"23" квітня 2008 р.
Справа № 5а/5-291
11год.50хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі
при секретарі судового засідання
Розглянув справу
за позовом Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області, вул. Грушевського 8, м. Тернопіль
до Комунального підприємства Гусятинської селищної ради "Комунальник", вул. Цехова,78, смт.Гусятин, Тернопільської області
про стягнення 4 850 грн.
За участю представників сторін:
Позивача: Креховець В.І., - юрисконсульт (довіреність № 10-13/212 від 17.01.08 р.)
відповідача: Ангелюк Г.М. - представник (довіреність № 15 від 13.02.08 р.)
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 49, 51 в порядку ст. 130 КАС України.
У відповідності до клопотання сторін від 14.02.2008р. технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснювалась.
Суть справи:
Контрольно-ревізійне управління в Тернопільській області звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з Комунального підприємства Гусятинської селищної ради "Комунальник", вул. Цехова,78, смт.Гусятин, Тернопільської області - 4 850,00грн. безпідставно виплаченої заробітної плати.
Свої вимоги, підтримані в судовому засіданні його представником, позивач мотивував тим, що призначенням Кухцяк З.М. на посаду юриста КП "Комунальник" допущено порушення чинного законодавства, що призвело до проведення безпідставних виплат заробітної плати на суму 4 850 грн.: під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача, останнім не представлено ні посадової інструкції, ні інших документів, які б підтверджували роботу Кухцяк З.М. на посаді юриста і додав, що Кухцяк З.М. не має відповідної вищої юридичної освіти, яка б дозволяла її виконувати обов'язки юриста на підприємстві, крім того, довідкою, виданою Гусятинським комбінатом комунальних підприємств та табелями обліку робочого часу за період з січня по липень 2006р. підтверджено роботу Кухцяк З.М. протягом вказаного періоду на посаді головного бухгалтера вищезазначеного підприємства, таким чином Кухцяк З.М. не могла працювати протягом повного робочого дня одночасно на двох підприємствах, тому внаслідок призначення Кухцяк З.М. на посаду юриста КП "Комунальник", було допущено порушення чинного законодавства, що призвело до нанесення збитків КП "Комуналник" та місцевому бюджету на суму 4850,00грн. Позивач обґрунтовуючи свій позов, спирається на ст.ст. 10, 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
Відповідач у запереченнях на позов та його повноважний представник в судових засіданнях проти позову заперечив, посилаючись на його безпідставність, оскільки Кухцяк З.М. має великий трудовий стаж на посаді бухгалтера, добре знає порядок проведення розрахунків між підприємствами за виконані роботи, надані послуги і т.д., порядок укладення договорів і їх виконання, а тому її було прийнято на посаду юриста, на якій вона працювала з 01.01.2006р по 01.08.2006р, з обов'язками юриста повністю справлялася, роботу виконувала добросовісно за що її було нарахована заробітна плата, що за весь період становить 4850,00грн., і яка виплачувалася їй згідно штатного розпису та в рамках закону, оскільки підприємство відповідача керувалося п.11 Випуску 1 Професій працівників, що є загальним для всіх видів економічної діяльності Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004р. №336, який містить положення про те, що особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток залишені на займаній посаді. Також зазначив, що Кухцяк З.М. тривалий час працює в сфері комунального господарства, добре знає специфіку діяльності комунального підприємства, тому повністю справлялася з покладеними не неї обов'язками юриста, в КП "Комунальник" працювала повний робочий день, і поскільки підприємство тільки розпочало свою діяльність, розробляла договори та брала участь в їх укладенні з юридичними та фізичними особами (договори на водопостачання та водовідведення, на збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів та ін..), розробляла посадові інструкції, надавала різного роду правові консультації, підтвердивши зазначене табелями обліку робочого часу за січень-липень 2006р., наказами, договорами. Також пояснив, що виплата заробітної плати працівникам адміністрації підприємства йде виключно з коштів, отриманих за результатами діяльності підприємства, оскільки останнє знаходиться на госпрозрахунку, а тому жодних збитків ні підприємство відповідача, а ні місцевий бюджет не понесли, жодних субвенцій з бюджету на покриття різниці діючих тарифів підприємство не отримувало.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши, пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив:
Згідно з ст.6 Конституції України та п.1 ч.3 ст.2, ч.1ст.9 КАС України, органи державної влади, до числа яких належить і позивач, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до приписів Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» №2939-ХІІ від 26.01.93р. (далі -Закон №2939) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У міру виявлення ревізією порушень законодавства, відповідно до п.п.45,46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550 (далі -Порядок №550), посадові особи служби, вправі усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому а також у визначені терміни надсилати об'єкту контролю письмову вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
За результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів, перелік яких наведено в ст. 10 Закону №2939, п. 50 Порядку №550, ст. 121 Бюджетного Кодексу України.
