"05" липня 2011 р. Справа № 38/211-10
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м. Краматорськ Донецької області (далі -ВАТ “Енергомашспецсталь”),
на рішення господарського суду Харківської області від 08.09.2010 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2011
зі справи № 38/211-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертранслогістик”, м. Харків (далі -ТОВ “Інтертранслогістик”),
до товариства з обмеженою відповідальністю “Конекс, ЛТД”, м. Харків (далі -ТОВ “Конекс, ЛТД”),
ВАТ “Енергомашспецсталь”
про стягнення 1 060 690,99 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ТОВ “Інтертранслогістик” -Поддашкіної О.Ю.,
ТОВ “Конекс, ЛТД” -не з'яв.,
ВАТ “Енергомашспецсталь” -Чумакова Д.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ТОВ “Інтертранслогістик” звернулося до господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви про збільшення вимог) про стягнення солідарно з ТОВ “Конекс ЛТД” та ВАТ “Енергомашспецсталь” 883 203, 40 грн. основного боргу, з урахуванням установленого індексу інфляції, що додатково складає суму 59 704, 55 грн., 3 % річних у сумі 26 496, 10 грн., 177 487, 59 грн. пені, та 300 000 грн., що складають вартість послуг адвоката у зв'язку з простроченням ВАТ “Енергомашспецсталь” оплати послуг позивача за укладеним цим товариством з позивачем договором транспортно-експедиційного обслуговування від 24.05.2007 № 0524/1 (далі -Договір № 0524/1) та на підставі укладеного з ТОВ “Конекс ЛТД” договору поруки від 26.05.2007 № 01 (далі -Договір поруки).
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.09.2010 (суддя Жельне С.Ч.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 (колегія суддів у складі: суддя Фоміна В.О. -головуючий, судді Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.), позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ “Енергомашспецсталь” на користь позивача 873 203, 40 грн. основного боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, що додатково складає суму 59 704, 55 грн., 3 % річних у сумі 26 496, 10 грн., 177 487, 59 грн. пені, 87 881, 91 грн. витрат на послуги адвоката та інші судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог; стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача 10 000 грн. основного боргу, 1 018, 09 грн. витрат на послуги адвоката та інші судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.
У касаційній скарзі ВАТ “Енергомашспецсталь” просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків названих судових інстанцій фактичним обставинам справи та невірне застосування ними норм матеріального права.
У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ “Інтертранслогістик” зазначає про необґрунтованість доводів скарги і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Господарськими судами у справі встановлено, що:
- згідно з наявними у справі актами виконаних робіт від 12.01.2009 № 1124/2-ЗМСС/Пр, від 14.01.2009 № 1124/3-ЗМСС/Пр; від 17.01.2009 № 0524/1/01; від 25.02.2009 № 0524/1/02; від 27.02.2009 № 0524/1/02/1; від 20.03.2009 № 0320/1/3-ЗМСС; від 23.03.2009 № 0323/2/3-ЗМСС; від 26.03.2009 № 0326/3/3-ЗМСС; від 26.03.2009 № 0326/4/3-ЗМСС; від 26.03.2009 № 0326/5/3-ЗМСС; від 26.03.2009 № 0326/6/3-ЗМСС; від 31.03.2009 № 0524/1/03; від 09.04.2009 № 0524/1/04; від 15.04.2009 № 0422/8/3-ЗМСС; від 22.04.2009 № 0422/7/3-ЗМСС; від 30.04.2009 № 0524/1/04/1; від 08.05.2009 № 0508/3-ЗМСС; від 09.05.2009 № 0524/1/05; від 10.06.2009 № 0610/3-ЗМСС; від 18.06.2009 № 0524/1/О6; від 01.07.2009 № 0601/3-ЗМСС/Пр; від 01.07.2009 № 0422/8/3-ЗМСС/Пр; від 01.07.2009 № 0323/2/3-ЗМСС/Пр; від 01.07.2009 № 0422/7/3-ЗМСС/Пр; від 09.07.2009 № 0524/1/07; від 12.07.2009 № 0524/1/07/1; від 30.07.2009 № 0524/1/07/2; від 24.09.2009 № 0524/1/09; від 25.09.2009 № 0524/1/09/1; від 30.09.2009 № 0524/1/09/2; від 06.11.2009 № 0524/1/11 ТОВ “Інтертранслогістик” надало ВАТ “Енергомашспецсталь” транспортно-експедиційні послуги та послуги зі зберігання вантажів;
- у цих актах зазначено, що послуги надані на виконання Договору № 0524/1; акти підписано сторонами та скріплено їх печатками;
- вартість зазначених у даних актах послуг відображена у первинному бухгалтерському обліку сторін та їх податкових зобов'язаннях;
- ВАТ “Енергомашспецсталь” частково оплатило зазначені послуги на суму 658 865, 58 грн.; таким чином, неоплаченими залишилися послуги ТОВ “Інтертранслогістик” на суму 883 203, 40 грн.;
- 16.11.2009 ТОВ “Інтертранслогістик” надіслало ВАТ “Енергомашспецсталь” претензію про сплату зазначеної суми боргу;
- судом не взято до уваги доводи ВАТ “Енергомашспецсталь” про те, що згадані акти підписано від імені цього товариства неуповноваженою на те особою -заступником виконавчого директора з комерційних питань, оскільки в будь-якому випадку акти скріплено печаткою ВАТ “Енергомашспецсталь”, а відповідні правочини схвалені даною юридичною особою, про що свідчать наведені обставини, зокрема часткова оплата наданих послуг;
- зобов'язання ВАТ “Енергомашспецсталь” за Договором № 0524/1 забезпечені Договором поруки на суму 10 000 грн.; ТОВ “Конекс, ЛТД” за цим правочином є солідарним боржником;
- 19.07.2009 ТОВ “Інтертранслогістик” та адвокат ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 13.02.2002 № НОМЕР_1, видане Харківською обласною колегією адвокатів) уклали договір про надання правової допомоги адвокатом у даній справі; гонорар адвоката за цим договором складає 301 086, 52 грн.; матеріали справи, зокрема, платіжні доручення, свідчать про реальне надання правової допомоги в цій сумі;
- суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, виходив з того, що співрозмірною, адекватною до заявлених вимог та розумною є таких сума витрат у розмірі 87 881, 91 грн.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (частина перша статті 241 ЦК України).
За змістом статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно зі статтею 44 ГПК України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат, які підлягають сплаті відповідачем при задоволенні позову згідно з вимогами статті 49 ГПК України.
У статті 12 Закону України “Про адвокатуру” зазначено, що оплата труда адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою та адвокатом.
З наведеного вбачається, що господарські суди, встановивши фактичні обставини про те, що ВАТ “Енергомашспецсталь” не оплатило послуги ТОВ “Інтертранслогістик” на суму 883 203, 40 грн., дійшли обґрунтованого висновку про стягнення з ВАТ “Енергомашспецсталь” цієї суми основного боргу з урахуванням Договору поруки, тобто солідарно з ТОВ “Конекс, ЛТД” у частині стягнення боргу на суму 10 000 грн.
Так само правомірно попередні судові інстанції стягнули й судові витрати в частині оплати послуг адвоката.
У той же час не можна погодитися з висновками місцевого та апеляційного господарських судів щодо строків виконання спірного зобов'язання. Так, задовольняючи позов у частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, господарські суди виходили з того, що ВАТ “Енергомашспецсталь” відповідно до пункту 2.4.2 Договору № 0524/1 зобов'язане здійснити оплату виставленого ТОВ “Інтертранслогістик” рахунка не пізніше, ніж через три дні після прибуття автомобіля в пункт призначення, проте у справі не встановлено фактичних обставин щодо виставлення (надсилання) рахунків на оплату спірних послуг позивача. Крім того, умовами пункту 3.2 Договору передбачений порядок попередньої оплати транспортно-експедиційних послуг та коштів та оплату перевезення. Разом з тим, у матеріалах справи міститься претензія щодо оплати заборгованості за Договором, що за певних обставин може бути підставою для встановлення строків оплати штрафних санкцій.
З огляду на викладене оскаржувані рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів у даній справі підлягають скасуванню в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних, пені та судових витрат (крім витрат на послуги адвоката) відповідно до приписів частини першої статті 11110 ГПК України, оскільки попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
При цьому касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа у відповідній частині має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 1117, 1119 -11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Харківської області від 08.09.2010 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 зі справи № 38/211-10 скасувати в частині, що стосується часткового задоволення позову про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертранслогістик” 59 704, 55 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 26 496, 10 грн., 177 487, 59 грн. пені та в частині відшкодування судових витрат у справі, не пов'язаних із витратами на послуги адвоката.
Справу у відповідній частині передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
3. У решті рішення господарського суду Харківської області від 08.09.2010 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 зі справи № 38/211-10 залишити без змін.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов