Постанова
Справа № 2-а-6078/11 року
25.05.2011 м. Канів Черкаської області
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Бурлака О.В. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Канів про стягнення щомісячної соціальної допомоги учасникам війни,
Позивач звернувся до Канівського міськрайонного суду з позовом в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті допомоги «Учаснику війни», зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплачену щомісячну соціальну допомогу з 01.01.2010 р. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що має статус «учасника війни» в розумінні Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ( далі - Закон № 2195 -ІV від 18.11.2004 року) і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Позивач також вказав, що дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії є протиправними та грубо порушують його законні права.
Ухвалою судді від 05.05.2011 року за позовними вимогами ОСОБА_1 відкрито скорочене провадження.
Копія ухвали направлена сторонам. Згідно ст. 183-2 КАС України справа розглянута суддею в порядку скороченого провадження.
Відповідачем в установлений строк не надано заперечення на позов.
Згідно ст. 183-2 КАС України справа розглянута суддею в порядку скороченого провадження.
Дослідивши письмові докази справи, суддя вважає, що позовні вимоги, за якими відкрито скорочене провадження підлягають задоволенню.
При прийнятті постанови суд керувався:
- ч.2 ст.19, ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92, 152 Конституції України;
- ст.9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року;
- ст.ст.10, 28, 81 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- ст.2, ч.2 ст.5, ст.ст. 8, 9, 94, 99, 183-2, 186 КАС України.
Позивач народилася 1928 року, тобто на час закінчення Другої світової війни ОСОБА_2 була повнолітньою, а тому вона не може мати статус дитини війни, а має статус учасника війни.
Судом встановлено, що відповідач виплачує позивачу підвищення до пенсії як учаснику війни в порядку, передбаченому Законом України «Про соціальний захист ветеранів війни» із змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(пп. 2 п.41 розділу ІІ Закону), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на викладене вище, суддя вважає, що право позивача щодо визначення та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не порушене, оскільки остання не мала такого права, а тому воно не підлягає відновленню та захисту.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст.1,9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від.09.07.2003 року № 1058-1У керуючись ст. 6, 10-12, 69-71, 94, 99, 100, 183-2, 256 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Канів про стягнення щомісячної соціальної допомоги учасникам війни - відмовити повністю за безпідставністю.
Копію постанови суду направити сторонам.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Уразі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий О . В . Бурлака