"06" березня 2008 р.
Справа № 16а/4-146
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
Cудді Хоми С.О.
Розглянув справу
За позовом: Прокурора Бережанського району в інтересах держави в особі Бережанська міжрайонна державна податкова інспекція, вул..Шевченка,15 м.Бережани Бережанський район Тернопільська область
До відповідача: Приватне підприємство «Столярні вироби», вул..Тернопільська,10 м.Бережани Бережанський район Тернопільська область
За участю представників сторін:
Позивача: Стефанів Ж.А. -зав.юридичного сектору, довіреність №12 від 08.01.2008 року
Відповідача: Не з'явився
Прокуратури: Тиховліс Г.М. -прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області, посвідчення № №2
Суть справи:
Ухвалою суду від 29 січня 2008 року судовий розгляд справи було відкладено керуючись п.1 ч.1 ст.128, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України на 06 березня 2008 року на 9 год. 30 хв.
Прокурор Бережанського району в інтересах держави в особі Бережанська міжрайонна державна податкова інспекція, вул..Шевченка,15 м.Бережани Бережанський район Тернопільська область звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Столярні вироби», вул..Тернопільська,10 м.Бережани Бережанський район Тернопільська область про стягнення 3676 грн. 25 коп. податкового боргу .
Як зазначає прокурор в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є порушення відповідачем вимог податкового законодавства щодо сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність та комунального податку.
В судове засідання з'явились представники прокуратури та позивача.
Позивач підтримав адміністративний позов, заявлений прокуратурою в його інтересах прокурором Бережанського району.
Також представник прокуратури підтримав адміністративний позов заявлений в інтересах держави прокурором Бережанського району.
Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився. Відповідач про відкладення судового розгляду повідомлявся повісткою про виклик (однак рекомендований лист повернувся на адресу господарського суду за закінченням терміну зберігання), про причини неприбуття представника не повідомив.
У судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників позивача та прокуратури.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, суд встановив наступне.
Приватне підприємство «Столярні вироби», вул..Тернопільська,10 м.Бережани Бережанський район Тернопільська область зареєстроване Бережанською районною державною адміністрацією Тернопільської області 29 березня 2004р. як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа рішенням № 276-120. Приватне підприємство «Столярні вироби», вул..Тернопільська,10 м.Бережани Бережанський район Тернопільська область включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням ідентифікаційного коду 31877607 і станом на 24 січня 2008 року значиться в даному реєстрі як юридична особа (довідка управління статистики у Бережанському районі №4 від 24.01.2008 року знаходиться в матеріалах справи). Відповідач взятий на податковий облік Бережанською міжрайонною державною податковою інспекцією як платник податків.
Приватне підприємство «Столярні вироби»у відповідності до Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року з наступними змінами, а саме: ст.4 цього Закону - є платником податків і зборів (обов'язкових платежів); ст.9 ч.1 п.2 цього Закону - зобов'язане подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою таких податків і зборів (обов'язкових платежів); ст.9 ч.1 п.3 цього Закону - зобов'язане сплачувати належні суми податків і зборів(обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; ст..9 ч.3 цього Закону - обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 67 Конституції України кожну особу зобов'язано сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509- ХІІ від 04.10.1990року з наступними змінами податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Зобов'язання платника податків сплатити до бюджету або державних цільових фондів суму коштів у порядку та у строки, визначені Законами України є податковим зобов'язанням.
Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року з наступними змінами податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до заяви поданої відповідачем 14.12.2005 року в Бережанську міжрайонна державна податкова інспекція про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, приватне підприємство «Столярні вироби»обрало з 2006 року спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за ставкою єдиного податку 10 відсотків.
Відповідно до ст. 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727/98від 03.07.1998р. (в редакції Указу Президента №746/99 від 28.06.1999 р.) (далі Указ) спрощена система оподаткування установлена для суб'єктів малого підприємництва, до яких відносяться також юридичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції( товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.
Пунктом 3 Указу передбачено право суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обрати відповідну ставку єдиного податку (6 та 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції) та зобов'язані сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
У відповідно до п.4 Указу перехід на спрощену систему здійснюється шляхом видачі органом державної податкової служби за місцем державної реєстрації підприємства Свідоцтва про сплату єдиного податку та за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва-юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним(податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.
За поданою 14.12.2005 року приватним підприємством «Столярні вироби»заявою в Бережанську міжрайонна державна податкова інспекція про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відповідачу було видано 23.12.2005 року свідоцтво про сплату єдиного податку серії А № 731243 (належним чином засвідчений корінець свідоцтва знаходиться в матеріалах справи).
Таким чином, з 2006 року відповідач взяв на себе обов'язок сплачувати 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділення Державного казначейства України.
Згідно поданого розрахунку (вх.№ 123459 від 17.01.2007 року по податковій інспекції) сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою за 4 квартал 2006 року підприємство повинно було сплатити 3600 грн. Однак, за станом на день звернення до суду з позовом 21.12.07 року підприємство не сплатило вищезазначений податок до бюджету, в зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 3589 грн 55 коп ( з врахуванням 10 грн 45 коп переплати), що підтверджується (копією вищезазначеного розрахунку, розрахунком податкової заборгованості по підприємству, обліковою карткою платника (скорочена форма) по єдиному податку на підприємницьку діяльність за станом на 31.12.2007 року.
Крім того, прокурор Бережанського району просить суд стягнути з відповідача 86 грн 70 коп податкового боргу по комунальному податку.
У відповідності до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»№56-93 від 20.05.1993 року з наступними змінами комунальний податок віднесений до місцевих податків.
У відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», а саме:
- ст.15 Декрету - комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств; його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
- ст.18 Декрету -органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок;
- ст.19 Декрету -місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються; стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, податковим розрахунком комунального податку за 1 квартал 2007 року (вх.№ 4089 від 04.05.2007 року по податковій інспекції), розрахунком податкової заборгованості по підприємству, обліковою карткою платника (скорочена форма) по комунальному податку за станом на 31.12.2007 року, за відповідачем рахується податковий борг по комунальному податку на день звернення до суду з позовом 21.12.07 року в сумі 86 грн 70 коп.
Як вбачається із матеріалів справи, директору підприємства були вручені 06.02.2007 року та 15.03.2007 року відповідно 1 та 2 податкові вимоги відповідно № 22 від 29.01.2007 року та № 51 від 12.03.2007 року; 23 квітня 2007 року податковою інспекцією було прийнято рішення №2497/24-10 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків - приватного підприємства «Столярні вироби»в рахунок погашення його податкового боргу.
Із матеріалів справи слідує, що вищезазначені суми податкових зобов'язань по єдиному та комунальному податку є узгодженими згідно пункту 5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року з наступними змінами.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені Законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Матеріали справи свідчать, що станом на день розгляду справи податковий борг в сумі 3676 грн.25 коп. відповідачем в добровільному порядку не сплачений.
У відповідності до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Як вбачається із матеріалів справи, заходи з погашення податкового боргу застосовані податковою інспекцією позитивних результаті не дали, відповідач суму податкового боргу не сплатив та будь-яких доказів сплати суми наявного боргу не представив суду на день розгляду справи.
А відтак за таких обставин справи, позовні вимоги в сумі 3676 грн. 25 коп. податкового боргу підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені та такі, що не суперечать чинному законодавству та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Судові витрати згідно п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 69-71,94,158,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства «Столярні вироби», вул..Тернопільська,10 м.Бережани Бережанський район Тернопільська область, ідентифікаційний код 31877607, заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами, в сумі :
- 3589 грн 55 коп по єдиному податку;
- 86 грн 70 коп по комунальному податку.
3.Постанову надіслати сторонам по справі та прокурору, який брав участь у справі.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду першої інстанції сторони мають право подати заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 11 березня 2008 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя