Справа№ 1512/2-а-239/11
04.07.2011 року.
Київський районний суд м.Одеси
У складі судді Калашнікової О.І.
При секретарі Мішанчук О.Ф.
Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою
ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій неправомірними і зобов”язання вчинити певні дії.
Позивач звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким визнати неправомірними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради щодо відмови у нарахуванні і виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірах, передбачених ст..48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов»язати відповідача виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову суму щорічної допомоги на оздоровлення за період 2010 рік у сумі 4320 грн. У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав у повному обсязі і посилався на ст.116 Конституції України, ст.19 Закону „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, Закон України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, ст.48ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, на рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Представник відповідача до суду не з»явився, про час слухання справи сповіщений, з позовом ознайомлений, надав до суду заперечення на позов, у яких стверджував, що ОСОБА_1 нарахування і виплата щорічної допомоги на оздоровлення , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2-ї групи на підставі і відповідно до вимог Закону України „Про державний бюджет на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ЗУ «Про державний бюджет»,ЗУ „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (надалі ЗУ №796-ХП) та Постанов Кабінету Міністрів України №1 від 3.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України” і №654 від 16.07.2008 р. „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”.
Суд вислухав представника позивача, вивчив надані документи і дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав:
ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії і є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов”язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціальної політики Київської райадміністрації Одеської міскради.
Право позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат передбачено ст.48 ЗУ №796-ХП. ОСОБА_1 отримав у 2010 році допомогу на оздоровлення у розмірі 120 грн. Листом № 1918-Д від 4.10.2010 року відповідач відмовив ОСОБА_1 в проведенні виплат щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, передбаченому Законом. Представник позивача стверджує, що дії відповідача щодо відмови виплатити грошових коштів у розмірах, передбачених ст..48 ЗУ №796-ХП порушують право ОСОБА_1 на отримання виплат і компенсацій у розмірі, які мають забезпечити достойний рівень життя інваліда, тому ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров”я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”( №796-ХП). Нормами ст.48 названого Закону передбачені компенсації за шкоду, заподіяну здоров»ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та сім»ям за втрату годувальника.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. У період з 1.07.2010 року по 30.09.2010 року мінімальна заробітна плата складала 888 грн. ОСОБА_1 була нарахована та виплачена допомога на оздоровлення відповідно до Постанов КабМіну №836 від 26.07.1996 року, №562 від 12.07.2005 року та №211 від 18.03.2009 року.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Ч.4 ст.9 КАС України передбачає, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У данному випадку при визначенні розміру компенсаційної виплати позивачу застосуванню підлягають ст.48 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не вищеназвані Постанови КабМіну України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Як зазначено у ч.2ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо скарження його рішень, дій чи бездіяльності. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
З огляду на викладене суд вважає дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні і виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірах, передбачених ст..48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними і такими, що порушують право позивача на отримання компенсаційної виплати у розмірі, передбаченому Законом.
Керуючись ст.158-163 КАС України, суд
Постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні і виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірах, передбачених ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними .
Зобов»язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської Ради нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірах, передбачених ст..48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - п»ять мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат.
Постанова може бути оскаржена в Одеській апеляційний адміністративний суд через Київський райсуд м. Одеси протягом 10 днів з дня оголошення постанови.
Суддя Калашнікова О. І.