Україна
21 червня 2011 р. справа № 2а/0570/6761/2011
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
Головуючий суддя: Буряк І.В.
розглянувши у порядку письмового провадження
позовну заяву Прокурора Петровського району м.Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК»
про стягнення коштів з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу
Прокурор Петровського району м.Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька (надалі - позивач, ДПІ у Петровському районі м.Донецька) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК» (надалі - відповідач, ТОВ «АСК») про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 47 995,69 грн.
Позов мотивовано наявністю у ТОВ «АСК» податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, що підлягає примусовому стягненню.
До початку судового розгляду справи по суті позивач подав заяву від 02.06.2011 №9611, відповідно до якої змінює предмет позову та просить стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «АСК», який має податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 47 995,69 грн.
Представник позивача у судове засідання від 21.06.2011р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справ без участі представника позивача.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав.
Представник відповідача та прокурор в судове засідання від 21.06.2011р. не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, не повідомили суд про причини неявки.
Таким чином, керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі: податкового повідомлення-рішення від 23.11.2010р. №0003111500/0; податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010р.; податкового повідомлення-рішення від 23.09.2010р. №0002811500/0; податкового повідомлення-рішення від 30.11.2010р. №0003221500/0; податкового повідомлення-рішення від 30.11.2010р. №0003231500/0; податкового повідомлення-рішення від 10.01.2011р. №0000091500/0 - з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 47 995,69 грн., з урахуванням пені у розмірі 3 059,21 грн., що підтверджується зворотним боком облікової картки платника відповідача станом на 31.12.2010р. та на 28.03.2011р.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що був чинний на момент виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно п.5.1. ст. 5. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 вказаного Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Згідно абзацу першому пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 зазначеного Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Абзацом третім зазначеного підпункту встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених статтею 17, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цього Закону, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
Згідно п. 17.3 ст. 17 зазначеного закону, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Пунктом 16.1.1. п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно п. 16.4. зазначеного Закону встановлено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Підпунктом 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Друга податкова вимога від 23.03.2009р. №2/37 розміщена на дошці податкових оголошень у зв'язка із закінченням терміну зберігання поштового відправлення, про що зазначено в акті від 07.05.2009р. №34-24/32145044.
Таким чином, станом на 01.01.2011р. та на момент звернення позивачем із цим позовом до суду, ТОВ «АСК» мало податковий борг, що підлягав примусовому стягненню.
Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
На підставі наведеного, Суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків ТОВ «АСК» у банках, обслуговуючих відповідача, у розмірі заявленої суми податкового боргу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.
Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов Прокурор Петровського району м.Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК» задовольнити повністю.
Стягнути кошти у розмірі 47 995 (сорок сім тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 69 (шістдесят дев'ять) копійок з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «АСК» (83095, м. Донецьк, вул. Семашко, 30/63; ідентифікаційний код 32145044), який має податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 47 995 (сорок сім тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 69 (шістдесят дев'ять) копійок.
2. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 21 червня 2011 року, повний текст виготовлено 25 червня 2011 року.
4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Буряк І. В.