04 жовтня 2006 р.
№ 7/109
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Кота О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства “Київгаз», м. Київ
на ухвалу
від 24.05.2006
Київського апеляційного господарського суду
у справі
господарського суду
№ 7/109
м. Києва
за позовом
Відкритого акціонерного товариства “Київгаз», м. Київ
до
Відкритого акціонерного товариства “Бортницький дослідно-механічний завод», м. Київ
про
стягнення 13 021,07 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Кривенко О.О.
від відповідача - не з'явилися
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2006 р. відмовлено Відкритому акціонерному товариству “Київгаз» у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, оскільки скаргу подано до суду з порушенням вимог ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, тобто з пропуском 10-денного строку.
Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст. 53 ГПК України поважними причинами пропуску встановленого законом процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно не переборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами по справі процесуальних дій.
Оскаржуване рішення було підписано господарським судом першої інстанції 18.04.2006 р., а відправлено сторонам 20.04.2006 р., тобто в межах 5-денного строку визначеного Господарським процесуальним кодексом України, десятиденний строк для оскарження рішення господарського суду сплинув 28.04.2006, а заявник звернувся із апеляційною скаргою 03.05.2006 р., тобто з пропуском строку.
Оскаржуючи ухвалу апеляційного суду скаржник просить її скасувати, а справу направити на розгляд до Київського апеляційного господарського суду посилаючись на те, що при винесенні ухвали апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що товариство не мало своєчасної гарантованої можливості ознайомитися зі змістом рішення господарського суду, оскільки отримано воно було тільки 21.04.2006 р.
Однак, суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст.ст. 53, 93 Господарського процесуального кодексу України, чим позбавив Відкрите акціонерне товариство “Київгаз» права на апеляційне оскарження рішення суду.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 85, 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду м. Києва у даній справі прийнято 27.03.2006 р., підписане 18.04.2006 р. та направлене сторонам 19.04.2006 р., про що свідчить відмітка суду на оригіналі рішення.
Згідно ч.3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Таким чином, рішення господарського суду м. Києва у даній справі набрало законної сили 28.04.2006 р. Проте з апеляційною скаргою позивач звернувся до суду лише 03.05.2006 р., тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку.
Відповідно до ст. 53 ГПК України суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Розглянувши клопотання Відкритого акціонерного товариства “Київгаз» про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки заявником не наведено обставин, які підтверджують поважність пропуску вказаного строку.
Доводи товариства про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду було отримане останнім лише 21.04.2006 р., не можуть бути прийняті судом, як доказ поважності пропуску встановленого законом процесуального строку, оскільки з моменту отримання позивачем оскаржуваного рішення, а саме 21.04.2006 р. до моменту звернення з апеляційною скаргою 03.05.2006 р. минуло 12 днів, що є порушенням встановленого процесуальним законом строку на оскарження.
З викладеного вбачається, що з моменту отримання рішення суду, а саме з 21.04.2006 р. до набрання рішенням законної сили (28.04.2006) у позивача був час на подання апеляційної скарги у строки встановлені процесуальним законом.
Крім того, як вбачається із змісту оскаржуваного рішення та протоколу судового засідання від 27.03.2006 р., представник позивача Цибульський А.К. був присутнім у судовому засіданні 27.03.2006 р., а відтак був обізнаний про винесене рішення та мав змогу своєчасно оскаржити його до суду апеляційної інстанції.
Враховуючи наведені обставини, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження є правомірним та обґрунтованим.
З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану Київським апеляційним господарським судом обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2006 у справі № 7/109 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий, суддя Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
О.Кот