20 березня 2008 р.
№ 2-326/2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
представника позивачів ОСОБА_1
на рішення
Крижопільського районного суду Вінницької області
від на ухвалу від
12.07.2007 року апеляційного суду Вінницької області 11.09.2007 року
у справі
№ 2-326/2007 (22-1906)
за позовом
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
до
Крижопільського районного споживчого товариства
про
визнання незаконною постанови зборів уповноважених Крижопільського районного споживчого товариства та обрання членів та голови правління Крижопільського районного споживчого товариства
встановив:
17.05.2007 року представник позивачів ОСОБА_1 звернувся до Крижопільського районного суду Вінницької області з позовом в інтересах позивачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання незаконними постанови зборів уповноважених Крижопільського районного споживчого товариства від 19.05.2006 року про обрання членів правління Крижопілького районного споживчого товариства та голови правління Котюжанського В.О., прийняті уповноваженими зборів, яких не обирали на дільничних зборах пайовики Крижопільського районного споживчого товариства.
Крижопільський районний суд Вінницької області рішенням від 12.07.2007 року ( суддя Глушкова В.Ф.) відмовив в задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що оскаржувана постанова зборів уповноважених Крижопільського районного споживчого товариства від 19.05.2006 року не суперечить чинному законодавству та Статуту Крижопілького районного споживчого товариства.
Апеляційний суд Вінницької області ухвалою від 11.09.2007 року (судді Іващук В.А., Ковальчук О.В., Колос С.С.) рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 12.07.2007 року залишив без змін, з тих самих підстав.
Представник позивачів ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного суду України, в якій просив скасувати рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 12.07.2007 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 11.09.2007 року, як такі , що ухвалені з порушенням норм матеріального процесуального права, а саме статей 2,7 Закону України "Про споживчу кооперацію", статей 324, 338, 348 Цивільного процесуального кодексу України, справу передати на новий розгляд. Скаржник посилається на те, що висновки викладені в судових актах не відповідають обставинам справи, а саме недоведеним залишився факт проведення дільничних зборів, якими в 2002 -2003 роках обиралися уповноважені, що брали участь в зборах уповноважених 19.05.2006 року. Отже, як зазначає скаржник, суди не звернули увагу на той факт, що уповноважені не обиралися, а були призначені 20.08.2002 року в порушення вимоги статті 7 Закону України "Про споживчу кооперацію".
Верховний Суд України ухвалою від 13.12.2007 року передав справу для розгляду до Вищого господарського суду України відповідно до пункту 6 прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та корпоративних спорів" для вирішення питання про її прийняття.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.02.2008 року у складі колегії суддів Добролюбової Т.В.- головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О., касаційну скаргу прийнято до провадження і призначено її до розгляду.
Проте, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження у даній справі не може бути здійснене Вищим господарським судом України зважаючи на наступне.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" від 15.12.2006 року №483-V статтю 12 Господарського кодексу України було доповнено пунктом 4. За приписами цієї норми справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, віднесені до юрисдикції господарських судів.
Після набрання чинності зазначеним Законом, згідно з вимогами пункту 2 перехідних положень, заяви і скарги у справах, передбачених пунктом 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, по яких не порушено (не відкрито) провадження, розглядаються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Після набрання чинності цим Законом касаційні скарги (подання) на судові рішення у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону, підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Судові рішення у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону, які ухвалені судами до набрання чинності цим Законом і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені до апеляційного господарського суду за місцезнаходженням господарського товариства в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, і в строки, визначені процесуальним законом, за правилами якого була розглянута справа чи постановлено рішення суду першої інстанції ( пункт 3 Прикінцевих положень).
Таким чином прикінцевими положенням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" Вищому господарському суду України надано право здійснювати касаційне провадження лише у справах, які ухвалені судами загальної юрисдикції до набрання чинності цим Законом і які не набрали законної сили.
Зважаючи на те, що даний спір було розглянуто Крижопільським районним судом Вінницької області 12.07.2007 року, а апеляційне провадження здійснене апеляційним судом Вінницької області 11.09.2007 року, тобто вже після набрання чинності Законом України від 15.12.2006 року №483-V, розгляд касаційної скарги представника позивачів ОСОБА_1 не може здійснюватись Вищим господарським судом України, через відсутність процесуальних повноважень.
Керуючись пунктом 1 статті 80, статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційне провадження у справі № 2-326/2007 (22-1906) Крижопільського районного суду Вінницької області за позовом ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 припинити.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т. Гоголь
В. Швець