Ухвала
Іменем України
26 травня 2008 року
Справа № 2-16/15758-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В. ,
суддів Борисової Ю.В. ,
Волкова К.В. ,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: Узлякова Марія Сергіївна, довіреність № 938/13-43-18 від 13.11.2007,
відповідача: Цаповська Олена Валеріївна, довіреність № 4453/10/10-10 від 31.03.2008,
розглянувши апеляційну скаргу кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Хлебнікова Н.С.) від 11.02.2008 у справі № 2-16/15758-2006А
за позовом кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (вул. Години, 2в, місто Керч, 98303)
до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко, 40, місто Керч, 98300)
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2008 у справі № 2-16/15758-2006А у позові відмовлено.
Постанова мотивована тим, що фінансові санкції застосовані до позивача після закінчення дії мораторію.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не досліджені докази надані позивачем, що призвело до прийняття неправомірного рішення.
У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду залишити без змін.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2008 суддю Горошко Н.П. замінено на суддю Волкова К.В.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 суддю Щепанську О.А. замінено на суддю Борисову Ю.В.
У судовому засіданні оголошувалася перерва з 12.05.2008 до 26.05.2008.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Керченською міжрайонною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим (правонаступник Державна податкова інспекція в місті Керчі Автономної Республіки Крим) проведена перевірка дотримання кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" вимог податкового законодавства за період з 01.04.2003 по 31.12.2005, за результатами якої складений акт № 762/23-1/19195199 від 06.05.2006 (т. 1, а. с. 85).
Перевіркою встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».
На підставі зазначеного акту Керченська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим 19.06.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0001232301/1 про застосування на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» фінансових санкцій у сумі 94 660, 58 грн (т. 1, а. с. 6), що складають 50 % від узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 189 321, 13 грн.
Позивач оскаржує зазначене податкове повідомлення-рішення, оскільки вважає, що фінансові санкції були застосовані за період дії мораторію.
Судова колегія не погоджується з висновками позивача, виходячи з наступного.
Актом перевірки встановлено порушення граничних строків сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, узгодженого в податковій декларації за листопад 2004 року, у сумі 189 321, 13 грн (т. 1, а. с. 99 на звороті). Фактично сплачено -лютий-квітень 2006 року.
Із матеріалів справи вбачається, що терміном дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є період з 09.06.2003 по 27.09.2005 (т. 1, а. с. 8, 9).
Таким чином, відповідачем застосовані фінансові санкції за порушення граничних строків сплати податкового зобов'язання, що виникло в період дії мораторію. Проте, самі фінансові санкції відповідачем застосовані після закінчення дії мораторію.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів -зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, які виникли після дні введення мораторію, а отже і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Отже, матеріалами справи підтверджується порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного в податковій декларації за листопад 2004 року.
Доводи позивача про неправомірність застосування фінансових санкцій у зв'язку з введенням мораторію, не приймаються судовою колегією, оскільки відповідачем враховано знаходження кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" у стані мораторію і відповідно до статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» фінансові санкції до закінчення його дії не застосовувалися. Спірне рішення прийнято 19.06.2006. Дія мораторію закінчилася - 27.09.2005.
Доводи позивача щодо своєчасного погашення податкових зобов'язань, не приймаються судовою колегією, оскільки зобов'язання позивача відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2004 року складають 258 614 грн (т. 1, а. с. 123). Надані позивачем докази сплати податку на додану вартість підтверджують погашення податкового зобов'язання лише на 150 000 грн, а тому не можуть бути доказами повного та своєчасного погашення податкових зобов'язань за листопад 2004 року.
Доводи позивача про те, що чинним законодавством не передбачено самостійного розподілення відповідачем податкових платежів, є безпідставними, оскільки відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податкового роз'яснення щодо черговості погашення і окремих питань стягнення сум податкового боргу, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13.11.2002 № 540, кошти, які надійшли в рахунок погашення зобов'язань з податків і зборів (обов'язкових платежів), прямують на погашення податкових зобов'язань з того ж самого платежу в порядку календарної черговості граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків і торкається як самостійно розрахованих платниками податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, нарахованих контролюючими органами.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Апеляційну скаргу кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" залишити без задоволення.
2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Хлебнікова Н.С.) від 11.02.2008 у справі № 2-16/15758-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді Ю.В. Борисова
К.В. Волков