трудових відносинах з ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» на посаді диспетчера дільниці №2. з визначеною щомісячною заробітною платою.

Наказом №07-16К від 31.07.2010р. позивача звільнено з роботи по ч.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін.

Згідно довідки № 03-04Д від 14.03.2011р. заборгованість з виплати заробітної плати немає та з відомості нарахувань та виплати витрат на відрядження заборгованість становить 4296,77грн. (а.с.6)

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Ч. 3 ст. 15 цього ж закону передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі підприємство здійснює після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

За правилом ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Разом з тим, саме роботодавець повинен виплатити заробітну плату колишньому працівнику, саме він несе відповідальність перед законом.

Враховуючи, що відповідач порушив трудові права позивача, а саме оплату праці, передбачені чинним трудовим законодавством України, позов є обґрунтованим та підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ст.48 ч.3 КЗпП України передбачає, що порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993, №301 «Про трудові книжки працівників» передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідно до положень Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Мінпраці, Мінюсту України від 29.07.1993р. № 58 власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки.

Стаття 235 КЗпП України передбачає, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

З копії наказу №07-16/К та копії повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що позивач ознайомилася з наказом про припинення трудового договору та отримав трудову книжку 15.02.2011р., тобто уповноважений орган повинен сплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, оскільки днем звільнення вважається день видачі трудової книжки.

Що стосується позовних вимог про стягнення середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки з 31.07.2010р. по 15.02.2011р. в сумі 9819,62грн., то суд вважає, що в задоволенні цих вимог слід відмовити, так як відсутні відомості про середній заробіток та розрахунок цієї суми.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до абзацу другого п. 5 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. № 4 (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 р. № 5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

З урахуванням викладених обставин справи, думки сторін, суд на підставі ст.23 ЦК України при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховує вимоги розумності та справедливості та оцінює завдану позивачу моральну шкоду в сумі 500 гривень.

Судом встановлено, що позивач звільняється від сплати судових витрат: судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито», згідно якого - позивачі робітники та службовці - за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин звільняються від сплати державного мита.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у сумі 120 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Крім цього, суд вважає, що оскільки рішення ухвалено на користь позивача, понесені ним судові витрати по сплаті витрат на правову допомогу у розмірі 500 грн., та підтверджені відповідним фінансовим документом, відповідно до ст..88 ЦПК України, присуджуються з другої сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 48,99, 116, 117,235 КЗпП України, ст. ст. 3, 10, 11, 27, 60, 61, 88, 169, 212, 213, 218, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнього будівництва» про стягнення невиплачених сум та середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки - задовольнити частково.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю ««Енергетично-дорожнє будівництво» (А/С №23 Київ-210, р/р 26004115728 в ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» м. Київ МФО 380805, ЄДРПОУ 33757711, свідоцтво 32294063 ідентифікаційний номер 337577123065) на користь ОСОБА_1 витрати на відрядження в сумі 4296,77грн., моральну шкоду в сумі 500 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 500грн., а всього 5296,77 грн. (П'ять тисяч двісті дев'яносто шість гривень 77 копійки).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ««Енергетично-дорожнє будівництво» (А/С №23 Київ-210, р/р 26004115728 в ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» м. Київ МФО 380805, ЄДРПОУ 33757711, свідоцтво 32294063 ідентифікаційний номер 337577123065) на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 120 грн. та судовий збір у сумі 51 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий О . В . Бурлака