02.02.2011
Справа № 2-а-210-2011
02 лютого 2011 р. Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Руденко Л.М.
при секретарі - Кобець О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради, третя особа: Головне Управління Державного Казначейства в Донецькій області -щодо визнання протиправними дії та бездіяльності Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради, стягнення матеріальної шкоди та недоотриманої суми разової грошової допомоги, -
13.12.2010р. до Слов'янського міськрайонного суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправними дії та бездіяльності Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради, стягнення матеріальної шкоди та недоотриманої суми разової грошової допомоги звернувся ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 8 ЗУ ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ від 22.10.1993 року була учасником війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 16 жовтня 2002 року. 13 жовтня 2010 року статус ветерана війни було змінено на статус ”Жертви нацистських переслідувань” із збереженням пільг.
14 червня 2010 року вона звернулася до УПСЗН Слов'янської міської ради з питання виплати їй щорічної разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком за 2010 рік, на підставі ч. 5 ст. 14 ЗУ ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ від 22.10.1993 року.
У своєму рішенні від 14.07.2010 року за № К-0284-2.4-6.2 УПСЗН Слов'янської міської ради відмовило їй у здійсненні перерахунку та доплати допомоги, повідомивши, що ця допомога призначена і виплачена у відповідності з чинним законодавством.
Не погодившись з відповідачем, 24.10.2010 року вона звернулася до Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації зі скаргою щодо дій Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради. В своєму листі від 25.11.2010 р. № К-3128-17-1.1 ГУПСЗН вважає, що відповідач діяв, не порушуючи діючого законодавства та вказує на те, що законом ”Про бюджет України” було визначено розмір витрат, виходячи з можливостей державного бюджету а також на ст. 95 Конституції України, з приводу якої вже неодноразово висловлювався Конституційний Суд України.
Абзацом 1 ст. 17 ЗУ ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Відмову у проведенні перерахунку вважає протиправною, оскільки за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягають стаття 13 ЗУ ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ, а не постанова Кабінету Міністрів України № 299 від 07.04.2010 року, яка істотно звужує обсяг встановлених Законом прав.
Згідно з положеннями ЦПК України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу, про це свідчать і норми ст. 8 та ст. 9 Конституції України.
Стаття 2 ЗУ ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ встановлює наступне: “Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Тому ця стаття є ще одним додатковим доказом того, що при нарахуванні розміру щорічної грошової допомоги до 5 травня, виходячи із нормативно встановлених розмірів потрібно застосовувати статтю 13 ЗУ ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ, а не Постанова Кабінету Міністрів України № 299 від 07.04.2010 року”. ЗУ ”Про Державний бюджет України на 2010 рік” зміни до ч. 5 ст. 14 ЗУ ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги не вносились, тобто на спірний період ЗУ ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” є діючим і слід керуватися тільки цим спеціальним законом.
За 2010 рік нею була отримана щорічна допомога у розмірі 120 грн. З урахуванням того, що станом на 01.04.2010 року розмір мінімальної пенсії за віком становив 706 грн., відповідач повинен був виплатити разову грошову допомогу за 2010 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, що становить 2118 грн. Тому з урахуванням фактично отриманих сум, відповідач зобов'язаний здійснити нарахування та виплатити їй у відповідності зі ст. 14 ЗУ ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не донараховану суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік у розмірі 1998 грн. (2118-120). Тобто, у 2010 році сума доплати становить: 3х706 грн. = 2118 грн. -120 грн. = 1998 грн.
Вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що призначення та виплата відповідачем щорічної допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, надає їй право вимог, щодо стягнення з останнього різниці між фактично отриманою допомогою та розміром трьох мінімальних пенсій за віком одночасно з наступних підстав:
1. як недоплата суми допомоги, яка гарантована їй ст. 46 Конституції України, тобто як недоотримана сума допомоги;
2. як матеріальна шкода;
3. як борг, що виник на підставі порушення її прав щодо отримання допомоги відповідно до ЗУ ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Коригування розміру допомоги в бік її зменшення заборонено нормами ст.ст.22,46 Конституції України, якими визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту і обсягу існуючих прав; а соціальні виплати та допомоги, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Просить суд:
- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради щодо відмови здійснення перерахунку та виплати щорічної разової допомоги до 5 травня згідно діючого законодавства, у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради зробити перерахунок та доплатити недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги учасникам війни, у відповідності з нормами діючого законодавства, але не нижче розміру трьох мінімальних пенсій за віком, гарантованого Конституцією;
- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради недоотриману внаслідок невиконання останнім вимог законодавства України суму щорічної допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за 2010 рік, а саме 1998 грн. з дотриманням вимог законодавства;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради в подальшому виплачувати щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, у відповідності з нормами діючого законодавства, але не менше трьох мінімальних пенсій за віком.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але надав суду заперечення щодо заявлених вимог ОСОБА_1, в якому просив розглянути справу без його участі та у задоволенні позовних вимог відмовити з наступних підстав.
ЗУ ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено щорічно до 5 травня виплачувати ветеранам війни разову грошову допомогу у кратному співвідношенні до розміру мінімальної пенсії за віком. Крім того ст. 17 ЗУ ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Кожен рік списки одержувачів допомоги до Дня Перемоги формується заздалегідь у Головному Управлінні праці та соціального захисту населення Донецької ОДА на підставі електронної пенсійної бази з урахуванням вимог та розмірів виплати, передбачених бюджетним законодавством, а саме ЗУ ”Про державний бюджет на відповідний рік”. Перерахування коштів на зазначені цілі на рахунки Управління провадиться за рахунок коштів Державного бюджету через рахунки ГУПСЗН Донецької ОДА у визначених вищими органами влади розмірах.
Таким чином Управлінням нижчого рівня не приймають у часті у визначенні розміру виплати і виконують лише делеговані повноваження. Частиною другої статті 95 Конституції України встановлено, що виключно Законами про державний бюджет України визначається будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування таких видатків. З метою реалізації положень Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову ”Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої ЗУ ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 177 від 18.02.2004 року, якою встановлено щороку до 10 квітня виділяти кошти Міністерству праці та соціальної політики України для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом, у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік. У 2010 році позивачу виплату разової грошової допомоги здійснено у розмірі 120 грн. (постанова КМУ № 299 від 07.04.2010 року ”Про розміри одноразової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році” відповідно до ЗУ ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та ”Про жертви нацистських переслідувань”). Одночасно слід зазначити, що Конституційним судом України рішень щодо визнання розмірів виплат разової грошової допомоги до Дня Перемоги у 2010 роках неконституційними не прийнято.
Крім того, згідно з Рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.20008 року № 10-рп/2008 положення пункту 20 розділу ІІ ЗУ ”Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо розміру щорічної разової допомоги відповідно до вимог Закону визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Управління вважає, що позивачем застосовано не належний розмір мінімальної пенсії при розрахунку 2 недоплаченої Управлінням допомоги до Дня Перемоги.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовуються виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Застосування мінімального розміру пенсії за віком для призначення надбавок, підвищень для пенсій та розмірів допомог, встановлених іншими законами, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не передбачено.
У постановах ВРУ та КМУ мінімальну пенсію за віком було встановлено у розмірі 1500 000 крб., а з 1 серпня її розмір було збільшено в 1, 108 раз після проведення грошової реформи і заміни карбованців на гривні він склав 16, 62 грн., з 1 жовтня 2003 року -19,91 грн. який застосовується і зараз для призначення надбавок, підвищень для пенсій та розмірів допомог встановленими іншими законами.
Слід зазначити, що Конституція України не містить норм, які б встановлювали ієрархічну залежність одних законів від інших. Прийнятті Верховною Радою України закони є актами рівної юридичної сили. Єдиним законом, який Конституція відокремлює серед інших, це закон про Державний бюджет України. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються випадки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Отже виплата грошової допомоги для ветеранів війни потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
Третя особа - Головне Управління Державного Казначейства в Донецькій області до суду не з'явилось, надало суду заяву у якій просило справу розглянути без їх представника.
Заслухавши пояснення представника позивача - ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно посвідчення НОМЕР_1 від 16 жовтня 2002 року, виданого Управлінням соціального захисту населення, ОСОБА_1 є ветераном війни -учасником війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -учасників війни (а.с.8).
Відповідно до ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни -у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 р. № 94 „Про порядок надання пільг, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій (далі - організації), пов'язані з наданням пільг, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, покриваються місцевими фінансовими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків.
Таким чином, на підставі ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у 2010 році відповідачем УПСЗН Слов'янської міської ради необхідно було виплатити позивачу ОСОБА_1 разову щорічну грошову допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком як учаснику війни.
Відповідно до ч 1ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Станом на 01.04.2010 року розмір мінімальної пенсії за віком складав 706 грн.
Законом України ”Про Державний бюджет України на 2010 рік” зміни до ч. 5 ст. 14 ЗУ ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги не вносились, тобто на спірний період Закон України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” є діючим, а тому відповідачеві слід було керуватися тільки цим спеціальним законом.
За 2010 рік ОСОБА_1 отримала щорічну допомогу до 5 травня. передбачену Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року №3551-ХII, у розмірі 120 грн.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовий статус учасника війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, створення формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Абз.1 ст.17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Згідно абз.1 ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст.ст.12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків( шляхом перерахування на особистий рахунок отримувача) пенсіонерам -за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами -за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
УПСЗН Слов'янської міської ради є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року №3551-ХII, в тому числі разової грошової допомоги.
Враховуючи, що станом на 01.04.2010 року розмір мінімальної пенсії за віком становив 706 грн., Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради повинно було виплатити разову грошову допомогу за 2010 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, що становить 2118 грн.
З урахуванням фактично отриманих сум, відповідач зобов'язаний здійснити нарахування та виплатити їй у відповідності зі ст. 14 ЗУ ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не донараховану суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік у розмірі 1998 грн. (2118-120). Тобто, у 2010 році сума доплати становить: 3х706 грн. = 2118 грн. -120 грн. = 1998 грн.
Відповідно до викладеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання відмови Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради у сплаті останній недоплаченої одноразової допомоги до 5 травня за 2010 рік, як учаснику війни незаконною та стягнення з Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплаченої одноразової щорічної допомоги учаснику війни за 2010 рік в сумі 1998 грн.
Підтримуючи вимоги ОСОБА_1 її представник ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача понесені на справі витрати пов'язані з вартістю проїзних документів на прибуття ОСОБА_2 у судові засідання, що підтверджені проїзними квітками. Суд вважає, що дані вимоги представника позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки, як вбачається з доданих проїзних квитків, два з яких мають одну й ту ж дату та один і той же час, а з пояснень ОСОБА_2 свідчить що вона приїздила до суду разом зі своїм чоловіком. Підтвердження понесених витрат ОСОБА_2 знайшло на суму 57 грн.54 коп., які слід стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради на користь ОСОБА_1.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2 -15, 17, 158-163 КАС України, ч.7 п.27 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року №3551-ХII, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 р. № 94 „Про порядок надання пільг, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд, -
Позовні вимоги до ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради, третя особа: Головне Управління Державного Казначейства в Донецькій області -щодо визнання протиправними дії та бездіяльності Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради, стягнення матеріальної шкоди та недоотриманої суми разової грошової допомоги задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради щодо відмови здійснення перерахунку та виплати щорічної разової допомоги до 5 Травня, згідно діючого законодавства, у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради провести перерахунок та доплатити недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги учасником війни, у відповідності з нормами діючого законодавства, але не низче розміру трьох мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради на користь ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за 2010 рік -1998 грн.(Грн. Одна тисяча дев'ятсот дев'яноста вісім ).
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 57 грн.54 коп. ( Грн. П'ятдесят сім 54 коп.)
В іншій частині вимоги залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя :