"05" липня 2011 р.
Справа № 5/145-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. -головуючого,
Самусенко С.С.,
Саранюка В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Виол"
на рішення
та постановугосподарського суду Сумської області
від 03 лютого 2011 року
Харківського апеляційного господарського суду
від 10 березня 2011 року
у справі№ 5/145-10
господарського судуСумської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Діорвіна"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Виол"
простягнення 496 024 грн. 50 коп.
за участю представників сторін
від позивача -Лантушенко Д.С., Жданов О.П.,
Хандурін В.М.від відповідача -Шерстюк В.В.
ТОВ "Діорвіна" звернулося до господарського суду Сумської області із позовом до ТОВ "Союз-Виол" про стягнення 496 024 грн. 50 коп. штрафу за порушення зобов'язань за договором купівлі-продажу 251/1000 частини адміністративно-офісної будівлі № 1586 від 12.11.2009. Рішенням господарського суду Сумської області від 03.02.2011 у справі №5/145-10 (суддя Гудим В.Д.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 (колегія суддів: головуючий Сіверін В.І., судді Білоконь Н.Д., Терещенко О.І.), позов задоволено повністю. У касаційній скарзі ТОВ "Союз-Виол" просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 03.02.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 у справі № 5/145-10, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.06.2011 порушено касаційне провадження у справі № 5/145-10. З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального та матеріального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до укладеного між сторонами договору № 1586 від 12.11.2009 купівлі-продажу 251/1000 частки адміністративно-офісної будівлі ТОВ "Союз-Виол" передало, а ТОВ "Діорвіна" прийняло у власність приміщення з вбудованим обладнанням та комунікаціями, що разом становлять 251/1000 частки адмінбудівлі загальною площею 2624,20 м2, які знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Пролетарська, 71. Відповідно до п.2.1 договору приміщення продано за ціною 4 960 245 грн. 02 коп. (у т.ч. ПДВ).
За п.3.2 договору передача об'єкта здійснюється відповідачем позивачеві протягом 20 календарних днів з моменту підписання та нотаріального посвідчення договору шляхом підписання акту прийому-передачі, що відображає якісні та технічні характеристики приміщень, придатність до використання обладнання, комунікацій, та невід'ємних елементів приміщень, які відчужуються, а в разі виявлення недоліків, які перешкоджають використанню останніх за призначенням -порядок усунення таких недоліків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу лист № 02-1 від 02.12.2009 з пропозицією взяти участь у роботі комісії з приймання-передачі об'єкта купівлі-продажу та підписати акт прийому-передачі, у відповідь на який відповідач відмовився підписати надані документи та передати об'єкт позивачу, після чого комісія з приймання-передачі об'єкта склала протокол від 02.12.2009, в якому відображені недоліки, що були виявлені.
Відповідно до матеріалів справи 18.12.2009 на адресу позивача надійшов лист № 14-12/09 від 14.12.2009, де відповідач просив підписати акт приймання-передачі об'єкту, на який позивач листом від 19.12.2009 № 19-01 повідомив про відсутність можливості підписати запропонований акт приймання-передачі у зв'язку з його невідповідністю вимогам п.3.2 договору. Також, позивач зазначив, що недоліки в об'єкті виправлені не всіма підрядниками та під час його огляду виявлені приховані недоліки, а тому їх також необхідно включити до акту приймання-передачі об'єкту.
Як встановлено господарськими судами, акт приймання-передачі об'єкта був підписаний сторонами 25.12.2009.
Відповідно до п.4.3 договору сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору. У разі порушення договірних зобов'язань, зазначених в п.3.2, продавець зобов'язаний сплатити покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості об'єкту, зазначеного в п.2.1. За поданим позивачем розрахунком розмір штрафу складає 496 024 грн. 50 коп. (10% від 4 960 245 грн. 02 коп.).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Суди встановили, що відповідач доказів належного виконання умов договору купівлі-продажу № 1586 від 12.11.2009 щодо строків передачі об'єкта купівлі-продажу або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій не подав, незважаючи на те, що розгляд справи неодноразово відкладався і відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Господарські суди дійшли висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 496 024 грн. 50 коп. штрафу.
Доводи касаційної скарги ТОВ "Союз-Виол" про неналежне повідомлення місцевим господарським судом відповідача про дату, час та місце проведення судового розгляду справи колегією суддів не приймаються до уваги.
Апеляційним господарським судом встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду судом першої інстанції була надіслана, зокрема, відповідачу у справі згідно ч. 1 ст. 64 ГПК України -за адресою, що була вказана у позовній заяві та відповідно до витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на протязі трьох днів з дня надходження позовної заяви, із зазначенням дати, часу і місця проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем при поданні позову зазначена адреса відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається таким, який належним чином повідомлений про дату, час, та місце проведення судового засідання, не зважаючи на те, що, як стверджує сам відповідач -він був відсутній за вказаною в адресою.
Доводи касаційної скарги з приводу заяви ТОВ "Союз-Виол" про застосування позовної давності, поданої до Харківського апеляційного господарського суду, колегія суддів відхиляє.
Частиною 3 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Рішення господарського суду Сумської області у справі № 5/145-10 винесено 03.02.2011, тоді як відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності 21.02.2011, при цьому, до Харківського апеляційного господарського суду.
Враховуючи норму ст. 267 ЦК України, а також ст. 101 ГПК України, відповідно до якої в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, вбачається, що подання заяви про застосування строку позовної давності на момент розгляду справи в апеляційному порядку не може мати юридичних наслідків.
Доводи касаційної карги ТОВ "Союз-Виол" про неадекватну суму стягнутої з відповідача неустойки також не приймаються до уваги, оскільки неустойка (штраф) нарахована позивачем у відповідності до п. 4.3 договору купівлі-продажу № 1586 від 12.11.2009, в якому сторони погодили матеріальну відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у конкретному процентному відношенні (10% від вартості об'єкту за договором). Отже, сума штрафу нарахована позивачем правомірно та обґрунтовано.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, дали їм належну правову оцінку, дійшли правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, та прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Виол" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 у справі № 5/145-10 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: С. Самусенко
В. Саранюк