Україна
20 червня 2011 р. справа № 2а/0570/9076/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зеленова А. С.
при секретарі Кобець О.А.
представника позивача Малєєвої Т.С.,
представника відповідача Корнієнка Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення податкового боргу з земельного податку з рахунків у банках обслуговуючих платника податків у сумі 469,40грн., -
Позивач, Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення податкового боргу з земельного податку з рахунків у банках обслуговуючих платника податків у сумі 838,52грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що станом на 04.05.2011 року ДП «Шахтарськантрацит» має заборгованість перед бюджетом у сумі 838,52грн. , яка виникла згідно самостійно поданого податкового розрахунку з земельного податку за 2011 рік.
На підставі п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон був чинним на момент вчинення дій) інспекцією підприємству були направлені перша та друга податкові вимоги про погашення податкового боргу в добровільному порядку. Однак борг погашений не був.
Уточнивши позовні вимоги заявою від 20.06.2011 року просить суд стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» суму податкового боргу з земельного податку у сумі 469,40грн. з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують на користь бюджету.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державне підприємство «Шахтарськантрацит» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області, за адресою: вул. Крупської, 20, м. Шахтарськ, Донецька область, 86220 , перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Харцизьку Донецької області як платник окремих податків/а.с. 7/.
Відповідно до п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідачем 28.01.2011 року до податкового органу подано податковий розрахунок з земельного податку № 900147345 від 28.01.2011 року відповідно до кого сума податку самостійно визначена платником податку за квітень 2011 року становить 469,40грн. /а.с. 19/.
Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку Донецькій області були направлені ДП «Шахтарськантрацит» були направлені перша та друга податкові вимоги про погашення податкового боргу в добровільному порядку. Перша податкова вимога від 28.07.2005 року № 1/298 отримана 12.10.2005 року. Друга податкова вимога від 24.11.2005 року № 2/434 отримана 29.11.2005/а.с.5,6/.
Сума боргу не була сплачена. Станом на 20.06.2011 року загальна сума земельного податку становить 469грн. 40 коп. /а.с. 18/.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Відповідно до п.14.1.157 ст. Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Відповідно до п.11 ст.10 вищезазначеного Закону державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність податкового боргу з податку на землю у розмірі 469,40грн., який є несплаченим станом на дату розгляду справи, у в'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення податкового боргу з земельного податку з рахунків у банках обслуговуючих платника податків у сумі 469,40грн. - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» суму податкового боргу з земельного податку у сумі 469,40грн. (чотириста шістдесят дев'ять)грн.40коп. з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують на користь бюджету.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 червня 2011 року в присутності представників сторін.
Постанова у повному обсязі складена 24 червня 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зеленов А. С.