Справа № 2-з-10/11
25 лютого 2011 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі
головуючий суддя Ситенко А.І.
при секретарі Розсохи О.М.
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
23 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до територіальної громади міста Макіївки про визнання права власності на Ѕ частину рухомого майна, яке було придбано позивачем під час перебування у шлюбі, мотивуючи свої вимоги порушенням його майнових прав.
Зі змісту позовної заяви та доданих до них документів убачається, що 19 листопада 2004 року між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Під час перебування у шлюбі ними було придбано автомобіль марки «SUZUKI GRAND VITARA», державний номерний знак НОМЕР_1, який було оформлено на його дружину ОСОБА_2 Під час експлуатації автомобілю, його дружина видала нотаріально посвідчену довіреність на повне розпорядження вказаним автомобілем на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 27 жовтня 2006 року ОСОБА_2 померла, після її смерті вказані особи відмовились у добровільному порядку повернути йому спірний автомобіль, у зв'язку із чим, він позбавлений можливості реалізувати своє право власності на його частину. Посилаючись на зазначені обставини позивач просить суд визнати за ним право власності на Ѕ частину спірного транспортного засобу.
Ухвалою суду від 25 лютого 2011 року відкрито провадження по вказаній цивільній справі.
На забезпечення заявлених позовних вимог 23 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження спірного рухомого майна -автомобілю марки «SUZUKI GRAND VITARA», державний номерний знак НОМЕР_1, а також заборони експлуатації вказаного автомобілю та його передачі позивачу до вирішення справи по суті, мотивуючи вимоги тим, що особи у яких на теперішній час перебуває транспортний засіб намагаються вчинити дії щодо розпорядження ним на власний розсуд.
Відповідно до вимог частини 1, 3 ст. 151 та ст. 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь -якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Згідно зазначених норм закону завданням забезпечення позову є застосування судом, в провадженні якого перебуває справа, заходів щодо змісту матеріально -правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання у майбутньому прийнятого судового рішення за його позовом.
Право власності ОСОБА_2 на зазначений автомобіль підтверджено відомостями відділення РЕВ міста Макіївки УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.
Проаналізувавши фактичні обставини по справі, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, заявлений ОСОБА_1 цивільний спір носить майновий характер, припущення позивача щодо виконання іншими особами будь -яких дій щодо розпорядження автомобілем на власний розсуд під час пред'явлення позову чи судового розгляду справи є достатньо обґрунтованими, у зв'язку з чим існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Вимога про забезпечення позову шляхом заборони відчуження рухомого майна, що об'єктом спірних правовідносин, співмірна із заявленим позивачем позовом. За таких обставин заява ОСОБА_1 у цій частині визнається судом обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Прийняттям зазначеного виду забезпечення позову не порушуються права інших осіб.
Разом з тим, у позовній заяві ОСОБА_1 відсутні будь -які позовні вимоги до інших осіб, що стосуються витребування майна з чужого незаконного володіння, тому суд не знаходить законних підстав для задоволення вимог заявника про забезпечення позову шляхом заборони експлуатації спірного автомобілю та передачі його на зберігання позивачу до вирішення справи по суті.
Відповідно рішення Конституційного суду України № 12-рп/2010 від 28 квітня 2010 року ухвалу суду про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено в апеляційному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151, 152 і 153 Цивільного процесуального кодексу України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
З метою забезпечення позову заборонити відчуження рухомого майна -автомобілю марки «SUZUKI GRAND VITARA», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Виконання ухвали доручити 3 - му відділенню ВРЕР міста Донецька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення -протягом п'яти днів дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя: