Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-1229/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Циганаш І.А.
24 Доповідач Карпенко О. Л.
Іменем України
08.06.2011 колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючої - Кривохижі В.І.
суддів - Суржика М.М.,
Карпенка О.Л.
при секретареві - Животовській С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»про зобов'язання виконати умови договору та вчинити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 квітня 2011 року, -
У березні 2010 року позивачка звернулася з позовом до відповідача та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила суд зобов'язати відповідача провести повторну незалежну експертизу щодо оцінки відновлювального ремонту автомобіля Mersedes-Benz реєстраційний номер НОМЕР_1 по страховому випадку, який стався 31 жовтня 2008 року на авторизованій станції технічного обслуговування автомобілів «Мерседес-Бенц»СП «Автомобільний Дім Україна -Мерседес -Бенц»в м. Києві, зобов'язати відповідача провести перерахунок страхового відшкодування врахувавши дані повторної експертизи, зобов'язати його провести повторну незалежну експертизу щодо оцінки відновлювального ремонту автомобіля Mersedes-Benz реєстраційний номер НОМЕР_1 по страховому випадку, який стався 17 листопада 2008 року на авторизованій станції технічного обслуговування автомобілів Benz»СП «Автомобільний Дім Україна -Мерседес -Бенц»в м. Києві, зобов'язати провести перерахунок страхового відшкодування врахувавши дані повторної експертизи. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона являється власником вказаного автомобіля. 04 липня 2008 року між нею та ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега»в особі Кіровоградського обласного управління було укладено договір № 151-07-0419-11 добровільного страхування наземного транспорту. 31 жовтня 2008 року та 17 листопада 2008 року сталися два страхових випадки внаслідок яких пошкоджено її автомобіль. На той час автомобіль перебував на гарантії. На підставі п. 6.3.4. договору страхування відповідачем було залучено незалежного експерта СПД ОСОБА_4 для оцінки розміру збитків. Відповідно до звітів про експертну оцінку № 8-416 від 13 листопада 2008 року та № 8-462 від 12 грудня 2008 року. Згідно п. 9.2. договору страхування відповідач визначив розмір страхового відшкодування та затвердив страховий акт № 2479-Т. Вартість відновлювального ремонту автомобіля після страхового випадку, який стався 31 жовтня 2008 року визначено у розмірі 7401 грн. 21 коп., після страхового випадку, який мав місце 17 листопада 2008 року -21274 грн. 54 коп. Загальний розмір страхового відшкодування після відрахування франшизи та зменшення на експлуатаційне зношення становить 16881 грн. 27 коп. При визначенні розміру страхового відшкодування відповідачем не було враховано, що відповідно до п. 9.2, 9.3 договору купівлі-продажу автомобіля від 18 липня 2007 року № 07-011-60 вона, як покупець зобов'язана здійснювати обслуговування та ремонт автомобіля лише в сервісних центрах визначених у договорі, авторизованих станціях технічного обслуговування автомобілів Benz». У разі порушення цієї умови вона втрачає право на гарантійне обслуговування. Ці обставини не були повідомлені відповідачем експерту, що привело до невірного обрахунку вартості робіт з ремонту застрахованого автомобіля. У цьому випадку експерт мав виходити з вартості за годину ремонтних робіт на авторизованих станціях автомобілів rsedes-Benz», а не на СТО м. Кіровограда. Згідно рахунків-фактур СП «Автомобільний Дім Україна-Мерседес-Бенц»вартість робіт з ремонту автомобіля та вартість запасних частини становить 67139 грн. 20 коп. Таким чином визначена відповідачем сума страхового відшкодування недостатня для ремонту її автомобіля на станції технічного обслуговування автомобілів ersedes-Benz»СП «Автомобільний Дім Україна-Мерседес-Бенц»в м. Києві. Відповідно до п. 9.3. договору страхування перелік та тип відновлювальних робіт, кількість нормо-годин на ті чи інші роботи, обсяг матеріалів для відновлювального ремонту розраховується за нормами, визначеними заводом-виробником. Внаслідок порушення відповідачем норми ст. 21 ч. 3 Закону України «Про захист прав споживачів», вона, уклавши договір страхування з визначеним банком страховиком одночасно обмежена гарантійними умовами договору і внаслідок неправомірних дій відповідача з неналежного виконання оцінки збитків не може отримати суму страхового відшкодування на рівні фактичних збитків.
Ухвалою суду від 17 червня 2010 року (а.с. 37) до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 квітня 2011 року в позові відмовлено в повному обсязі.
Позивачкою подано апеляційну скаргу на рішення суду в якій вона просить скасувати оскаржуване рішення і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. Скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального права. Суд не врахував обставини, якими обґрунтовано позов та не надав їм належної правової оцінки.
Відповідач письмові заперечення на скаргу не подав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору подано письмові заперечення на скаргу в яких вказано, що апеляційна скарга є необґрунтованою. Позовні вимоги не відповідають способам захисту цивільних прав, передбачених ст. 16 ЦК України. Позивачкою не надано доказів того, що ТОВ СП «Автомобільний Дім Україна-Мерседес-Бенц»є офіційним торгуючим підприємством заводу-виробника автомобілів марки Benz». Позивачкою не розкрито суть поняття «авторизована станція»та не надала доказів того, що станція, на якій вона мала намір відремонтувати автомобіль, є саме такою. Відповідно до п. 9.2. договору купівлі-продажу автомобіля позивачка має право, а не зобов'язана проводити гарантійне та післягарантійне обслуговування автомобіля, як у продавця, так і в інших сервісних центрах. Відповідач не являється стороною цього договору, а відтак він не має будь-яких обов'язків перед позивачкою, які б випливали з цього договору. Позивачкою здійснюється підміна понять технічного обслуговування та відновлювального ремонту. Заперечуючи проти висновку оцінювача, позивачка не заявляла в суді клопотання про призначення експертизи. Твердження позивачки про те, що нібито банком було чітко обумовлено страхову компанію, в якій позивачка має страхувати заставне майно, автомобіль, не відповідає дійсності так, як банк ніколи не обмежував позивачку у виборі страхової компанії.
Позивачка особисто в судове засідання не з'явилася.
Представник позивачки в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу.
Відповідач, повідомлений належним чином про часта місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив і надіслав письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судовому засіданні пояснив, що апеляційну скаргу обґрунтовано тими самими доводами, що і позовну заяву і які були правомірно відхилені судом першої інстанції, а тому скарга не підлягає задоволенню.
Заслухавши пояснення представника позивачки та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду -залишенню без змін.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ч. 1 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
На підставі досліджених доказів суд першої інстанції вірно встановив, що позивачка являється власницею автомобіля марки Benz M-class»моделі ML 350 реєстраційний номер НОМЕР_1, який був нею придбаний на підставі укладеного з ТОВ СП «Автомобільний Дім «Україна-Мерседес-Бенц»договору купівлі-продажу від 18 липня 2007 року № 07-01160.
04 липня 2008 року між сторонами по справі та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», який за договором являється вигодонабувачем, було укладено договір № 151-07-0419-11 добровільного страхування наземного транспорту предметом якого є майнові інтереси позивачки, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням вказаним автомобілем es-Benz»моделі ML 350 реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно п. 3.1 цього договору страховими випадками визначено викрадення транспортного засобу, дорожньо-транспортна пригода. Протиправні дії третіх осіб, стихійне лихо, пожежа, вибух.
31 жовтня 2008 року та 17 листопада 2008 року сталися дві події внаслідок яких пошкоджено автомобіль Benz»ML 350 реєстраційний номер НОМЕР_1 та завдано матеріальні збитки позивачці, які визнані відповідачем як страхові випадки.
Пунктом 6.3.4. договору від 04 липня 2008 року № 151-07-0419-11 добровільного страхування наземного транспорту передбачено, що страховик має право залучати до оцінки розміру збитків, завданих страхувальнику, незалежних експертів та визначати розмір страхового відшкодування виходячи з розміру збитків, визначених страховиком або актом/висновком незалежної експертизи, замовленого страховиком або, за згодою страхувальника, самостійно розрахувати розмір матеріального збитку на підставі довідкових матеріалів, у тому числі з використанням програмного забезпечення Audatex або Eurotex.
Таким чином договором страхування передбачено право страховика при розрахунку страхового відшкодування обирати спосіб визначення розміру збитків завданих страхувальнику: на підставі акту/висновку незалежної експертизи, замовленої ним або самостійно, за згодою страхувальника, на підставі довідкових матеріалів, у тому числі з використанням визначеного програмного забезпечення.
Відповідно до п. 9.1. договору страхування розмір страхового відшкодування визначається з фактичного розміру збитків в результаті страхового випадку, на підставі даних огляду та документів зазначених у розділі 9 договору, що підтверджують розмір спричиненого збитку.
Пунктом 9.2. цього договору визначено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, за рішенням страховика, може бути визначена на підставі акту/висновку незалежної експертизи, калькуляції вартості відновлювального ремонту СТО та рахунків на придбання деталей, вузлів, агрегатів, узгоджених з страховиком, кошторису/висновку страховика.
Для визначення розміру збитків завданих позивачці внаслідок страхових випадків відповідач правомірно обрав один з визначених договором спосіб і залучив незалежного експерта - суб'єкта підприємницької діяльності, оцінювача ОСОБА_4 та визначив розмір збитків на підставі висновку незалежної експертизи. Відповідно до звіту від 13 листопада 2008 року № 8-416 про експертну оцінку дорожнього транспортного засобу Benz»ML 350 реєстраційний номер НОМЕР_1 вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становить 7401 грн. 21 коп. Згідно звіту від 12 грудня 2008 року № 8-462 про експертну оцінку дорожнього транспортного засобу des-Benz»ML 350 реєстраційний номер НОМЕР_1 вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становить 21274 грн. 54 коп.
На підставі цих експертних висновків, які відповідають загальним вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів , затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду Державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, та виконані згідно типового формуляру до програми Audatex № 346 по автомобілях Benz МL-klasse (w164)», відповідачем проведено розрахунок страхового відшкодування.
Таким чином відповідач при визначенні розміру страхового відшкодування діяв відповідно до умов договору від 04 липня 2008 року № 151-07-0419-11.
Відповідно до п. 6.1.7. договору від 04 липня 2008 року № 151-07-0419-11 добровільного страхування наземного транспорту страхувальник має право на замовлення незалежної експертизи за власний рахунок разі незгоди з висновком експертизи страховика, комісії з розслідування страхового випадку або незалежної експертизи, замовленої страховиком.
Позивачка вцілому не погоджується з висновками незалежних експертиз, проведених на замовлення страховика, однак вона не скористалася своїм правом та не замовила незалежну експертизу за власний рахунок.
Суд першої інстанції обгрунтовано не врахував доводів позивачки про те, що при визначенні розміру збитків завданих позивачці мав враховувати гарантійні умови на застрахований автомобіль, які передбачені договором купівлі-продажу транспортного засобу від 18 липня 2007 року № 07-01160, так, як відповідач не являється стороною цього договору купівлі-продажу транспортного засобу, а договір добровільного страхування наземного транспорту від 04 липня 2008 року № 151-07-0419-11, зокрема розділ 9 договору, не містить відповідної умови.
Крім того, позивачка вказала в якості правової підстави своїх вимог норму п. 3 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідно до якої права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору.
При цьому позивачка не надала доказів того, що на вимогу ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»вона була позбавлена можливості обирати страховика та могла отримати відповідні послуги тільки у відповідача. Крім того позивачка не надала доказів того, що відповідач нав'язав їй такі умови страхування, які ставлять її у нерівне становище порівняно з іншими споживачами.
Позивачка за власним бажанням погодилася з запропонованими відповідачем умовами договору страхування та уклала його.
Отже суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_3 і залишити без змін рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 квітня 2011 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча:
Судді: