Справа № 2-а-218/10/0215 Головуючий у 1-й інстанції: Вітковський С.В.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
06 червня 2011 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Залімського І. Г.
суддів: Матохнюка Д.Б., Мельник-Томенко Ж. М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області про перерахунок пенсії , -
В жовтні 2010 року Позивач звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом про визнання дій управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області протиправними; зобов'язання Відповідача нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2010 року позов задоволено: зобов'язано управління Пенсійного фонду в Могилів-Подільському районі Вінницької області нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 14 квітня 2010 року по 22 жовтня 2010 року з урахуванням фактично отриманих сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є пенсіонеркою за віком та має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується ксерокопією посвідчення НОМЕР_1
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Статтею 3 цього ж Закону визначено, що законодавство України про соціальний захист дітей війни складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів України. Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону). Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги, що дія вказаної норми не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” встановлюється залежно від розміру мінімальної пенсії за віком.
Судова колегія не бере до уваги доводи апеляційної скарги Відповідача, який вказує, що спірні правовідносини по різному регулюються двома законодавчими актами однакової юридичної сили, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
В обґрунтування апеляційної скарги Відповідач наполягає на тому, що відповідно до ч. 3 ст. 28 вищевказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, заперечення проти позову в цій частині не можуть бути прийняті судом з огляду на те, що згідно зі ст. 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про прожитковий мінімум” для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, застосовується прожитковий мінімум, виходячи з вимог Конституції України та законів України. Розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб у 2010 р. встановлений ст. 52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, згідно з якою розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів погоджується, що положення ч. 3 ст. 28 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є підставою для відмови в реалізації громадянами права на встановлену законом державну соціальну допомогу, оскільки соціальне забезпечення гарантується Конституцією України та законами України.
Враховуючи строки звернення до суду, визначені ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, право Позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягає захисту за період з 14.04.2010 року.
На момент звернення Позивача до суду нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком проводилось всупереч ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у зв'язку з чим його право підлягає захисту у спосіб, встановлений Конституцією та чинним законодавством України.
Оскільки суд першої інстанції обставини справи встановив повно, правові норми, які регулюють відносини сторін, визначив правильно, ухвалив судове рішення з дотриманням норм процесуального права, проте при винесенні постанови у справі не вирішив позовні вимоги Позивача про визнання дій управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області протиправними щодо не нарахування та не виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, то апеляційний суд вважає за необхідне змінити рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2010 року, доповнивши його мотивувальну та резолютивну частини висновками щодо невирішених вимог Позивача.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду з підстав: правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області задовольнити частково.
Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2010 року змінити.
Доповнити резолютивну частину постанови Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2010 року абзацом такого змісту:
«Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” протиправними.»
В іншій частині постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2010 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. ст.212, 254 КАС України
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Матохнюк Д.Б.
Мельник-Томенко Ж. М.
З оригіналом згідно:
секретар