Україна
21 червня 2011 р. справа № 2а/0570/8794/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ушенка С. В.
при секретарі Колесніковій Н.М.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1 (діє за довіреністю),
представника відповідача ОСОБА_2 (діє за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сплаченої суми пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, -
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сплаченої суми пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 1 квітня 2001 року, повинні відшкодовувати органам пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідно до Порядку, затвердженому спільною Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням ПФУ і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях. Просив стягнути з відповідача сплачені суми пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, по справі ОСОБА_3 за січень 2011 року в розмірі 750 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення та пояснення про те, що нещасний випадок з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відбувся в ВК «Артіль старателів «Полярная» шахти «Кувет» Чукотського автономного округу у грудні 2002 року. Відповідно до ст. 2 Угоди «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків», підписана 09.09.1994 року державами колишнього СРСР, відшкодування вказаної шкоди (в тому числі при настанні втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівником трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої сторони) смерті проводиться роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Просить відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, у 1999 р. ОСОБА_4 був прийнятий на роботу на посаду ГРОЗ до виробничого кооперативу «Артіль старателів «Полярна» шахти «Кувет» Чукотського автономного округу. 09.12.2002 року ОСОБА_4 загинув в результаті нещасного випадку на виробництві, про що був складений акт за формою Н-1.
Рішенням Шмідтовського районного суду Чукотського автономного округу від 26.06.2003 року ОСОБА_4 оголошено померлим. На підставі зазначеного рішення суду 26.12.2003 року Горлівський міський відділ РАГС видав свідоцтво про смерть ОСОБА_4
27 травні 2008 року син загиблого - ОСОБА_3, який з 01.09.2007 року навчається на денній формі у Донецькому національному технічному університеті, звернувся до УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька із заявою про призначення йому пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Розпорядженням УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька від 25.07.2008 року №1568 ОСОБА_3 призначена пенсія по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, в розмірі 150 грн., а також доплата до пенсії у вигляді державної адресної допомоги в сумі 600 грн.
Позивачем за січень 2011 року ОСОБА_3 була сплачена пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, у загальній сумі 750 грн. (150 грн. - основний розмір пенсії; 600 грн. - державна адресна допомога), яка була включена позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Як вбачається з цих актів, відповідачем - Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька ця сума не була прийнята до заліку, що також підтверджується інформацією про відшкодування сум витрат, пов'язаних з виплатою пенсії ОСОБА_3, довідкою щодо витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, таблицями розбіжностей, поясненнями представників сторін.
Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсійне забезпечення, відповідно до цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати теж здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Постановою Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі по тексту - Порядок).
Згідно пункту 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Тобто чинним законодавством саме на відповідача у справі покладений обов'язок щодо відшкодування шкоди при настанні страхового випадку.
Страховим випадком, у розумінні ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Статті 21 та 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворюванню, які спричинили втрату працездатності» та ст.ст. 1, 2 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Положення п. 5 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлюють, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до п. 3 Порядку, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до п.п. «а», «в», «г», ст. 26, ст.ст. 37, 38 та пенсії виплачені відповідно до ст.ст. 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій) мають, зокрема, діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років.
Дана вимога Закону дублюється в статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і встановлює, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку.
У відповідності до встановлених обставин справи суд зазначає, що в даному випадку мова йде про виплату шкоди, заподіяної працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров”я ( в тому числі при настанні втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов”язаних з виконанням працівником трудових відносин, після переїзду потерпілого на територію іншої сторони), смерті.
Відповідно до ст. 2 Угоди «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків», підписана 09.09.1994 року державами колишнього СРСР, відшкодування вказаної шкоди (в тому числі при настанні втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівником трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої сторони), смерті проводиться роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.
Оскільки нещасний випадок стався з загиблим ОСОБА_4 у 2002 році, тобто у період дії Угоди «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків», то відшкодування шкоди членам його сім'ї не повинно проводитись відповідачем.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сплаченої позивачем ОСОБА_3 пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, є необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись ст.ст. 2-18, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сплаченої позивачем ОСОБА_3 пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, за січень 2011 року в сумі 750 грн. - відмовити в повному обсязі.
Повний текст постанови складено і підписано 24.06.2011 р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 21.06.2011 р. в присутності представників сторін та приєднано до матеріалів адміністративної справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ушенко С. В.