11 березня 2008 р.
№ 18/274
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Хандуріна М.І., -головуючого,
Мамонтової О.М.,
Удовиченка О.С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
Керуючого санацією ВАТ "Павлівське"
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.11.2007 року
у справі господарського суду
№ 18/274 Полтавської області
за позовом
ВАТ "Павлівське"
до
Приватного підприємства ОСОБА_1,
третя особа:
Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція,
про
визнання недійсним договору купівлі-продажу,
за участю представників сторін:
ПП ОСОБА_1 -ОСОБА_2 (дов. від 30.10.2007),
ВАТ "Павлівське" -Гостік Е.В. (дов. від 02.10.2007 № 21);
встановив:
У липні 2007 року ВАТ "Павлівське" звернулося до суду із позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.08.2003, укладеного між ВАТ "Павлівське" та ПП ОСОБА_3. В обґрунтування посилається на те, що спірний договір укладено з порушенням вимог ст. 215 ЦК України.
20.11.2007 ВАТ "Павлівське" подана заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу основних засобів від 20.08.2003, зобов'язати ПП ОСОБА_3. повернути ВАТ "Павлівське" незаконно відчужене майно.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.08.2007 (суддя Паламарчук В.В.) позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20.08.2003, укладений між ВАТ "Павлівське" та ПП ОСОБА_3. Зобов'язано ПП ОСОБА_3. повернути ВАТ "Павлівське" незаконно відчужене майно, а саме:
Розчинний вузол будівельного цеху з допоміжними будівлями у складі:
будівля пилорами площею 211,2 кв.м.;
будівля столярного цеху з трьома майстернями площею 311,8 кв.м.;
адмінбудинок площею 93,5 кв.м.;
будівля складу з кабінетом та гаражем площею 236,9 кв.м.;
будівля майстерні з двома складами площею 136,9 кв.м.;
будівля прохідної загальною площею 10,8 кв.м.,
що знаходиться за адресою: Полтавська область, Чутівський район, смт. Артемівка, вул. Гагаріна, 3.
Рішення мотивоване тим, що спірний договір від імені ВАТ "Павлівське" підписано т.в.о. голови правління ВАТ "Павлівське" ОСОБА_4 - особою, яка на момент укладення договору не мала необхідного обсяг цивільної дієздатності.
Постановою Київського міжобласного господарського суду від 21.11.2007 (колегія суддів у складі: Мельник С.М. -головуючий, Шевченко В.Ю., Федорчук Р.В.) рішення господарського суду Полтавської області скасовано, прийнято нове рішення, яким в розові ВАТ "Павлівське" до ПП ОСОБА_3. про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.08.2003 відмовлено.
Постанова мотивована тим, що момент укладення договору ОСОБА_4 був призначений виконуючим обов'язки голови правління ВАТ "Павлівське" рішенням спостережної ради від 06.03.2003, і був звільнений з посади на підставі ухвали від 01.09.2003 у зв'язку з відкриттям процедури санації.
В касаційній скарзі керуючий санацією ВАТ "Павлівське" просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду скасувати, рішення господарського суду Полтавської області залишити без змін. В обґрунтування посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 48 ЦК УРСР.
В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву на 11.03.2008.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Постанова апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з договору купівлі-продажу від 20.08.2003 (а.с. 4 т.1), відповідно до умов якого ПП ОСОБА_1 придбав у ВАТ "Павлівське" належні йому на праві колективної власності основні засоби. Вартість майна становить 26 000 грн., що складає 0,5% від балансової вартості активів продавця.
Від імені ВАТ "Павлівське" договір підписано в.о. Голови Правління ВАТ ОСОБА_4, договір скріплено печаткою з літерою "Д".
