"05" липня 2011 р. Справа № 43/318-10
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу асоціації “Єдність”, м. Харків,
на рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2011
зі справи № 43/318-10
за позовом асоціації “Єдність”
до комунального підприємства каналізаційного господарства “Харківкомуночиствод”, м. Харків (далі -КП “Харківкомуночиствод”),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Харківська міська рада, м. Харків,
про визнання незаконними дій.
Судове засідання проведено за участю представників:
асоціації “Єдність” - Журавля Д.М.,
КП “Харківкомуночиствод”-не з'яв.,
Харківської міської ради -не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
Асоціація “Єдність” звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до КП “Харківкомуночиствод” про: визнання незаконними дій відповідача щодо перерахунку сум оплати за послуги водовідведення та надіслання позивачеві претензії (про оплату відповідних сум); заборону відповідачеві стягувати підвищену вартість послуг водовідведення, якщо якість стічних вод не гірша, ніж установлено загальнодержавними правилами щодо гранично допустимих концентрацій синтетичних поверхнево-активніих речовин у стічних водах, які надходять на споруди біологічної очистки, тобто 20 г на 1 куб. м.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.02.2011 (суддя Доленчук Д.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 (колегія суддів у складі: суддя Погребняк В.Я. -головуючий, судді Гончар Т.В., Слободін М.М.), у задоволенні позову відмовлено. Судові рішення мотивовано тим, що: КП “Харківкомуночиствод” обґрунтовано одноразово підвищило вартість послуг водовідведення у зв'язку зафіксованим перевищенням позивачем протягом певного періоду допустимих величин показників забруднень стічних вод, оскільки таке підвищення вартості послуг узгоджується з умовами укладеного сторонами договору від 10.01.2009 № IV-1034\02-АК-2 про приймання стічних вод (далі -Договір); згідно з Договором розрахунок плати за водовідведення визначається відповідно до чинних Правил приймання стічних вод у каналізаційну мережу м. Харкова, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради IV скликання від 18.06.2003 № 581 (далі -Правила приймання стічних вод у каналізаційну мережу м. Харкова); цими Правилами встановлено показники забруднення, що перевищив позивач.
У касаційній скарзі асоціація “Єдність” просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків названих судових інстанцій фактичним обставинам справи та невірне застосування ними норм матеріального права, зокрема, положень Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника асоціації “Єдність”, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Обрані позивачем способи захисту не відповідають визначеним чинним законодавством способам захисту права, зокрема, й передбаченим частиною другою статті 16 ЦК України.
Ні статтею 16 ЦК України, ані спеціальними щодо спірних відносин нормами не передбачено такого способу захисту прав, як визнання незаконними дій та заборона вчиняти певні дії, що випливають з погоджених сторонами зобов'язань сторін за укладеним ними чинним правочином.
Разом з тим, ці способи захисту не установлені й Договором, оскільки господарськими судами у справі вірно встановлено, що вимоги позивача не узгоджуються з чинним Договором та Правилами приймання стічних вод у каналізаційну мережу м. Харкова.
Предметом позову є матеріально -правова чи немайнова вимога позивача, стосовно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлені позивачем вимоги у разі їх задоволення не можуть бути виконані у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення з огляду на презумпцію правомірності правочину та обов'язковість виконання чинних рішень органів місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
За приписами статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
З урахуванням наведеного місцевий та апеляційний господарські суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позову, хоча й з інших підстав, ніж зазначено у даній постанові. Проте наведена помилка не вплинула на правильність судових рішень про необхідність відмови в задоволенні зустрічного позову, а тому оскаржувані рішення місцевого і постанова апеляційного господарських судів у справі підлягають залишенню без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 зі справи № 43/318-10 залишити без змін, а касаційну скаргу асоціації “Єдність” -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов