03 жовтня 2006 р.
№ 3/242-2978
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Овечкіна В.Е.,
суддів :
Чернова Є.В.,
Уліцького А.М.,
за участю представників:
позивача
- Кіцан А.Л.,
відповідачів
третьої особи
прокуратури
- не з'явилися,
- Микитович М.М.,
- Савицька О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
ТОВ “Компанія “Основа»
на постанову
від 06.06.2006 Львівського апеляційного господарського суду
у справі
№3/242-2978
за позовом
ВАТ “Ватра»
до
(третя особа -
за участю прокурора
1.ТОВ “Ватра-Трансферт»;
2.ТОВ “Кінто-ЛТД»;
3.ВАТ “Депозитарії цінних паперів “Міжрегіональний фондовий союз»;
4.АТ ХК “Основа»
РВ ФДМ України по Тернопільській області)
Тернопільській області
про
спонукання до вчинення дій по реєстрації акцій
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.01.2006 залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 позов задоволено -зобов'язано зберігача ТОВ “КІНТО-ЛТД» та ВАТ “Депозитарії цінних паперів “Міжрегіональний фондовий союз» перевести у документальну форму знерухомлені акції ВАТ “Ватра» в кількості 2568000 штук, що складає 21,6316% статутного фонду ВАТ “Ватра», які зареєстровані за АТ ХК “Основа»; зобов'язано реєстратора ТОВ “Ватра-Трансфер» провести реєстрацію 21,6316% пакета акцій “Ватра» в кількості 2568000 штук за державою в особі ФДМ України, знявши їх з рахунку АТ ХК “Основа».
ТОВ “Компанія “Основа» в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом першої інстанції ст.ст.2,35 ГПК України, оскільки судом задоволено позов особи, що не мала права на звернення до суду з позовом в інтересах держави, а позивач не брав участі у справах №№56/6, 6/71, 4/36, в зв'язку з чим факти, встановлені судовими рішеннями у зазначених справах, не є преюдиціальними для розгляду справи №3/242-2978. Скаржник також вказує на порушення судом ч.2 ст.4, п.2 ч.4 ст.9 Закону України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» та ст.ст.321, 328 ЦК України, оскільки ним право власності на акції набуто правомірно -на підставі договору міни від 10.05.99, який не визнано недійсним та не розірвано в судовому порядку. Товариство також вважає, що апеляційний суд прийняв постанову, що стосується прав та обов'язків особи (АТЗТ “АІК “Егіда»), яка не була ним залучена до розгляду справи, так як постанова стосується прав АТЗТ “АІК “Егіда» щодо отримання спірного пакета акцій в порядку реституції за рішенням Вищого арбітражного суду України від 17.12.99 у справі № 6/71.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача, третьої особи та прокуратури, дійшла висновку, що оскаржувані рішення та постанова підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга -відхиленню з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про задоволення позову апеляційний господарський суд виходив з того, що:
Суд першої інстанції дав вірну оцінку рішенню Вищого арбітражного суду України від 15.12.98 у справі №56/6 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Акціонерного товариства закритого типу «Акціонерна інвестиційна компанія «Егіда, яким розірвано договір купівлі-продажу пакету акцій за некомерційним конкурсом за приватизаційні майнові сертифікати від 29.03.96 № КПП-107 між Фондом державного майна України та акціонерним товариством закритого типу «Акціонерна інвестиційна компанія "Егіда", зобов'язано Акціонерне товариство закритого типу "Акціонерна інвестиційна компанія "Егіда" повернути Фонду державного майна України 2 194 245 штук простих іменних акцій ВАТ "Балцем", придбаних у нього на підставі договору купівлі - продажу за результатами некомерційного конкурсу за приватизаційні майнові сертифікати від 29.03.96 № КПП-107, зобов'язано Фонд державного майна України сплатити акціонерному товариству закритого типу «Акціонерна інвестиційна компанія «Егіда" 109 712, 55 грн. вартості приватизаційних майнових сертифікатів, одержаних в якості оплати за пакет простих іменних акцій на підставі договору їх купівлі-продажу за результатами некомерційного конкурсу від 29.03.96 № КПП-107 та стягнено з акціонерного товариства закритого типу «Акціонерна інвестиційна компанія "Егіда" в користь Фонду державного майна України для зарахування до позабюджетного державного фонду приватизації 23 328 060, 00 грн. штрафу та 278 043, 00 грн. пені (том 3, а.с. 82-85).
Крім того, ухвалою Вищого арбітражного суду України від 24.06.99 у справі №56/6 задоволене заяву Фонду державного майна України про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі та змінено спосіб виконання рішення із грошового стягнення на звернення стягнення на майно АТЗТ "Акціонерна інвестиційна компанія "Егіда" в сумі 23 602 479, 72 грн. (том 3, а.с. 113) , а ухвалою Вищого арбітражного суду України від 30.06.99 у цій же справі задоволене клопотання Фонду державного майна України щодо арешту майна та розрахункових рахунків АТЗТ "Акціонерна інвестиційна компанія "Егіда" та накладено арешт на майно боржника та його рахунки в банківських установах в межах 23 602 479, 72 грн. (том 3, а.с. 117).
Належним чином оцінено судом першої інстанції і рішення Вищого господарського суду України від 17.12.99 у справі №6/71 за позовом Фонду державного майна України до АТЗТ "Акціонерна інвестиційна компанія "Егіда" та АТ "Градобанк", яким визнано недійсним з моменту укладення договір №5-Т міни цінних паперів від 02.04.99 між АТ "Градобанк" та АТЗТ "Акціонерна інвестиційна компанія "Егіда", визнано недійсним реєстр акціонерів ВАТ "Волинь" в частині внесення змін про перехід права власності на пакет акцій ВАТ "Волинь" у кількості 2 550 000 штук від Акціонерної інвестиційної компанії "Егіда" до АТ "Градобанк" (том 5, а.с. 118-119).
Як вірно зазначено господарським судом Тернопільської області в оскаржуваному рішенні, Вищий арбітражний суд України рішенням від 04.08.2000 у справі №4/36 за позовом Фонду державного майна України до АТЗТ "Акціонерна інвестиційна компанія "Егіда", АТ "Градобанк", АТЗТ "Холдінгова компанія "Основа", ТОВ "Ватра - Трансфер" про визнання недійсним в частині реєстру акціонерів ВАТ "Ватра" визнав недійсним реєстр акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Ватра" в частині внесення змін про перехід прав власності на пакет акцій ВАТ "Ватра" у кількості 321 000 штук (враховуючи емісію акцій на сьогоднішній день це 2568000 штук) від акціонерного товариства Акціонерна інвестиційна компанія "Егіда" до акціонерного товариства "Градобанк", які були здійснені 04.10.99 товариством з обмеженою відповідальністю "Ватра - Трансфер", визнано недійсним реєстр акціонерів відкритого акціонерного товариства "Ватра" в частині внесення змін про перехід прав власності на пакет акцій ВАТ "Ватра" від акціонерного товариства "Градобанк" до Акціонерного товариства "Холдінгова компанія "Основа", які були здійснені 04.10.99 товариством з обмеженою «Ватра -Трансфер"(том 2, а.с. 118-119).
На підставі рішень Вищого арбітражного суду України у справах №56/6, №6/71 та №4/36, суд першої інстанції вірно встановив також і те, що на час арешту майна АТЗТ "Егіда" (в тому числі арештований пакет акцій ВАТ "Ватра") майно було неправомірно відчужено третім особам.
Згідно рішення Вищого арбітражного суду України від 04.08.00 АТЗТ "Холдингова компанія "Основа" позбавлений права власності на 21,6316 % пакету акцій ВАТ "Ватра" в кількості 321 000 (на сьогоднішній день 2568000 штук), а тому рішення господарського суду Тернопільської області від 23.01.06 не впливає на його права та інтереси.
Рішення Вищого господарського суду України від 04.08.2000 не могло і не може бути виконане реєстратором - ТОВ "Ватра-трансфер", оскільки спірні акції позивача залишаються знерухомленими у зберігача - ТОВ «КІНТО-ЛТД".
Колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.
Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Обов'язковість рішень суду встановлено ч.5 ст.124 та п.9 ч.3 ст.129 Конституції України.
Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі ретельної правової оцінки чинних рішень Вищого арбітражного суду України від 15.12.98 у справі №56/6, від 17.12.99 у справі №6/71, від 04.08.2000 у справі №4/36 та ухвал Вищого арбітражного суду України від 24.06.99 та від 30.06.99 у справі №56/6 в їх сукупності з достовірністю встановлено, а відповідачами не спростовано факти недійсності з моменту укладення договору міни цінних паперів від 02.04.99 №5-Т, укладеного між АТЗТ “АІК “Егіда» та АТ “Градобанк» стосовно пакета акцій ВАТ “Ватра» в кількості 321000 штук (на даний час з врахуванням емісії -2568000 штук), та обумовленої цим недійсності реєстрації зазначеного пакета акцій в реєстрі акціонерів ВАТ “Ватра» за АТ “ХК “Основа» (кінцевим одержувачем), правонаступником якого є ТОВ “Компанія “Основа».
В зв'язку з цим безпредметними визнаються посилання товариства на порушення судом ст.35 ГПК України шляхом визнання певних фактів преюдиціальними, оскільки оскаржувані рішення та постанова не містять жодних вказівок на ст.35 ГПК України, а грунтуються на оцінці судових рішень у справах №№ 56/6; 6/71; 4/36 в якості доказів в їх сукупності, як того вимагає ст.43 цього Кодексу.
Не заслуговують на увагу твердження скаржника про порушення судом провадження та задоволення позову особи, що не мала права на звернення до суду з позовом в інтересах держави, оскільки позовна заява не містить жодних вказівок на необхідність захисту прав держави в особі ФДМ України, як акціонера, а в дійсності свідчить про пред'явлення позову ВАТ “Ватра», як емітентом, про спонукання зберігача та реєстратора до вчинення дій по реєстрації пакета акцій (21,6316%) ВАТ “Ватра». Окрім того, порушені товариством з цього приводу питання щодо пред'явлення позову неналежним позивачем не відповідають чинному процесуального законодавству, оскільки Господарський процесуальний кодекс України передбачає лише можливість визнання неналежним відповідача (ст.24 ГПК України), але аж ніяк не позивача.
Доводи скаржника щодо безпідставного порушення судом позовного провадження у справі колегія також не може прийняти до уваги, оскільки виходячи зі змісту ст.ст.64, 106, 11113 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі не підлягає оскарженню в апеляційному чи касаційному порядку.
Колегія відхиляє твердження відповідача-4 про правомірне набуття ним права власності на спірний пакет акцій на підставі договору міни від 10.05.99, який не визнано недійсним та не розірвано за рішенням суду, та про обумовлене цим порушення судом ст.ст.321, 328 ЦК України, оскільки вищезгаданий договір не може створювати юридичних наслідків для його сторін з тих мотивів, що чинним рішенням Вищого арбітражного суду України від 04.08.2000 у справі №4/36 (а.с 124, 125, том 2) встановлено, що АТ “Градобанк» (відчужувач акцій) не набуло права власності на спірний пакет акцій ВАТ “Ватра» і не вправі було розпоряджатися ним, в тому числі передавати цей пакет акцій АТ “ХК “Основа» (правопопередник ТОВ “Компанія “Основа») за договором від 10.05.99.
Наведений висновок суду випливає з факту недійсності з моменту укладення договору міни цінних паперів від 02.04.99 №5-Т, укладеного між АТЗТ “АІК “Егіда» і АТ “Градобанк», та підтверджується положеннями ст.ст.225, 242 чинного на той час ЦК УРСР, згідно яких право продажу (міни) майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
З цих же підстав необгрунтованими визнаються посилання скаржника на порушення судом п.2 ч.4 ст.9 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості обігу цінних паперів в Україні», відповідно до якої підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери, оскільки в даному випадку судовим рішенням у справі №4/36 з достовірністю встановлено відсутність такої підстави та відсутність переходу права власності на спірний пакет акцій від АТ “Градобанк» до АТ “ХК “Основа».
Водночас наявні твердження відповідача -4 про те, що згідно з ч.2 ст.4 вищезгаданого закону форму своїх акцій має право визначати лише емітент, а не суд, спростовуються ч.2 ст.124 Конституції України, у відповідності з якою юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Окрім того, такий помилковий висновок скаржника є наслідком довільного тлумачення ним норми ч.2 ст.4 зазначеного вище закону, згідно якого форма випуску цінних паперів визначається за рішенням емітента про випуск цінних паперів, а в даному випадку спір виник стосовно акцій позивача, знерухомлених у зберігача -ТОВ “Кінто-ЛТД», тобто стосовно вже випущених акцій, які переведені в бездокументарну форму.
Касаційна інстанція також відхиляє доводи товариства щодо прийняття судом постанови стосовно прав та обов'язків особи, яка не була залучена до участі у справі, а саме стосовно прав АТЗТ “АІК “Егіда» щодо отримання спірних акцій в порядку реституції за рішенням Вищого арбітражного суду України від 17.12.99 у справі №6/71, оскільки, скаржник визнає відсутність проведення судом такої реституції, що не позбавляє АТЗТ “АІК “Егіда» права звернутися з окремим позовом за захистом своїх прав, передбачених ч.2 ст.48 ЦК УРСР.
Зважаючи на вищенаведене колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 у справі №3/242-2978 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ “Компанія “Основа» -без задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є. Чернов
А.Уліцький