Ульяновський районний суд Кіровоградської області
Справа № 2-а-313/11
"11" квітня 2011 р. Суддя Ульяновського районного суду Кіровоградської області Бондаренко А.А., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі Кіровоградської області, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській атомній електростанції, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити йому пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року відповідно до ст.50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач посилається на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, внаслідок захворювання. Він визнаний інвалідом 2-ї групи та віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, він звертався до УПФУ з проханням провести перерахунок своєї пенсії, але отримав відмову, яку вважає неправомірною.
Судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копію якої направлено відповідачу.
Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав та у встановлений законодавством строк надав суду письмові заперечення в якому зазначив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України Ульяновського району та отримує пенсію як ліквідатор аварії на ЧАЕС 1-ї категорії і є інвалідом 2-ї групи, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно ч. 4 ст. 54 вказаного Закону, порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом міністрів України, отже конкретний розмір додаткової пенсії виплачується за рахунок коштів державного бюджету (а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України), оскільки, за правилами ст. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення», саме до віддання Уряду належить питання, пов'язанні з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених пенсійним законодавством, а тому вважає, що позов задоволенню не підлягає. Крім того в запереченні зазначає, що стаття 99 КАС України встановлює, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк. Згідно ст.100 КАС України адміністративний позов поданий після закінчення 6 місяців залишається без розгляду.
Розглянувши письмові заяви сторін, а також дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для «осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є «особами які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації Конституційного права громадян, які є «особами які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на соціальний захист.
Враховуючи те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на підвищення до пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи та є інвалідом 2-ї групи захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою - довідка МСЕК.
Положенням ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»його віднесено до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-XII (далі - Закон №796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:
а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, що діяла до 01.01.2008 року, розмір пенсії для інвалідів 2-ї групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсії за віком.
У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(після внесення змін Законом України від 17.11.2005 року № 3108-ІУ -відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). Відповідний перерахунок пенсії позивача, її максимальний розмір визначається ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка теж є банкетною нормою з посиланням на ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом державної влади, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Однак, суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також суд вважає, за необхідне застосувати дану норму Закону, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою названої статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, всупереч вимог рішення Конституційного Суду України №9-рп від 09.07.2007 виплачує позивачу вказані доплату, додаткову пенсію в розмірі, встановленому неконституційними положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI внесені зміни до ст. 54 Закону №796-XII, згідно з якими розмір пенсії інвалідів 2-ї групи -учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, не може бути нижчим 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI внесені зміни до ст. 50 Закону №796-XII , згідно з якими особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2-ї групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені пп. 12, 15 п. 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), та втратили чинність з 22.05.2008 року.
З урахуванням наведеного, після прийняття рішення Конституційним Судом України 22.05.2008 року, вихідним критерієм обчислення пенсії по інвалідності ЧАЕС є мінімальна пенсія за віком, визначена у передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України №796-ХІІ розмірах.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідач після рішення Конституційного Суду України не перерахував розмір пенсії по інвалідності позивачу з 22.05.2008 року і продовжував виплачувати пенсію в розмірі, визначеному на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
За таких обставин слід задовольнити позовні вимоги позивача та визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі Кіровоградської області у здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності 2-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у відповідності до вимог ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі: основної державної пенсії -8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії -75 % мінімальної пенсії за віком, визначених згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, з урахуванням фактично отриманих сум пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи позивач дізнався про порушення своїх прав лише 26 вересня 2010 року, коли отримав офіційну відповідь-лист, що підтверджується наступним:
1. Загальновідомо, що Рішення Конституційного суду України були опубліковані лише в спеціальних юридичних виданнях, які мають обмежений тираж та зрозумілі лише особам, які мають юридичну освіту. Крім того, рішення КСУ не були жодного разу опубліковано в газетах місцевого значення та прокоментовані Державними органами для населення.
2. Відповідач ні разу не повідомив позивача, як інваліда -2-ї групи та особу з обмеженими фізичними можливостями внаслідок захворювань отриманих під час ліквідації катастрофи на ЧАЕС, про порушення його прав, проте відповідач до теперішнього часу офіційно продовжує роз'яснювати про правильність нарахувань.
Оскільки діючим КАСУ не визначений термін «позовна давність», а лише встановлено строк на звернення особи до суду за судовим захистом в порядку адміністративного судочинства, то в частині, що не врегульована спеціальним законом, мається необхідність застосовування норми загального законодавства якими є в тому числі і норми Цивільного Кодексу України.
Суддя вважає обґрунтованим та доведеним той факт, що відповідач звернувся до суду в межах шестимісячного строку встановленого ст.99 КАСУ діючої на момент розгляду справи.
Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору, судові витрати віднести на підставі ст. 94 КАС України на рахунок Державного бюджету України.
Згідно підпункту «б», п. 1 ст. 3 Декрету КМ України від 21.01.1993 року «Про державне мито»зі скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян справляється державне мито в розмірі 0,2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто -3 грн. 40 коп., тому саме цю суму слід стягнути з держави на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст. 15, 24, 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 49, 51, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішеннями Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 69-72, 86, 88, 94, 99, 100, 160-162, 183-2 КАС України, суддя,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії задовольнити частково.
Поновити строк звернення до адміністративного суду для захисту порушених прав.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі Кіровоградської області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі Кіровоградської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період 01.09.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. відшкодувати за рахунок держави. Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ульяновський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя:А. А. Бондаренко