Так, Контрольно -ревізійним відділом в Гусятинському районі згідно з планом роботи на IV квартал 2006 року з 13.11.2006р. по 22.12.2006р. проведено ревізію фінансово -господарської діяльності комунального підприємства «Комунальник»Гусятинської селищної ради за період з 01.10.2005р. по 01.10.2006р. в тому числі використання коштів субвенцій з державного бюджету, наданої місцевим бюджетам відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», за результатами якої складено Акт №17-21/100 від 28.12.2006р.
Відповідно до змісту Акта, ревізією в частині нарахування і виплати заробітної плати, зокрема, з'ясовано, що відповідно до наказу №1 п.7 начальника КП «Комунальник»Шмагоряна Я.Й. та поданої заяви Кухцяк З.М. (бувшого головного бухгалтера) останню прийнято на роботу юристом з 03.01.2006р., з місячним випробувальним терміном згідно штатного розпису, а звільнено з посади юриста наказом №63 від 01.08.2006р. Згідно кваліфікаційних вимог посада юриста потребує спеціальних знань і повної вищої освіти відповідного напрямку підготовки, що передбачено п. 53 Наказу Мінпраці та соцполітики «Про затвердження Випуску 1 «Професій працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності »Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників»від 29.12.2004р. №336, а Кухцяк З.М. має середню спеціальну бухгалтерську освіту і немає стажу роботи на посаді юриста, а тому начальником підприємства при прийнятті Кухцяк З.М. на посаду юриста порушено п. 7 ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №332-VIII (із змінами та доповненнями), що в свою чергу призвело до нанесення збитків КП «Комунальник»на суму 4850.00грн. (безпідставно виплачена заробітна плата).
Позивачем направлено відповідачу лист - вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 11.01.2007р. №17-14/013, в тому числі щодо вжиття заходів по відшкодуванню заробітної плати юриста Кухцяк З.М.
Однак, за твердженнями позивача, в наданій відповідачем інформації від 15.02.2007р. №16 про виконання обов'язкових вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень відсутні відомості про вжиття заходів по відшкодуванню заробітної плати юриста Кухцяк З.М. і дані збитки залишаються не відшкодованими, у зв'язку з чим позивач звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства Гусятинської селищної ради "Комунальник" в доход місцевого Гусятинської селищної ради 4 850,00грн. безпідставно виплаченої заробітної плати.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, при цьому суд виходив з наступного:
Згідно ст. 1 Закону України «Про оплату праці», далі -Закон, ст. 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата -це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Згідно ст. 21 Закону працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Матеріалами справи встановлено, що Кухцяк З.М. прийнято на роботу юристом на підприємство відповідача з 03.01.2006р., з місячним випробувальним терміном з оплатою праці згідно штатного розпису, а звільнено з посади юриста наказом №63 від 01.08.2006р.
Як слідує з матеріалів справи, а саме табелів обліку робочого часу за січень -липень 2006р. Кухцяк З.М. на підприємстві відповідача працювала повний робочий день, отримувала заробітну плату згідно штатного розпису (640грн.) - всього 4850,00грн. (640грн.х7міс. +370грн. премія)
За твердженнями відповідача, Кухцяк З.М. багато років працювала на посаді головного бухгалтера в сфері комунального господарства (що підтверджується копією трудової книжки останньої), добре знає специфіку діяльності комунального підприємства, порядок проведення розрахунків між підприємствами за виконані роботи, надані послуги і т.д., порядок укладення договорів і їх виконання, що дозволило успішно та у повному обсязі виконувати на посаді юриста покладені на неї завдання та обов'язки, зокрема, остання розробляла і брала участь в укладенні договорів з юридичними і фізичними особами на водопостачання і водовідведення, на збирання та утилізацію побутових відходів, готувала різного роду довідки, і жодних претензій чи зауважень щодо її роботи на посаді юриста у підприємства відповідача не має, в доказ чого надавши суду зазначені договори, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином, виконавши відповідну роботу, Кухцяк З.М. згідно вищезазначених норм Закону та Кодексу законів про працю України отримала право на її (виконану роботу) оплату.
