07 липня 2011 р.Справа № 2а-1154/09/1519
Категорія: 10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Демченко О.М.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого -Єщенко О.В.
суддів -Димерлія О.О.
-Зуєвої Л.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2009 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача у виплаті щомісячної державної соціальної допомоги безпідставною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання дій протиправними, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 2007 року по грудень місяць 2008 року включно, та стягнення 2601 грн. 30 коп., а також державну соціальну допомогу в 2009 році.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2009 року позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_2 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову -без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є пенсіонером за віком, дитиною війни, тому має право на отримання до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням положень Закону України про державний бюджет України на відповідний рік.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонеркою за віком, дитиною війни, та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року, який набув чинності з 01 січня 2006 року, має право на отримання щомісячної надбавки до пенсії у розмирі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(далі Закону) від 18 листопада 2004 року, дітям війни, (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.
Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
Згідно з п. 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007, який набрав чинності з 01.01.2008 року, ч. 1 ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", викладена в новій редакції визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
22 травня 2008 року, Конституційним Судом України прийнято рішення №10-рп/2008, згідно якого положення, п. 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними.
З 22 травня 2008 року відновлено право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вимог позивача за 2008 рік, оскільки судом першої інстанції було правильно враховано з якого періоду (дати) зупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відновлено та визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до ст.99 КАС України, - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Разом з тим, Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси заяви до суду про застосування приписів ст. 100 КАС України не надавало. У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси -залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені чинним законодавством України.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: