Справа № 2034/2-а-2267/11
21 червня 2011 року сел.Покотилівка
Суддя Харківського районного суду Харківської області, Козирєва Г.М., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області про визнання неправомірними дій по нездійсненню перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсій,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою про визнання неправомірними дій Пенсійного Фонду України в Харківському районі Харківської області про відмову в проведенні перерахунку його пенсій та зобов'язання відповідача провести такий перерахунок та виплату пенсій.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідацією наслідків аварії, його визнано інвалідом II групи. Крім того, на підставі Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” його віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону йому призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами. Але відповідач визначив розмір зазначених пенсій згідно з постановами Кабінету Міністрів України, а не у відповідності до ст.ст.50,54 Закону України №796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.28 ч.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за якими розмір пенсії по інвалідності II групи цієї категорії має бути встановленим не нижче 8-ми мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю - в розмірах, не менше 75% мінімальної пенсії за віком.
З 30.06.2004 року Управління пенсійного фонду України в Харківському районі повинно було привести призначені йому основну та додаткову пенсії у відповідність до статей 50 та 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки п.28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008, але цього відповідачем зроблено не було.
В здійсненні даного перерахунку пенсій відповідачем позивачу відмовлено.
Тому позивач просив визнати відмову в перерахунку призначених пенсій неправомірною та обов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату його пенсій з 30.06.2004 року та зобов'язати відповідача виплачувати в майбутньому пенсії в такому розмірі.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27.05.2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 стосовно здійснення перерахунку пенсій за період з 30.06.2004 року по 29.09.2010 року залишено без розгляду.
Відповідач заперечує проти задоволення зазначеного позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України, адміністративні справи про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, розглядаються в порядку скороченого провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлені позовні вимоги за період з 29.09.2010 року підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року №796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
З посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи позивача (а.с.6), довідки МСЕК (а.с.3) встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом II групи. Положеннями ст.14 Закону №796-XII його віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно зі ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України від 06.06.1996р., в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.50 Закону №796-XII особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
У ст.54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсій проводиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За таких обставин позивач має право на призначення щомісячної пенсії як інвалід II групи, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсії по відношенні до позивача, підлягають застосуванню ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, на підставі яких були нараховані та перераховувались пенсії позивачеві, оскільки останні суттєво звужують обсяг встановлених законом прав.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України від 05.10.2006 р.№231-V, вбачається, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії залежить від нового прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначити пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму позивачу повинен проводитися перерахунок пенсії з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»статтю 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»змінено та встановлено інший порядок зазначених виплат.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р., № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано неконституційними.
Оскільки, відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, відповідач з 22 травня 2008 року під час обчислення пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції Закону України від 06.06.1996 р. та статтею 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції Закону України від 05.10.2006 р., та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тому суд вважає, що позивач має право на перерахунок призначених основної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та проведення виплати недоплаченої пенсії з 29.09.2010 року, в межах строків позовної давності, визначених ст.99 КАС України.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 86, 99, 161-163, 167, 256 Кодексу Адміністративного Судочинства України, ч.2 ст.19, ч.1 ст.46, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст.50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України від 05.10.2006 р.№231-V, ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України від 28.12.2007р. № 107-VI«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області щодо відмови в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-IV відповідно до вимог статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та провести відповідні виплати за період з 29 вересня 2010 року, з урахуванням виплачених сум.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський райсуд протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя