05 жовтня 2006 р.
№ 18/25
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.І.
суддів :
Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу
ТОВ “Левел»
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 року
у справі за позовом
Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м.Шостка Сумської області»
до
третя особа
ТОВ “Левел»
ТОВ “Роменський Агрохім»
про
стягнення коштів
у грудні 2005 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м.Шостка Сумської області» звернувся з позовом до ТОВ “Левел» про звернення стягнення на заставлене майно.
Позивач зазначав, що на умовах кредитного договору №84-КЛ-04 від 15.10.2004 року, ТОВ “Роменський Агрохім» надано кредит у сумі 500 000 грн. зі строком повернення кредиту до 11.10.2005 року.
Виконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору забезпечено договором застави майна №134-з від 11.11.2004 року, за яким відповідач зобов'язався, у разі невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору, нести майнову відповідальність і надав право заставодержателю одержати задоволення за рахунок заставленого майна.
В обумовлений кредитним договором строк позичальник кредит не повернув, взяте на себе зобов'язання не виконав, а тому позивач просив постановити рішення про задоволення свого права шляхом звернення стягнення на предмет застави по договору від 03.11.2004 року №134-з.
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.04.2006 року позов задоволено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційна скарга відповідача -без задоволення.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.09.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неповноту судового слідства, розгляд справи без участі представника позичальника по кредитному договору, помилковість висновків щодо наявності у нього боргових зобов'язань та неправильне застосування норм права і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судами при розгляді справи у першій інстанції та перегляді її в апеляційному порядку, умови кредитного договору №84-КЛ-04 від 15.10.2004 року, за яким позивач надав ТОВ “Роменський Агрохім» 500 000 грн. кредиту з боку позичальника не виконано, у термін до 11.10.2005 року кредит не повернено і станом на 28.11.2005 року його заборгованість складає 568 712,33 грн.
Невиконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору надає право банку на задоволення за рахунок заставленого майна згідно договору застави №131-з від 03.11.2004 року, дійсність якого відповідачем не оспорюється і у касаційній скарзі.
Це право заставодержателя передбачено положеннями ст.ст.589,590 ЦК України, умовами договору застави, а тому, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог та наявності у відповідача майнових зобов'язань, правильно постановили про задоволення позову і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 19.04.2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 року -без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М. Борденюк
В.М. Харченко