Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "05" липня 2011 р.Справа № 17/5007/43/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 - дов. №28 від 12.05.2011р.
від відповідача Лежнюк Г.М. - директор, наказ №1 від 30.07.2010р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ-М" (м.Донецьк)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Он Лайн" (м.Житомир)
про стягнення 31539,62грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 31539,62грн., з яких: 29651,94грн. заборгованості, 776,88грн. інфляційних нарахувань, 179,69грн. 3% річних, 931,11грн. пені.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поставки товару №157к від 01.11.2010р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.
18.05.2011р. позивач подав суду заяву, в якій повідомив про часткову сплату відповідачем заборгованості в сумі 2000,00грн. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 29539,62грн., з яких: 27651,94грн. заборгованості, 776,88грн. інфляційних нарахувань, 179,69грн. 3% річних, 931,11грн. пені.
В судовому засіданні 05.07.2011р. представник позивача повідомив суд про сплату відповідачем заборгованості та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 11539,62грн., з яких: 9651,94грн. заборгованості, 776,88грн. інфляційних нарахувань, 179,69грн. 3% річних, 931,11грн. пені.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.07.2011р. повідомив суд про сплату суми заборгованості, разом з тим, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРАМ-М" - постачальник (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека Он Лайн" - покупець (відповідач у справі) договору поставки товару №157К від 01.11.2010р. (а.с. 69,70), позивач поставив відповідачу товар (медикаменти) на загальну суму 30335,86грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними та довіреністю від 05.01.2011р. (а.с. 32-68), оригінали були оглянуті в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
В пункті 3.1 вищезазначеного договору сторони погодили, що сума кожної поставки, строк оплати поставленого товару та розмір націнки вказується у товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Як вбачається з вищевказаних товарно-транспортних накладних (а.с. 32-67), сторони зазначили, що строк оплати 25 днів з моменту одержання.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 29651,94грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, у період з 28.04.2011р. по 04.07.2011р., тобто після пред'явлення позову до суду (згідно поштового штемпелю на поштовому конверті (а.с. 81) позовна заява була відправлена на адресу суду 20.04.2011р.), платіжними дорученнями: №294 від 28.04.2011р., №307 від 29.04.2011р., №19204 від 12.05.2011р., №335 від 13.05.2011р., № 10 від 23.05.2011р., №21 від 24.05.2011р., №39 від 01.06.2011р., №40 від 02.06.2011р., №41 від 03.06.2011р., №42 від 03.06.2011р., №43 від 06.06.2011р., №48 від 10.06.2011р., №52 від 14.06.2011р., №88 від 04.07.2011р. відповідач перерахував позивачу 29651,94грн. боргу (а.с. 95, 96, 104-112, 117, 118, 124).
Отже, станом на день розгляду справи 05.07.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно п. 5.2 вищезазначеного договору, відповідач, за даним договором, за несплату вартості товару у встановлені строки, сплачує позивачу пеню у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується до моменту погашення заборгованості.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня, яка згідно розрахунку позивача (а.с. 25-31) складає 931,11грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунків позивача (а.с. 5-24) сума інфляційних нарахувань становить 776,88грн., 3% річних - 179,69грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 1887,68грн., з яких: 776,88грн. інфляційних нарахувань, 179,69грн. 3% річних, 931,11грн. пені. В частині стягнення 29651,94грн. заборгованості провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмета спору.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 80 п.1.1, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Он Лайн", 10014, м.Житомир, вул. Михайлівська, 15, ідентифікаційний код 37220843 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ-М", 83023, м.Донецьк, пр. Полеглих Комунарів, 95-б, ідентифікаційний код 20322326 - 776,88грн. інфляційних нарахувань, 179,69грн. 3% річних, 931,11грн. пені, 315,40грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 29651,94грн. заборгованості провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
СуддяШніт А.В.
1 - в справу;
2,3-сторонам.