Справа № 2-а-245/11
04 травня 2011 року смт.Білокуракине
Суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Полєно В.С., розглянувши в порядку письмового провадження в смт.Білокуракине Луганської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області про перерахунок та стягнення недоотриманих сум щомісячної компенсації на дитину, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області про перерахунок та стягнення недоотриманих сум щомісячної компенсації на дитину, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, мотивуючи свої вимоги тим, що вона знаходилася в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 1994 року по 13 серпня 2003 року. Колишній чоловік є учасником ліквідації наслідків аварії га Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи. Від спільного шлюбу у них є неповнолітня дитина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка має статус дитини, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та стала інвалідом по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28 лютого 1991 року, передбачена щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сім'ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами першої або другої групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи. Всупереч вимогам Закону, відповідачем вказані виплати проводились в значно меншому розмірі, а тому такі дії є неправомірними. 14 лютого 2011 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок виплат, однак 22 лютого 2011 року отримала відмову. Вважає вказану відмову незаконною та просить суд визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області щодо ненарахування і невиплаті належних їй соціальних виплат на дитину, зобов'язати відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області -перерахувати та виплатити позивачці з 12 лютого 2007 року соціальну виплату на дитину ОСОБА_2 відповідно з п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28 лютого 1991 року, у розмірі мінімальної заробітної плати з урахуванням раніше виплачених сум, допустити негайне виконання постанови в цілому та звільнити її від сплати судового збору.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник за довіреністю ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, в письмовій заяві просить суд розглядати справу без участі позивачки та її представника.
Представник відповідача -Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області - в судове засідання не з'явилася. В своїй письмовій заяві просить суд розглянути справу за відсутності їх представника. На адресу суду від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без участі сторін.
Суд, дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, встановив наступне.
Позивачка ОСОБА_1 знаходилася в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, який на теперішній час розірвано згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-ЕД № 100919(а.с.9,11). ОСОБА_3 віднесений до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом 3 групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС(а.с.10).
Згідно свідоцтва про народження серії I-ЕД № 252278 ОСОБА_2 в графі „батько” вказаний ОСОБА_3, а в графі „мати” вказана ОСОБА_1(а.с.12).
Згідно посвідчення серія Д № 336088 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, має статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, та перебуває на відповідному обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області. Згідно вкладки № 000350 до посвідчення серії Д № 336088 та експертного висновку № 2933 від 12 лютого 2007 року ОСОБА_2 визнана інвалідом, інвалідність якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою(а.с.14-15).
Згідно до ч.1 п.6 ст.30 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_2 має право на щомісячні виплати грошової компенсації.
14 лютого 2011 року позивачка ОСОБА_1 зверталася до відповідача з заявою щодо перерахунку соціальних виплат на дитину згідно п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28 лютого 1991 року, на що 22 лютого 2011 року отримала відмову в перерахунку вказаних виплат(а.с.16, 18).
Згідно довідки № 321, виданої 02 лютого 2011 року Білокуракинською ЗОШ № 1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно є ученицею 11-Б класу(а.с.17).
В своїх письмових запереченнях відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області посилається на те, що позивач перебуває на обліку в управлінні та щомісячно отримує компенсаційну виплату на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, як на дитину шкільного віку, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України. Постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та від 20.04.2007 р. № 649 „Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначені розміри вищезазначених соціальних виплат. Позивачці щомісячно виплачувалась компенсація у розмірі 6,40 грн., а з 20.04.2007 р. -по 32,00 грн. Виплата допомоги на дитину шкільного віку, батьки яких стали інвалідами II та III групи внаслідок Чорнобильської катастрофи фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону „Про Державний бюджет України”. Відповідно до частини другої ст.95 Конституції України, виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загально-суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Єдиним законом України, який Конституція України виокремлює серед інших, це закон про Державний бюджет України. Зокрема, суттєві його відмінності полягають у тому, що згідно з Конституцією України цей закон приймається щорічно та має визначений термін дії (частина перша ст.96), суб'єктом права законодавчої ініціативи щодо цього закону є тільки Кабінет Міністрів України (частина друга ст.96). Крім цього, відповідною конституційною нормою чітко окреслено коло питань, які можуть бути врегульовані тільки цим Законом. Самочинно Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області змінити розміри, визначені вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України і провести нарахування виплат на дітей шкільного віку із розрахунку мінімальної заробітної плати не має права, доки постановою Кабінету Міністрів України не будуть встановлені нові розміри цієї допомоги. Просять суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ст.21 Конституції України усі люди є вільними і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28 лютого 1991 року, передбачена щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сім'ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами першої або другої групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Дія ст.30 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28 лютого 1991 року зупинена на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України від 19.12.2006 р. № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 зупинення дії статті 30, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
В пункт 6 частини першої статті 30 внесені зміни згідно із Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу.
Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Постанови, положення, порядки готуються на підставі законів України, актів чи доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень урядових комітетів, доручень Прем'єр - міністра, Першого віце - прем'єр - міністра, віце - прем'єр - міністрів (пункт 10 розділу VI Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 року № 915). Таким чином, нормативно - правові акти КМУ повинні відповідати актам вищої юридичної сили.
Згідно ст.67 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, конкретні розміри всіх видів доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 20.04.2007 р. «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір щомісячної грошової допомоги дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи не збільшувався, в той час як Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” розмір мінімальної заробітної плати збільшувався неодноразово, і вказаний розмір щомісячної компенсації є значно нижчим за відповідний, передбачений п.8 ч.1 ст.30 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, кратний розміру мінімальної заробітної плати. Згідно ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тому до спірних правовідносин суд застосовує нормативний акт вищої юридичної сили - Закон України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ст.ст.99,100 КАС України, як на підставу відмови у задоволенні вимог позивача у частині стягнення недоплаченої допомоги дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно зі ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть бути встановлені інші строки для звернення до адміністративного суду.
Так, пунктом 3 частини 1 статті 268 ЦК України визначено, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'ю або смертю. Відповідно до ст.13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Таким чином, допомога дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи є видом відшкодування шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я, у зв'язку з чим, на вимоги позивача позовна давність не поширюється.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що шкільний вік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, закінчується 01.09.2011р. Однак, в межах адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право, в зв'язку з чим зобов'язання відповідача в подальшому робити перерахунок соціальних виплат є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати дії відповідача з неправильного нарахування позивачу соціальних виплат на дитину шкільного віку незаконними, зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачці ОСОБА_1 соціальні виплати на дитину, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи -ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 04.05.2011 р., відповідно до ст.30 ч.1 п.8 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі мінімальної заробітної плати з урахуванням раніше виплачених сум.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
У зв'язку з тим, що відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»позивачка ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звільнена від сплати судового збору як громадянин, віднесений до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а відповідачем по справі є суб'єкт владних повноважень, тому судові витрати слід віднести за рахунок держави.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Конституцією України, Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28 лютого 1991 року, ст.2,9,17,18,94,99,100,122,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області про перерахунок та стягнення недоотриманих сум щомісячної компенсації на дитину, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області щодо ненарахування і невиплаті належних ОСОБА_1 соціальних виплат на дитину, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи - на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 04.05.2011 р., відповідно до ст.30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 соціальні виплати на дитину, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи - на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 04.05.2011 р., відповідно до ст.30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі мінімальної заробітної плати з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання сторонами копії постанови.
Суддя Білокуракинського районного суду
Луганської області ОСОБА_6