22 червня 2011 р.Справа № 2-а-1070/10/2170
Категорія:8.1.4Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року у справі за позовом Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій,
Чаплинська міжрайонна державна податкова інспекція в Херсонській області звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 4705,69 грн.
Позивач вказував, що 27.05.2009 р. було проведено перевірку кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить ОСОБА_2 щодо дотримання ним порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки було складено акт, на підставі якого прийняті рішення про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафних санкцій в розмірі 4705,69 грн. за незабезпечення щоденного друкування на РРО та зберігання в КОРО фіскальних звітних чеків та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору. Відповідач в установлені законодавством строки суму штрафу не сплатив, в зв'язку з чим позивач звернувся з позовом про її стягнення.
Відповідач визнав позовні вимоги частково та пояснив, що кафе працює цілодобово, а тому знайти постійного працівника, який би знав правила роботи з РРО та вимоги щодо обліку готівки дуже складно. Бармени працюють декілька тижнів і звільняються, нові працівники не володіють знаннями щодо роздрукування звітних чеків, а тому були випадки роздрукування Z-звіту із затримкою у декілька хвилин, що призвело до наявності двох Z-звітів за один день. Відповідач вважає висновки ревізорів щодо незабезпечення роздрукування фіскальних чеків неправомірними, оскільки Z-звіти були в наявності та з них видно, що Z-звіт стосується попереднього дня. Щодо правомірності застосування позивачем штрафних санкцій за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору відповідач не заперечував.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України фінансові санкції в розмірі 1699,69 грн., а також фінансові санкції в розмірі 1306 грн.
Позивач з таким рішенням не погодився та звернувся з апеляційною скаргою на зазначену постанову від 31.03.2010 р., просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 фінансову санкцію у розмірі 4705,69 грн., із них: 3399,69 грн. штрафної санкції нарахованої у відповідності до рішення від 11 червня 2009 року №0000422310, за не зберігання фіскальних чеків в книзі обліку розрахункових операцій в кількості трьох штук та незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків у кількості семи штук; 1306 грн. відповідно до рішення від 11 червня 2009 року №0000432210 про застосування фінансових санкцій за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору.
Апелянт вказує на те, що у разі, якщо торговельний об'єкт працює цілодобово, то фіскальний звітний чек роздруковується кожного дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше ніж через 24 години після початку роботи. Апелянт вважає, що суд першої інстанції зробив невірний висновок про те, що податкова інспекція не довела правомірність прийнятого рішення щодо нарахування штрафної санкції за незабезпечення щоденного друку фіскальних чеків у кількості семи штук.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що 27.05.2009 р. Чаплинською міжрайонною державною податковою інспекцією в Херсонській області було проведено перевірку кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить ОСОБА_2 щодо дотримання ним порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки було складено акт від 27.05.2009 року № 0502/21/22/23/2084115516 щодо контролю за дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 31.03.2005 року, на підставі якого прийнято рішення про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафних санкцій в розмірі 4705,69 грн. за незабезпечення щоденного друкування на РРО та зберігання в КОРО фіскальних звітних чеків та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору. Відповідач в установлені законодавством строки суму штрафу не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом про її стягнення.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на підставі акту перевірки від 27.05.2009 року № 0502/21/22/23/2084115516 щодо контролю за дотриманням вимог Закону України про РРО затверджувалось, що у семи випадках ОСОБА_2 не було забезпечено щоденне роздрукування фіскальних звітніх чеків, факти роздрукування яких підтверджено оглянутою у судовому засіданні книгою обліку розрахункових операцій № 2121000242/7 від 03.09.2008 року. Також судом першої інстанції взято до уваги той факт, що у п'яти випадках із семи Z-звіти відповідачем були роздруковані із запізненням на декілька хвилин та у той же день, а після 23:00 був роздрукований ще один Z-звіт
Суд першої інстанції вірно вважає необґрунтованими висновки позивача про вчинення відповідачем порушення -незабезпечення щоденного роздрукування фіскальних звітніх чеків, оскільки зазначені звіти були роздруковані та підклеєні у КОРО. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 11.06.2009 року № 0000422310 у частині застосування фінансових санкцій за нероздрукування п'яти Z-звітів у розмірі 1700 грн.
Факт незабезпечення зберігання фіскальних звітніх чеків №№ 1597, 1598 та 1599 та факт зберігання алкогольного напою без марки акцизного збору встановленого зразка відповідачем не заперечується.
Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95 -ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору -100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 грн.
Згідно облікової картки платника по фінансовій санкції у розмірі 1700 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка (за рішенням № 0000422310 від 11.06.2009 року), то відповідачем частково сплачено суму штрафу у розмірі 394 грн., а тому стягненню підлягає штраф у розмірі 1306 грн. та 1699, 69 грн., оскільки відповідач мав переплату на 0,31 грн.
Враховуючи вищезазначене в сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позову Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області частково у частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій на загальну суму 3005 грн. 69 коп.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій від 11.06.2009 року № 0000422310 у частині застосування фінансових санкцій за нероздрукування п'яти Z-звітів у розмірі 1700 грн. Згідно облікової картки платника по фінансовій санкції у розмірі 1700 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка (за рішенням № 0000422310 від 11.06.2009 року), то відповідачем частково сплачено суму штрафу у розмірі 394 грн., а тому стягненню підлягає штраф у розмірі 1306 грн. та 1699, 69 грн., оскільки відповідач мав переплату на 0,31 грн.
Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький