"20" червня 2011 р. Справа № 21/98
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М.,
суддів:Воліка І.М.,
Коваленко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон" (відповідач)
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 р.
у справі№ 21/98 господарського суду Івано-Франківської області
за позовомВиконавчого комітету Івано-Франківської міської ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Карбон"
простягнення 82 603,11 грн.
за участю представників:
від позивачане з'явились
від відповідача не з'явились
У жовтні 2010 року Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон" (далі -ТОВ "Карбон") про стягнення 82 603,11 грн. несплаченої частини попереднього внеску (20%).
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.11.2010 р. (суддя Скапровська І.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 р. (колегія суддів у складі: Гнатюк Г.М. - головуючого, Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.), позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 82 603,11 грн. несплаченої частини попереднього внеску, а також судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.11.2010 р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 р., ТОВ "Карбон" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати вказані судові акти та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Оскаржувачем заявлено клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.06.2011 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Воліка І.М., Коваленко С.С. відновлено ТОВ "Карбон" строк для подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 р., прийнято касаційну скаргу ТОВ "Карбон" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 20.06.2011 р. о 12 год. 35 хв.
Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 21.07.2008 р. між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ТОВ "Карбон" було укладено договір № 56 від про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста (далі - Договір), за умовами якого сторони взяли на себе наступні зобов'язання: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради - видати дозвіл на будівництво та затвердити акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (у разі відсутності порушень норм чинного законодавства у сфері містобудування, будівельних нормативів, інших норм та правил при здійсненні будівництва), а ТОВ "Карбон" - сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені Договором.
Відповідно до п. 3.2 Договору попередній розмір пайового внеску складає 413 015,56 грн. Відповідач сплачує не менше 20% попереднього розміру пайового внеску протягом сорока банківських днів від дати, зазначеної на витязі з рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради протокольною частиною.
Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 24.07.2008 р. № 364 "Про матеріали управління архітектури і містобудування виконавчого комітету міської ради" ТОВ "Карбон" надано дозвіл на будівництво житлового будинку з торговими приміщеннями в межах орендованої земельної ділянки на розі вулиць Бельведерської - Новгородської. Будівництво здійснювати на умовах угоди з виконавчим комітетом міської ради про участь у соціально-економічному розвитку міста.
Спір виник внаслідок того, що відповідачем не виконано умови Договору щодо сплати до фонду соціально-економічного розвитку міста коштів у сумі 82 603,11 грн., що становить 20% від суми попереднього пайового внеску.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Положеннями ч. 1 ст. 175 ГК України визначено, що майново-господарськими зобов'язаннями визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст.ст. 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання.
Згідно зі ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дані норми кореспондуються з нормами ст. 193 ГК України.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на витязі з рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради зазначено дату - 24.07.2008 р., з огляду на що обґрунтованими є висновки судів про те, що, враховуючи п. 3.2 Договору, відповідач повинен був сплатити 82 603,11 грн., як 20% попереднього розміру пайового внеску, до 03.09.2008 р.
Також, судами встановлено, що листом від 05.05.2010 р. позивачем запропоновано відповідачу добровільно, у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, виконати зобов'язання щодо сплати до фонду соціально-економічного розвитку коштів у сумі 82 603,11 грн.
Однак, як встановили господарські суди, оплату відповідачем такого внеску не здійснено, доказів зворотнього судам не надано.
З огляду на встановлені обставини, враховуючи, що відповідач не спростував доводів позивача та не підтвердив сплати пайового внеску, колегією суддів касаційної інстанції визнається обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, з яким погодився апеляційний господарський суд, про задоволення позовних вимог.
При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційним господарським судом обґрунтовано відхилено як безпідставні доводи відповідача про те, що сторонами не було узгоджено дату, з якої повинні сплачуватись грошові кошти в розмірі, визначеному п. 3.2 Договору, з огляду на таке. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 4.1 Договору він набуває чинності з дати прийняття рішення виконавчого комітету про надання дозволу на будівництво і діє до моменту повного виконання умов Договору. Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради зобов'язаний надати дозвіл на будівництво та затвердити акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. На виконання вказаної вимоги відповідно до п. 7.1 рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 364 від 24.07.2008 р. відповідачу надано дозвіл на будівництво житлового будинку з торговими приміщеннями в межах орендованої земельної ділянки на розі вулиць Бельведерська-Новгородська. При цьому, у вказаному рішенні передбачено, що забудовник повинен здійснювати будівництво на умовах угоди з виконавчим комітетом міської ради про участь у соціально економічному розвитку міста. Враховуючи викладене, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідач був обізнаний щодо виникнення і строку виконання зобов'язання.
Щодо доводів відповідача про те, що договір № 56 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 21.07.2008 р. на підставі ст.ст. 175, 177 ГК України слід розцінювати як добровільну господарську діяльність, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції, врахувавши положення ст. 27 Закону України "Про планування і забудову територій" (у редакції, що діяла на момент укладення Договору), ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Івано-Франківської міської ради від 29.08.2006 р. "Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку міста" та Положення про пайову участь замовників будівництва у формуванні цільового фонду соціально-економічного розвитку міста, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 07.12.2006 р., обґрунтовано дійшов до висновку про те, що участь відповідача у розвитку соціальної інфраструктури міста є обов'язковою.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом правильно застосовано приписи процесуального законодавства та матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, та правомірно задоволено позов.
У свою чергу, висновки апеляційного господарського суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України.
Твердження оскаржувача про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.11.2010 р. у справі № 21/98 залишити без змін.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.М. Волік
С.С. Коваленко