Ухвала
Іменем України
14 травня 2008 року
Справа № 2-23/14445-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Борисової Ю.В.,
Волкова К.В.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Османов Ескендер Рустемович, довіреність № 196/0/10 від 21.02.08, Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим;
відповідача: Рябова Віра Петрівна, довіреність № 34/02 від 13.05.08, Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Бахчисарая";
відповідача: Пімшин Сергій Михайлович, довіреність № 563/0/0 від 17.08.07, Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Бахчисарая";
розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Бахчисарая" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 20.12.2007 по справі № 2-23/14445-2007А
за позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в АвтономнійРеспубліці Крим (вул. Сімферопольська, 3,Бахчисарай,98403)
до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Бахчисарая" (вул. Гагаріна, 6,Бахчисарай,98400)
про стягнення 738542,09 грн.
Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АР Крим звернулась до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства" про стягнення 752724,27грн. заборгованості, у тому числі 688563,00 грн. податку на додану вартість та 64161,27 грн. пені.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 20.12.2007 позовну заяву в частині стягнення 14182,18 грн. пені залишено без розгляду на підставі клопотання позивача (а.с. 39-41, 43-44).
Постановою господарського суду АР Крим від 20.10.2008 у справі № 2-23/14445-2007А задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства". Стягнуто з Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства" заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 688563,00 грн., а також пеню з податку на додану вартість у розмірі 49979,09 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не проводилася сплата податку на додану вартість у зв'язку з чим нарахована пеня.
Не погодившись з вказаною постановою господарського суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати та відмовити у позові в частині стягнення 43 417,82 грн., оскільки за час судового розгляду справи судом першої інстанції, ним було перераховано до державного бюджету суму з ПДВ у 188 784,00 грн., в тому числі 57600,00 грн. з суми позовних вимог, тоді як на підставі клопотання позивача суд зменшив позовні вимоги тільки на 14 182,18 грн. Відповідач визнає позовні вимоги ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим у сумі 695 124,27 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія вважає за необхідно переглянути постанову суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим у сумі 43 417,82 грн.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.05.2008, суддів Плута В.М. та Горошко Н.П. замінено на суддів Борисову Ю.В. та Волкова К.В.
У судовому засіданні, яке відбулося 14.05.2008, представники відповідача підтримали апеляційну скаргу з підстав, вказаних в ній. Представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Як стверджує заявник апеляційної скарги, він, за час розгляду судом першої інстанції даної справи, перерахував до бюджету суму податку на додану вартість 188 784,00 грн., в тому числі 57 600,00 грн. з суми позовних вимог. Однак, суд не зобов'язав ДПІ провести звірку платежів для уточнення суми боргу, а відповідач не міг надати докази сплати вказаної суми, оскільки його представник не був присутній у засіданні суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані правила КАС України з боку позивача були виконані шляхом надання до суду доказів того, що на день розгляду справи судом першої інстанції, за відповідачем числиться заборгованість, яка виникла в результаті неперерахування до бюджету податку на додану вартість в сумі 688563,00 грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість, (а.с. 13-30) та довідкою про розрахунки з бюджетом, (а.с. 12).
У зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість, Кримському республіканському підприємству "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства" нараховано пеню в сумі 75613,12 грн., (а.с. 10).
Згідно ч. 2 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання -судовою повісткою, яка отримана ним 29.11.2007, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 199335 (а.с. 38). Ані заперечення на позовну заяву, ані клопотання про витребування доказів відповідачем до суду першої інстанції надані не були.
Таким чином, судова колегія не визнає обґрунтованим ненадання до суду першої інстанції копії платіжних доручень з актами ДПІ на суму 50 170 грн., платіжних доручень про перерахування до державного бюджету 7500 грн. та не бере їх до уваги.
Враховуючи викладене, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає постанову суду першої інстанції такою, що підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Бахчисарая" залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2007 по справі № 2-23/14445-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді Ю.В. Борисова
К.В. Волков