21.03.2011
Справа № 2-а-5039/11
21 березня 2011 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Геєнко М.Г. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов'янськ Донецької області, про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни, -
09.03.2011 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов'янськ Донецької області, про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона у 1940 році. Відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року ,,Про соціальний захист дітей війни”, є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з 01 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії.
Просила визнати дії УПФУ в м. Слов'янську Донецької області протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни за період 2010 року, а саме з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року у сумі 1296 грн.
На підставі ст. 183-2 КАС України справа розглядається у порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суддя, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 народилася у 1940 році. Згідно із статтею 1 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.
Виходячи із того, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, вважаю, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України ,,Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за період з 01.05.2010р. по 31.12.2010 року підлягають задоволенню, оскільки ЗУ ,,Про державний бюджет України на 2010рік” дію ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” не зупинено.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування, суд зазначає, що предмет спору є зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією суб'єкта владних повноважень, у даній справі -відповідача, і не відноситься до компетенції судових органів. У зв'язку з цим, вважаю, що в цій частині -визначення та стягнення конкретної суми допомоги - позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 94 ч. 1 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем надано квитанцію про сплату судового збору у сумі 3,40грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6, 7, 14, 17, 18, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 183-2, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суддя , -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янськ Донецької області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов'янськ Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»: за період з 01 квітня 2010 р. по 31 грудня 2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум підвищення
В задоволенні інших позовних вимог відмовити за відсутністю підстав.
Повернути за рахунок місцевого бюджету м. Слов'янська Донецької області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп., сплачені нею 15.12.2010 року у віддленні «Ощадбанк»№2868/0029 №17 на р/р 31417537700075.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Слов'янський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду М.Г.Геєнко