Відповідно до п. 4 Перехідних положень ЦК України від 16.01.2003 Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Оскільки оскаржуваний договір було укладено 20.08.2003, тому до спірних правовідносин застосовуються норми ЦК УРСР.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, визнав недійсним договір купівлі-продажу від 20.08.2003, укладений між ВАТ "Павлівське" та ПП ОСОБА_1, зобов'язав останнього повернути незаконно відчужено майно, виходив з того, що спірний договір від імені ВАТ "Павлівське", що знаходиться в процедурі санації, підписано особою, яка на момент його укладення не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, а поставлена печатка з літерою "Д" -дублікат, яка є недійсною з моменту опублікування оголошення в газеті "Голос Полтавщини" № 46 від 26.03.2003.
Апеляційний господарський суд скасував рішення господарського суду Полтавської області, прийняв нове рішення, яким в позові ВАТ "Павлівське" відмовив. При цьому суд виходив з того, що відповідно до протоколу № 4 засідання спостережної ради ВАТ "Павлівське" виконуючим обов'язки Голови правління було призначено ОСОБА_4 (а.с. 9-10 т.2), який був звільнений з посади на підставі ухвали суду від 01.09.2003 у зв'язку з відкриттям процедури санації.
Щодо недійсності печатки, то суд апеляційної інстанції виходив з того, що прокуратурою Чутівського району була здійснена перевірка, якою встановлено, що на момент укладення угоди печатка ВАТ "Павлівське" з літерою "Д" була дійсна (лист прокурати від 29.03.2002).
Однак, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не було прийнято до уваги ту обставину, що рішенням третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий сою" від 29.12.2005 у справі № 11/2 на підставі вимог чинного законодавства, договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.08.2003 та акту прийому-передачі від 20.08.2003 визнано за Приватним підприємцем ОСОБА_1 право власності на Розчинний вузол будівельного цеху з допоміжними будівлями у складі: будівля пилорами площею 211,2 кв.м., столярний цех з трьома майстернями площею 311,8 кв.м., адміністративний будинок площею 93,5 кв.м., будівля складу з кабінетом та гаражем площею 236,9 кв.м., будівля прохідної загальною площею 10,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 3 у смт. Артемівка Чутівського району Полтавської області (а.с.121 т.2).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.05.2006 у справі № 10/105-06 зобов'язано Колективне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" зареєструвати на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 29.12.2004 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 право власності на Розчинний вузол будівельного цеху з допоміжними будівлями у складі: будівля пилорами площею 211,2 кв.м., столярний цех з трьома майстернями площею 311,8 кв.м., адміністративний будинок площею 93,5 кв.м., будівля складу з кабінетом та гаражем площею 236,9 кв.м., будівля прохідної загальною площею 10,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 3 у смт. Артемівка Чутівського району Полтавської області.
Тобто, на підставі вищевказаних рішень судів ПП ОСОБА_1 набув право власності на нерухоме майно.
Доказів оскарження у встановленому законом порядку та скасування рішення третейського суду в матеріалах справи немає.
Відповідно до положень Закону України "Про третейські суди" третейські суди приймають рішення тільки від свого імені (стаття 46), а самі ці рішення, ухвалені в межах чинного законодавства, є обов'язковими лише для сторін спорів.
В силу ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Під час вирішення спору у третейському суді та у справі № 10/105-06 приймали участь позивач і відповідач у даній справі, предметом позову є визнання права власності на нерухоме майно, яке є предметом договору купівлі-продажу від 20.08.2003, визнати недійсним який просить позивач у даній справі.
На зазначені вище обстави господарські суди першої та апеляційної інстанцій уваги не звернули та не надали їм належної оцінки.
В силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, рішення господарського суду Полтавської області та постанову Київського міжобласного господарського суду не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу керуючого санацією ВАТ "Павлівське" задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.11.2007 та рішення господарського суду Полтавської області від 02.08.2007 у справі № 18/274 скасувати. Справу передати на новий судовий розгляд до господарського суду Полтавської області.
Головуючий: М.І. Хандурін
Судді: О.М. Мамонтова
О.С. Удовиченко