11 березня 2008 р.
№ 6/121
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю.-головуючого
Заріцької А.О.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
ОСОБА_2
на ухвалу
Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2007
у справі господарського суду
№ 6/121 Закарпатської області
за заявою
ДПІ у Тячівському районі
до
ВАТ "Бескид"
про
банкрутство
ліквідатор
ОСОБА_1
за участю представників сторін:
не з'явились
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2007 у справі № 6/121 відмовлено ОСОБА_2 в прийнятті апеляційної скарги на постанову господарського суду Закарпатської області від 27.09.2007 року у справі № 6/121 про визнання відсутнього боржника банкрутом.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм ст. 97 ГПК України, ст.ст. 1,14,15,21,22 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів Вищого господарського суду України , переглянувши в касаційному порядку ухвалу апеляційного господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 10.09.2007 порушено провадження у справі за заявою ДПІ у Тячівському районі до ВАТ "Бескид" про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
Постановою господарського суду Закарпатської області від 27.09.2007 року у справі № 6/121 за заявою ДПІ у Тячівському районі , ВАТ "Бескид" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1; зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 25.12.2007 року.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут). Кредитор це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 52 Закону задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості, передбаченому ст. 31 цього Закону. Кредитори можуть оскаржити результати розгляду їх вимог ліквідатором до господарського суду до затвердження господарським судом ліквідаційного балансу.
Апеляційним господарським судом встановлено, що громадянин ОСОБА_2 не є кредитором ВАТ "Бескиди" в розумінні положень діючого законодавства, оскільки на момент звернення з апеляційною скаргою у даній справі про банкрутство боржника, кредитором у встановленому законодавством порядку не визнаний .
За змістом пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України держава забезпечує особам право на апеляційне оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Згідно частини 1 статті 91 ГПК України, сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор-апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Львівський апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що, оскільки гр. ОСОБА_2 не є стороною у справі № 6/121, то згідно положень Господарського процесуального кодексу України не має права звернення з апеляційною скаргою на постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом у даній справі.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2007 у справі № 6/121 залишити без змін.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді А.О. Заріцька
Н.Г.Ткаченко