Рішення
27.05.2008 Справа № 2/58
За позовом Державної інспекції з карантину рослин по Закарпатській області, м. Ужгород
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області, м. Ужгород
ДО Мукачівської центральної районної лікарні, м. Мукачево
ПРО стягнення суми 2680грн. заборгованості по орендній платі
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача - Дзямко М.Й. -начальник інспекції
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - Кертис Л.О. -предст. за дор. №07-25-12/6468 від 18.12.07р.
Кудрич С.О. -предст. за дор. №07-25/2515 від 15.01.08р.
СУТЬ СПОРУ: стягнення суми 2680грн. заборгованості по орендній платі.
Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи, зокрема, вказує на те, що безоплатність оренди державного майна неможлива за вимог існуючого законодавства, оскільки орендна плата та її розмір повинні встановлюватись виходячи з вартості орендованого майна та вноситись в грошовій, або за домовленістю сторін, натуральній формі оплати. За таких обставин, вважає свою позицію достатньо обґрунтованою в частині можливості стягнення з відповідача на користь позивача суми 2680грн. орендної плати виходячи з врахування споживчої вартості речі.
Представники третьої особи повністю підтримують доводи позивача та у поданому суду письмовому поясненні вказують на те, що умови договору оренди від 18.03.2004р. не відповідають вимогам чинного законодавства в частині узгодження сторонами істотної умови договору оренди державного майна -розміру орендної плати, а вказаний безоплатний порядок користування майном не визначений чинним законодавством. Відтак, просять позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач свого уповноваженого представника на засідання суду не направив, а у поданому суду письмовому поясненні заперечує стосовно обґрунтованості позиції позивача та третьої особи з тих підстав, що умови договору, які на сьогоднішній день є незміненими сторонами угоди, не містять оплатності користування майном позивача, тобто сторонами узгоджено безоплатність угоди за користування майном. А оскільки зобов'язання сторін виникають з вимог закону або умов договору, то позиція позивача про наявність підстав для задоволення позовних вимог відсутня, оскільки чинним законодавством не визначено конкретного розміру орендної плати за користування майном, перелік якого наведено в договорі оренди, а
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 27.05.2008 року по справі №2/58
також умови договору не містять обов'язку відповідача сплатити визначену позивачем в самостійному порядку суму орендної плати.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Між прикордонною Державною інспекцією з карантину рослин по Закарпатській області (правонаступником якої являється Державна інспекція з карантину рослин по Закарпатській області, м. Ужгород) та Центральною лікарнею міста Мукачево 18.03.2004 року було укладено договір оренди майна -5 холодильників та 10 телефонних апаратів, вартість якого склала загальну суму 6995грн. Пунктом 1 договору сторонами встановлено безоплатність користування орендарем таким майном орендодавця, а згідно пункту 4 договору термін дії договору встановлено терміном на п'ять років до 18.03.2009р., по закінченню якого орендар бере на себе обов'язок повернути орендоване майном орендодавцю того ж найменування, виду і в справному стані, придатному для експлуатації. Дане майно було передано орендодавцем орендарю за накладною №84 від 18.03.2004р.
Позивач заперечує можливість безоплатного користування відповідачем належним йому майном з тих підстав, що чинним законодавством не передбачено безоплатності договорів оренди державного майна.
Даючи правий аналіз фактичних обставин справи в їх сукупності, суд констатує такі висновки.
В даному випадку між сторонами із укладеними ними спірного договору оренди виникли господарські правовідносини.
Відповідно до п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Нормами ст.193 Господарського кодексу України, аналогічної до неї ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до вимог, що в певних умовах, звичайно ставляться.
Як зазначалось вище, сторонами в укладеному спірному договорі оренди передбачено умову про встановлений та погоджений у визначеному законодавством порядок нарахування орендної плати, тобто безоплатність користування орендованим майном за весь період дії договору.
У відповідності до вимог статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Враховуючи регламентацію вищенаведених норм закону, презюмується незмінність умов господарювання (користування майном та розмір орендної плати) чи стану об'єкту оренди, а орендодавець у випадку подання пропозиції про зміну орендної плати повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обгрунтування своїх вимог. Тобто, для настання обставин, на які посилається сторонами у визначеному законодавством порядку з дотриманням вимог статті 188 Господарського кодексу України та за погодженням сторін повинні бути внесені в умови договору зміни в частині угодженого сторонами розміру орендної плати. Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 27.05.2008 року по справі №2/58
сторонами, зміни в умови договорів оренди в частині розміру орендної плати сторонами не вносились.
Водночас, суд констатує, що сторонами при укладенні фактично в порушення вимог чинного законодавства не визначено розміру орендної плати, тобто не досягнуто згоди стосовно істотної умови договору, що в даному випадку може послугувати підставою для окремого позовного провадження.
Разом з тим, аналіз наданих сторонами у підтвердження та спростування позовних вимог документів вказує на безпідставність та необґрунтованість позиції позивача про наявність заборгованості по орендній платі з огляду на те, що між сторонами відсутнє узгодження (як письмове так і усного погодження) стосовно покладення обов'язку по внесенню орендної плати та її розміру на відповідача.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами відсутнє узгодження на рівні відповідних договірних правовідносин наявності обов'язку по сплаті орендної плати, оскільки договір оренди такого обов'язку для відповідача не містить
Доводи позивача про те, що перевіркою Контрольно-ревізійного управління зафіксовано порушення фінансової дисципліни, оскільки сторони фінансуються з різних бюджетів та в силу цього наявний обов'язок у відповідача здійснювати відповідні відшкодування позивачеві, не можуть бути взяті до уваги судом з огляду на вищенаведене.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Ф. Ремецькі