17 серпня 2010 р.Справа № 2-а-298/09/2114
Категорія:2.19.6Головуючий в 1 інстанції: Прохоренко В.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді-доповідача - Потапчука В.О.;
суддів - Семенюка Г.В.; Коваля М.П.
при секретарі - Снігур М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -
У лютому 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».
Позивач посилався на доводи викладені в позові та просив суд визнати відмову відповідача щодо виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком -протиправною. Зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної держаної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки у певній сумі.
Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 березня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_2 -задоволено частково. Визнано дії відповідача протиправними. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу на 30 % мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 9.07.2007 року по 30.09.2007 року в розмірі 123.02 грн. на місяць, за період з 1.10.2007 року по 31.12.2007 року -124.53 грн. на місяць та за 2008 рік починаючи з 22.05.2008 року. В іншій частині позову -відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона подало апеляційну скаргу, в якій постанову суду першої інстанції вважає прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що згідно довідки (а.с. 5) позивач відноситься до соціальної категорії «Діти війни» і має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11. 2004 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу на його користь недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2006 рік. Отже, пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-IV, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV на 2006 рік зупинено. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року №3367-IV, п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” в зазначеній частині нереалізовані.
УПФУ на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду ні в суді першої інстанції ні в апеляційній скарзі не посилалось, в зв'язку з чим у суду апеляційної інстанції як і у суду першої інстанції відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин приписів ст. 100 КАС України.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р. N 489-У, з урахуванням статті 111. Зазначеною статтею 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09.07.07 р. - дати ухвалення рішення Конституційним судом України N 6-рп/2007, вищевказані норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, а, отже, з цього часу відновлено дію ст.6 Закону в повному обсязі.
Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Колегія суддів встановила, що позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 %, але йому в цьому було відмовлено.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року №107-VI підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких «дітям війни»(крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а отже з 22.05.2008 року позивач має право на підвищення пенсії.
Отже, колегією суддів встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України Управлінням Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона вказане підвищення позивачеві за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. не перераховано і не виплачувалось в повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що відповідач зобов'язаний був здійснити перерахунок, тобто провести у відповідність з рішенням Конституційного Суду розмір виплатити пенсій позивачам та що позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії, а саме за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
УПФУ на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду ні в суді першої інстанції ні в апеляційній скарзі не посилалось, в зв'язку з чим у суду апеляційної інстанції як і у суду першої інстанції відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин приписів ст. 100 КАС України.
Суд першої інстанції безпідставно обрав такий спосіб захисту порушених прав позивача, як стягнення з відповідача на його користь недоотриманої щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії по віку, у визначеній позивачем грошовій сумі, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено повноваження щодо нарахування такої соціальної допомоги.
Згідно з положеннями статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.
Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції повинен був визнати такі дії незаконними та зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність фінансування зазначених виплат у держави, що призводить до неможливості виплат пенсій в повному обсязі, оскільки звуження змісту та обсягу прав шляхом прийняття нових Законів, внесення змін до чинного законодавства за ст. 22 Конституції України не допускається.
На підставі правових положень, які передбачають виплату надбавки до пенсії громадянам, що мають право на одержання підвищеної пенсії, органи державної влади не вправі відмовити у її виплаті в повному обсязі.
Так як, при ухвалені рішенні суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норми матеріального права, що згідно п.1 ст.201 КАС України це є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 195, 196; 198; 201,205; 206; 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управлінням Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона - задовольнити частково. Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 березня 2009 року -змінити.
Викласти резолютивну частину постанови Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», в такій редакції :
Позовні вимоги ОСОБА_2 -задовольнити частково. Визнати дії Управлінням Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона протиправними. Зобов'язати Управлінням Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_2 на 30 % мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимоги -відмовити.
Постанова суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили Постанови апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Доповідач-суддя: Потапчук В.О.
Судді: Семенюк Г.В.
Коваль М.П.