Справа № 1519/2-4910/2011
27 травня 2011 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря -Чудновської О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа -Одеська Універсальна Біржа «Вітязь»м.Одеса, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
21.04.2011р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа -Одеська Універсальна Біржа «Вітязь»м.Одеса, про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 23.12.1999р. на Одеській товарній біржі він уклав з ОСОБА_4, яка представляла інтереси ОСОБА_2, ОСОБА_2 (яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5О.) на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 11.12.1999р. р.№2039, договір № 99/С-0161 купівлі - продажу квартири, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, буд.6 «А», кв. 17. Зазначений договір купівлі-продажу був зареєстрований КП «ОМБТІ та РОН»у встановленому законом порядку 29.12.1999 року. Були виконані усі умови угоди, окрім нотаріального посвідчення, що тоді не потребувалось, відповідачі отримали гроші, передавши усі документи та ключі від квартири.
Посилаючись на викладене, позивач просив ухвалити судове рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири №17 в будинку 6 «А»по вулиці Моторній в м.Одесі за №99/С-0161, укладений на товарній біржі Одеська Універсальна Біржа «Вітязь», 23 грудня 1999 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_5
Позивач позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити та розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву.
Відповідачі та третя особа по справі в судове засідання не з»явилися, сповіщені належним чином. Відповідачі не заперечували проти задоволення позивних вимог, просили справу слухати у їх відсутності, про що надали письмові заяви.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що даний позов підлягає задоволенню наступних підстав.
На підставі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.
Як вбачається з матеріалів справи 23.12.1999р. на Одеській Універсальній Біржі «Вітязь»м.Одеса між ОСОБА_4, яка представляла інтереси ОСОБА_2, ОСОБА_2 (яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5О.) на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 11.12.1999р. р.№2039, та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір № 99/С-0161 купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого відповідачі продали, а позивач купив квартиру АДРЕСА_1 «А»в м. Одесі, яка має загальну площу 34,8кв.м.. До укладання зазначеного договору квартира належала відповідачам на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого УЖКГ міськвиконкому Одеської міської Ради народних депутатів від 09.09.99р., під № 6-9874, зареєстрованого Одеським МБТІ та РОН 13.09.99р. під №2612, стор.118, кн. 316 пр.
Позивач після придбання зазначеної квартири зареєстрував своє право власності в ОМБТІ та РОН під реєстраційним № 316 пр-стор 118 -р №2612 від 29.12.1999р.
Однак вказаний договір нотаріально посвідчений не був, оскільки на той час цього не вимагалося.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, які виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов»язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
У відповідності до вимог ст.638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди по всіх істотних умовах договору.
В підтвердження вищевикладеного, судом встановлено, що сторонами було виконано всі умови, що передували укладенню договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, а саме відбулася передача коштів зі сторони позивача та квартири зі сторони відповідачів і ними було підписано вищезазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно до ч.3 ст.203 ЦК України -волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 «А»в м. Одесі сторонами не оспорювався, а тому він повинен бути визнаний дійсним.
Відповідно до ст.658 ЦК України право на продажу товару, крім випадків примусового продажу або інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
В даному випадку 23.12.1999р. на момент укладення договору купівлі-продажу квартири відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_5 були власниками цієї квартири, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, виданого УЖКГ Одеської міської Ради народних депутатів від 09.09.99р., під № 6-9874, зареєстрованого Одеським МБТІ та РОН 13.09.99р. під №2612, стор.118, кн. 316 пр.
На підставі ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, з моменту передання відповідачами квартири АДРЕСА_1 «А» в м. Одесі позивачу, у останнього виникло право власності на зазначену квартиру.
Частиною 3 ст.334 ЦК України передбачено, що право власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Враховуючи зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 16, 220, 334, 638, 658 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа -Одеська Універсальна Біржа «Вітязь»м.Одеса, про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу № 99/С-0161 від 23 грудня 1999 року квартири АДРЕСА_3, загальною площею 34,8кв.м., укладений на Одеській Універсальній Біржі «Вітязь»м.Одеса між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яка представляла інтереси ОСОБА_2, ОСОБА_3 (яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5) на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 11.12.1999р. р.№2039 -дійсним.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк зі дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН