2-а-1660/11
22 квітня 2011 р.
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення.
В позові зазначив, що як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належить до категорії 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і має право на отримання передбаченої статтею 48 Закону України від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чоронобильскої катастрофи»/далі Закон № 796-Х11/ щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, а не в розмірі, визначеному УПСЗН, виходячи з відповідних постанов Уряду.
Посилаючись на відмову відповідача здійснити перерахунок розміру зазначеної допомоги та доплату, позивач просить суд визнати неправомірними дії УПСЗН і зобов'язати відповідача здійснити перерахунок недоплаченої суми на оздоровлення за 2010 рік.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач у справі - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради позов не визнав, надавши суду заперечення, що він вважає, що позовна заява не може бути задоволена з наступних причин:
Управління праці у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства праці та соціальної політики України та іншими нормативно-законодавчими документами.
Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. №936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 211»
Відповідно до пункту 1 цей порядок визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету, головним розпорядником коштів яких є Міністерство праці та соціальної політики України.
Згідно з пунктом 2 розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня визначаються головне управління та рай(міськ) управління праці та соціального захисту населення.
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради отримує від головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації кошторисні призначення та паспорта бюджетних програм, затверджені відповідними щорічними наказами Міністерства праці та соціального захисту населення, в яких визначаються розміри компенсаційних виплат.
Згідно яких перераховує кошти отримувачам.
2. Стосовно розміру компенсаційних виплат, які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, повідомляємо, що окремими статтями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено компенсаційні виплати у розмірах, встановлених від мінімальної заробітної плати (статті ЗО, 36, 37, 39, 48).
Стосовно розміру компенсаційних виплат відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту.
Ст. 62 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зазначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Ст. 63 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"' закріплює норму, якою встановлюється, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Виконання цього Закону залежить від фінансових ресурсів доходної частини Державного бюджету України.
Починаючи з 1996 року, в Законах України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати", які приймались Верховною Радою України на відповідні роки, встановлено, що до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальний розмір заробітної плати, не застосовувати його як розрахункову величину для визначення розмірів допомоги, компенсаційних та інших виплат.
Кабінету Міністрів України доручалось здійснювати застосування цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на відповідний рік.
Згідно з частиною другою статті 95 Конституції України виключно Законами України про державні бюджети на відповідні роки визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Також частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону про Державний бюджет України.
Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.
Згідно з бюджетними призначеннями, і враховуючи вимоги статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій, доплат і допомог, зокрема, у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із змінами внесеними постановою від 12.07.2005 р. №562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Даними постановами Кабінет Міністрів України встановив гарантований мінімальний розмір розрахункової величини для виплат, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно зі статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів призначень, передбачених у Державному бюджеті У країни.
В останні роки видатки, пов'язані з соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначалися в обсягах, виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету та з огляду на те, що більшість інших видатків державного бюджету мали також соціальну направленість.
Таким чином, Кабінет Міністрів України, виконуючи Закон України про Державний Бюджет на відповідний рік, здійснює видатки на реалізацію положень Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України.
Керуючись статтею 95 Конституції України, якою встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, в законах України про Державний бюджет України щорічно, виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету та з огляду на те, що більшість інших видатків державного бюджету мають соціальну направленість і потребують пріоритетного врахування, передбачається забезпечення фінансовими ресурсами потреба в коштах для реалізації положень закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в обсязі, необхідному для виплати допомог у розмірах, встановлених законами про державний бюджет на відповідний рік та постановами Кабінету Міністрів України.
Рішеннями Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вказані статті не визнані неконституційними.
Бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у Державному бюджеті на 2011 рік непередбачено, видатки на зазначені цілі не затверджені у кошторисах розпорядників бюджетних коштів та у відповідних паспортах бюджетних програм.
3. На підставі статті 99 КАСУ позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду. Згідно п.2 «Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Гр. ОСОБА_1 подав заяву до управління праці та соціального захисту населення про надання роз'яснення отриманої компенсації 9 березня 2011 року, а отримав вищезазначену компенсацію в червні місяці 2010 року. Пропущеним строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У зв'язку з вищезазначеним, позитивні рішення судів на користь окремих громадян за рахунок обмеження гарантованих державою прав на отримання чорнобильських соціальних виплат Інших громадян управління вважає порушенням прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Просить суд у позові відмовити.
Дана справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідність ч.4 ст.122 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість позовних вимог позивача за 2010 рік в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так як позивач дізнався про порушення своїх прав 09 березня 2011 року а до суду звернувся 08 квітня 2011 року Суд вважає, що ним строк для звернення до суду не пропущений.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, належить до категорії 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку у відповідача і має право на отримання передбаченої статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, а не в розмірі, визначеному УПСЗН, виходячи з відповідних постанов Уряду.
Згідно довідки відповідача ОСОБА_1 була виплачена щорічна допомога на оздоровлення як учаснику наслідків аварії на Чорнобильській АЕС :
за 2010 рік -100,00гривень у серпні 2010 року;
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
У 2010 році змін та доповнень до ст.48 вказаного Закону не вносилось та не приймалося.
Тому ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»діє в редакції, яка була до внесення відповідних змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,та передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, кратному мінімальній заробітній платі.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році та у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які, відповідно до законодавства, визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Отже, з огляду на вказану норму матеріального права, Кабінет Міністрів України у 2010 році мав право встановити розмір соціальних виплат, в тому числі і розмір щорічної допомоги на оздоровлення, оскільки вказана допомога визначається залежно від розміру мінімальної заробітної плати. В той же час, наданим правом Кабінет Міністрів України у 2010 році не скористався, розмірів таких соціальних виплат на 2010 рік не встановив.
Таким чином, відповідач повинен був діяти у відповідності до вимог Закону № 796 і у 2008 році у 2009 році та у 2010 році сплатити позивачу належну до виплати щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у відповідності до ст.48 зазначеного Закону, а не в розмірах, передбачених Постановою КМУ від 12 липня 2005 року № 562.
Крім цього, частиною 5 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту громадян.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936 «Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено, що виплата таких компенсацій та допомог провадиться управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян та центрами по нарахуванню та здісненню соціальних виплат /п.4 Порядку/.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,4,6,8,9,19,69,94,102,104,159,160,163 КАС України, ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-Х11, - суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області незаконними та зобов'язати нарахувати та сплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі, який визначено ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням проведеної виплати.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: О. С. Янжула