01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
12.05.08 р. № 21/417
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Агрикової О.В. (доповідач по справі),
суддів:
Жук Г. А.
Разіної Т. І
при секретарі судового засідання Рустам'яні Е.А.,
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 12.05.2008 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «ЖЕК -1» на рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.2008 року,
у справі №21/417 (суддя Тимченко Б.П.),
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового
господарства «Полтаватеплоенерго»(м. Полтава),
до приватного підприємства «ЖЕК -1»(м. Полтава),
про стягнення грошових коштів, -
встановив :
13.12.2007 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго»(позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до приватного підприємства «ЖЕК -1»(відповідач) про стягнення грошових коштів (а.с. 2).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.02.2008 року у справі №21/417 позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»до приватного підприємства «ЖЕК -1»про стягнення грошових коштів задоволено повністю, стягнуто з приватного підприємства «ЖЕК -1»на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»11 187,77 грн. боргу, 3 006,02 грн. пені, 24,65 грн. 3% річних, 543,96 грн. збитків від інфляції, 147,62 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 33-34).
При прийнятті рішення місцевий господарський суд, встановивши факт наявності заборгованості, керуючись ст. ст. 526 та 625 ЦК України, задовольнив позов повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, приватне підприємство «ЖЕК -1», подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 12.02.2008 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.2008 року та прийняти нове рішення, яким зобов'язати сторони укласти договір реструктуризації боргу терміном на 1 рік; виключити з розрахунку боргу пеню, 3% річних та інфляційні витрати відповідно до наданого відповідачем розрахунку; витрати по сплаті державного мита за подання позову, апеляційної скарги та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподілити солідарно між учасниками судового процесу.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що борг відповідача перед позивачем утворився з вини самого позивача, оскільки останній в укладеному між сторонами договорі вказав завищену площу опалювального приміщення. Крім цього відповідач зазначає, що частково розрахувався з позивачем, але місцевий господарський суд не врахував цього при прийнятті рішення.
У своєму відзиві позивач заперечує проти тверджень відповідача про виникнення заборгованості з його вини та зазначає, що, відповідно до умов укладеного між сторонами договору, відповідач повинен був повідомляти позивача про зміну опалювальної площі. Також позивач заперечує проти тверджень відповідача про часткове погашення заборгованості.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2008 року апеляційну скаргу приватного підприємства «ЖЕК -1»на рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.2008 року у справі №21/417 прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановлено наступне.
01.01.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір №2501 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (договір) (а.с. 3-4), згідно з умовами якого позивач бере на себе постачання тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщення відповідача.
Пунктом 10 договору сторони визначили, що оплата за опалення становить 5,94 грн. за 1 м2, а опалювальна площа 675,63 м2. Сума щомісячного платежу 4 013,24 грн.
Згідно п. 11 договору відповідач зобов'язався проводити оплату за споживання теплової енергії відповідно до платіжних доручень позивача.
Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.09.2007 року по 31.10.2007 року, борг відповідача складає 11 187,77 грн. Відповідач в своєму листі №245 від 26.10.2007 року до позивача заборгованість визнав в повному обсязі (а.с. 9), що також підтвердив представник відповідача в судовому засіданні від 12.05.2008 року.
Листом №23 від 22.01.2008 року відповідач повернув на адресу позивача додаткову угоду №01 від 01.01.2008 року без підпису в зв'язку з тим, що розмір опалювальної площі змінився, та просить провести перерахунок суми оплати за минулий час та врахувати зміни опалювальної площі в додатковій угоді на наступний рік (а.с. 41).
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, вважає за необхідне зазначити наступне.
Посилання відповідача на те, що заборгованість за послуги опалення приміщення утворилась з вини позивача колегією суддів апеляційного господарського суду відхиляються, оскільки, укладаючи договір, відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасної оплати послуг опалення в порядку та в розмірі, визначеному до п. 10 договору. Відповідачем не надано суду доказів проведення оплати по договору, отже, заборгованість утворилась внаслідок неналежного виконання умов договору саме відповідачем.
Твердження відповідача про те, що місцевим господарським судом помилково не перераховано суму боргу, а відповідно і суми пені, інфляційних втрат та 3% річних, в зв'язку зі зміною опалювальної площі спростовуються наступним.
Відповідно до п. 7 е) договору, відповідач зобов'язаний щомісяця не пізніше 25 числа направляти позивачу довідку про зміну кількості споживачів гарячої води і зміну площі, що опалюється.
Доказів в порядку ст. ст. 33 та 34 ГПК України на підтвердження своєчасного повідомлення позивача про зміну опалювальної площі у липні та листопаді 2007 року відповідачем не надано.
Відповідач своїм листом №23 повідомив позивача про зміну опалювальної площі лише у січні 2008 року, тоді як заборгованість відповідача перед позивачем виникла за період з січня по квітень 2007 року.
Крім цього, відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
У відповідності до ст. 26 цього ж закону, однією з істотних умов договору на надання житлово-комунальних послуг є порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості. Умовами договору №2501 від 01.01.2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем, порядку перерахунку за попередні періоди не передбачено.
При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що згідно ст. 18 вказаного закону перерахунок платежів робиться на підставі акту-претензії, який складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їх підписами.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було змінено розмір площі опалюваного приміщення, але доказів на підтвердження своєчасного повідомлення позивача про зміну опалювальної площі відповідно до п. 7 е) договору або зверненням з актом-претензією відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, відмова позивача у перерахунку суми заборгованості у зв'язку зі зміною опалювальної площі є правомірною, оскільки відповідач, не виконавши взяте на себе зобов'язання щодо своєчасного повідомлення позивача про зміну опалювальної площі, не має права вимагати перерахунку суми заборгованості за надання послуг опалення за договором №2501 від 01.01.2007 року.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Пунктом 10 договору сторони домовились, що у випадку несплати за користування тепловою енергією у строки, встановлені цим же пунктом договору, вводиться пеня в розмірі 1% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу.
За таких обставин, позивач на підставі договору та ст. 625 ЦК України вправі вимагати стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням інфляції та пеню.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірним задоволення місцевим господарським судом позовних вимог в повному обсязі.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.2008 року у справі №21/417.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
постановив:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «ЖЕК -1»на рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.2008 року у справі №21/417 за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»до приватного підприємства «ЖЕК -1»про стягнення грошових коштів залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.2008 року у справі №21/417 за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»до приватного підприємства «ЖЕК -1»про стягнення грошових коштів залишити без змін.
3. Справу №21/417 повернути до господарського суду Полтавської області.
4. Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Агрикова О.В.
Судді:
Жук Г. А.
Разіна Т. І
Дата відправки 15.05.08