03 жовтня 2006 р.
№ 28/445-05-9795
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя
Муравйов О.В.,
судді:
Полянський А.Г.,
Фролова Г.М.,
розглянувши
касаційну скаргу
Українсько-американського спільного підприємства “Трейс»
на
постанову від 23.05.2006 року Одеського апеляційного господарського суду
у справі
№28/445-05-9795 Господарського суду Одеської області
за позовом
до
Державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт»
Українсько-американського спільного підприємства “Трейс»
про
стягнення 1296722,30грн.
за участю представників сторін:
позивача:
Боровського І.В. -дов. №44 від 02.10.2006р.,
Попової Н.О. -дов. №9 від 12.01.2006р.
відповідача:
не з'явились,
Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.02.2006 року (суддя Гуляк Г.І.): - позов задоволено; - стягнуто з Українсько-американського спільного підприємства “Трейс» 1296722,30грн. заборгованості по оплаті за надані послуги, витрат по сплаті державного мита в сумі 12967,22грн. та 118грн.витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2006р. (судді: Пироговський В.Т., Картере В.І., Жеков В.І.), вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Українсько-американське спільне підприємство “Трейс» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення та постанову у справі № 28/445-05-9795 скасувати повністю та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи скаргу тим, що при їх прийнятті істотно порушені норми матеріального права.
Відповідач не скористався наданим правом участі у суді касаційної інстанції.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надав.
У зв'язку з виходом судді Фролової Г.М. з відпустки, справа №28/445-05-9795 розглядається колегією суддів у постійному складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року №02-20/13 заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й., у складі: головуючий -суддя Муравйов О.В., судді Полянський А.Г., Фролова Г.М.
Заслухавши присутніх представників позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позов та залишаючи рішення суду без змін суди виходили з того, що згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.6.1, 6.5 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість» (далі -Закон), ст.ст. 5, 6 Митного кодексу України підтверджена правильність розрахунку позивачем вартості наданих відповідачу послуг, у тому числі в частині включення до ціни наданих послуг податку на додану вартість за ставкою 20%.
Проте, з таким висновком попередніх судових інстанцій колегія суддів Вищого господарського суду України погодитись не може з огляду на наступне.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).
Приймаючи рішення на користь позивача суди вважали доведеним факт часткової сплати відповідачем рахунків на суму 1330972,72 дол. США, а суму в 251938,60 дол. США ( 1296722,30 грн. -по курсу), як таку від якої відповідач відмовився оплатити з посиланням на неправомірність нарахування ПДВ за ставкою 20 %.
Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
На думку колегії допустимим доказом щодо нарахування та сплати ПДВ в даному випадку повинні були бути відповідні податкові накладні, яких до матеріалів справи надано не було.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а господарськими судами порушено вимоги ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, з огляду на що колегія вважає рішення та постанову господарських судів такими, що підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи і в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства вирішити спір.
Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Українсько-американського спільного підприємства “Трейс» задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2006 року по справі №28/445-05-9795 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 року у справі №28/445-05-9795 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Фролова Г.М.