При цьому судом не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача на те, що Кухцяк З.М. має середню спеціальну бухгалтерську освіту і не має стажу роботи на посаді юриста, а згідно п.53 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 1), затв. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №336 від 29.12.2004р. посада юриста потребує спеціальних знань і повної вищої освіти відповідного напрямку підготовки, а тому призначенням Кухцяк З.М. на посаду юриста допущено порушення чинного законодавства, що призвело до проведення безпідставних виплат заробітної плати та нанесення збитків КП «Комунальник», оскільки по-перше, вимогами даного Довідника не заборонено призначати на відповідні посади осіб, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, а навпаки, зазначено, що осіб, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток, …..призначені на відповідні посади (п.11), по-друге, відповідно до вимог ст..71 КАС України позивачем не доведено невиконання Кухцяк З. М. робіт, встановлених трудовим договором, а відсутність під час проведення ревізії посадової інструкції та інших документів (яких саме позивачем не зазначено), не може стверджувати невиконання даною особою роботи юриста
Також суд критично оцінює посилання позивача на те, що в період з жовтня 2005 року по вересень 2006 року Кухцяк З.М. працювала на посаді головного бухгалтера Гусятинського комбінату комунальних підприємств, тобто Кухцяк З.М. не могла в період з 03.01.2006р. по 01.08.2006р. працювати протягом повного робочого дня одночасно на двох підприємствах, так як робота юрисконсультів, керівників підприємств, структурних підрозділів та інших, яка не піддається точному обліку в часі і виконується понад нормальну тривалість робочого дня без додаткової оплати та компенсації відгулом, а лише наданням додаткової відпустки перебуває на режимі ненормованого робочого часу і оплата праці проводиться не за фактично відпрацьований час, а за фактично виконану роботу.
Окрім того, незрозумілі вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 4850,0грн. в дохід одержувача місцевого бюджету Гусятинської селищної ради, а всупереч вимогам п. 4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст.11,70,71 КАС України позивачем в т.ч. на вимогу суду, викладену в ухвалі від 14.02.2008р., не надано суду жодних обґрунтувань щодо змісту правопорушення з зазначенням норми закону, яку було порушено відповідачем і яка передбачає відповідальність, в тому числі відшкодування збитків у вигляді виплаченої працівнику заробітної плати за виконану роботу в дохід місцевого бюджету. При цьому слід зазначити, що Комунальне підприємство "Комунальник" Гусятинської селищної ради, як зазначено в статуті підприємства, є самостійним суб'єктом господарювання, який діє на основі повного госпрозрахунку, і відповідно до довідки Гусятинської селищної ради (лист від 21.03.2008 №129) даному підприємству за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. дотацій (субвенцій) на покриття різниці діючих тарифів не виділялось, а відтак виплата заробітної плати Кухцяк З.М. здійснювалася не за рахунок коштів місцевого бюджету, як стверджував в судових засіданнях представник позивача, а з фонду оплати праці, який формувався за результатами господарської діяльності, як зазначав в судових засіданнях представник відповідача.
Таким чином позивачем не доведено належними і допустимими доказами законність його вимог щодо відшкодування відповідачем заробітної плати юриста Кухцяк З.М., а згідно ст..15 Закону №2939 є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються, законні вимоги службових осіб органів державної контрольно - ревізійної служби.
За таких обставин , згідно з п. 4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст.11,70,71 КАС України, позов заявлено безпідставно та задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.1,2,3,6 -17, 70, 71, 87, 89, 94, 99, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі «____»_______2008р. до Львівського апеляційного адміністративного суду, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя