ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
06 квітня 2011 року № 2а-18686/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
третя особа: Державна податкова адміністрація у м. Києві
про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2010р. №0001392306/0
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення -рішення від 06.12.2010р. №0001392306/0.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем встановлено заниження податку на додану вартість на суму 3 771 286, 88 грн. у квітні - червні 2009 року, що призвело до порушення позивачем вимог пп.7.4.1., пп.7.4.4., пп.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та прийняття відповідачем податкового повідомлення рішення на суму 5656930,32 грн., яке на думку позивача є необґрунтованим і таким, що не відповідає дійсності.
Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування зазначає, що позивач порушив вимоги пп.пп.7.4.1, 7.4.5, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97 ВР, в зв'язку з чим йому визначено суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 5656930,32 грн. за основним платежем 3771286,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 18856643,44 грн., яке вважає правомірними.
Ухвалою суду від 08.02.2011 задоволено клопотання представника відповідача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійн6их вимог на предмет спору - Державну податкову адміністрацією у м. Києві.
Третя особа - Державна податкова адміністрація у м. Києві проти позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у письмових поясненнях, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою адміністрацією у м. Києві була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" з питання правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Руден Компані" за період з 01.01.09 по 31.12.09.
За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 25.11.2010 № 72/35-30/31109157 (надалі - Акт перевірки) з посиланням на порушення позивачем вимог пп. 7.4.1., п.7.4.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті встановлене заниження податку на додану вартість на суму 3 771 286, 88 грн. за період квітень-червень 2009 року.
В зв'язку з виявленим порушенням, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001392306/0 від 06.12.2010 в сумі 5656930,32 грн. з яких: 3771286,88 грн. -основний платіж, 18856643,44 грн. - штрафні санкції.
Позивач з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час проведення невиїзної документальної перевірки у відповідача відсутні підстави вимагати від платника податку копії первинних бухгалтерських документів, оскільки законодавчо визначено, що даний вид перевірки проводиться лише на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів.
Також позивач посилається на п. 3.1. та п. 3.3 Методичних рекомендацій "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", затверджених наказом ДПА № 266 від 18.047.2008, яким передбачено, що податкові декларації і розрахунки з податку на додану вартість, що подаються платником ПДВ до ДПІ, підлягають обов'язковій камеральній перевірці працівниками підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку надання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку. Проте, з дати подачі позивачем податкової звітності з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Руден Компані" до ДПІ у Голосіївському районів м. Києва пройшло більше 30 днів.
Крім того, позивач вказує що в період з 31 березня по 28 квітня 2010 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2008 по 31.12.2009, тобто Державною податковою адміністрацією у м. Києві була проведена перевірка в той самий період часу, що на думку позивача є неправомірним, оскільки всі порушення законодавства, викладені в Акті виїзної планової перевірки № 459/1-23-60/31109157 від 07.05.2010.
Відповідач в заперечення на позов зазначає, що позивач порушив вимоги пп.пп.7.4.1, 7.4.5, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за №168/97 ВР, в зв'язку з чим йому визначено суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 5656930,32 грн., яке вважає правомірним.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, актом перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04 1997р. №168/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі - Закон №168), в результаті чого занижено зобов'язання з податку на додану вартість.
Фактичні обстави справи свідчать про те, що позивач у перевіряємому періоді (січень-грудень 2009 року) мав фінансово-господарські відносини з ТОВ "Руден Компані" з яким було укладено договір № 68-У від 28.09.2008, строком дії до 01.06.2009. Предметом договору було надання ТОВ "Руден Компані" послуги по проведенню Комплексного аналізу ринків Дніпропетровської, Луганської та Донецької області та загальних характеристик вказаних регіонів з метою входження Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" на ринки зазначених областей.
Згідно п. 3.1 вартість послуг за даним Договором становила 22 627 721,33 грн. в т. ч. ПДВ - 3 771 286,89 грн.
У зв'язку з виконанням Договору № 68-У від 28.09.2008 у перевіряємий період позивачем було отримано податкові накладні, акти приймання-передачі наданих послуг.
Згідно Акту перевірки, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту включено суму 3 771 286,88 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 3 771 286,88 грн., в т.ч. по періодам:
квітень 2009р. -1 643 883,33 грн.;
травень 2009р. -960 000, 00 грн.;
червень 2009р. -1 167 403,55 грн.;
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
В силу п. 1.3 ст. 1 Закон України "Про податок на додану вартість" - платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. А відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.
У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.
Під час розгляду адміністративної справи, судом встановлено, що відповідно до Розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період січень - травень 2009 року наданих ТОВ "Руден Компані" до Ленінської міжрайонної ДПІ у м. Луганськ до податкових зобов'язань ТОВ "Руден Компані" не включена будь-яка сума ПДВ від обсягу поставки платнику податку - покупець ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" за період січень-травень 2009 року.
ТОВ „Руден Компані" (ЄДРПОУ 36073670), зареєстровано Виконавчим Комітетом Луганської міської Ради 12.08.2008 реєстраційний № 1 382 102 0000 015276, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ: 36073670. Взято на облік платників в Ленінській міжрайонній ДПІ у м. Луганську 13.08.2008 за № 592.
ТОВ „Руден Компані" зареєстровано платником податку на додану вартість, свідоцтво реєстрацію платника податку на додану вартість № 100141296 видане Ленінській міжрайонній ДПІ у м. Луганську 25.09.2008, індивідуальний податковий номер 360736712362.
Засновником (Статут ТОВ „Руден Компані" затверджено Рішенням учасника товариства № 1 від 07.08.2008), директором з 07.09.2005 (Рішення учасника № 1 від 07.08.2008) ТОВ _"Руден Компані" рахується ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. (Паспорт: серія НОМЕР_3 виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в танській області 1 грудня 2001; проживає за адресою: АДРЕСА_1).
Опитаний дізнавачем Свердловської ВК-38 старшим лейтенантом внутрішньої служби Бурцевим А. П. громадянин України ОСОБА_1 (паспорт: серія НОМЕР_2 виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 1 грудня 2001), який значиться засновником та директором ТОВ „Руден Компані" (Протокол допиту від 09.05.2010, м. Ленінський) (засуджений 22.11.2009 Артемівським р/с о. Луганська, по ст.187 ч.1 КК України, до 3-х років позбавлення волі) пояснив (мовою оригіналу): „... что ему не известно, что он является основателем и директором „Руден Компани", так же не известно название „Украинская аграрно-химическая компания", с директором указанного товарищества ОСОБА_4 и с бухгалтером гражданкой ОСОБА_5 он не знаком."
Згідно висновку спеціаліста № 181 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно - Західній залізниці від 07.07.2010 було проведено почеркознавче дослідження, у висновку якого вказано, що підписи від імені ОСОБА_1, в наданих на експертизу документах (у т.ч. Податкові декларації з податку на додану вартість з Розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ Наказ ДПА України від 30.05.97 № 166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 № 159) за період вересень 2008 - травень 2009), виконані не гр. ОСОБА_1, а іншою особою.
Також судом враховано, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 51-2710 порушена відносно директора ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України під час розслідування якої встановлено що службовими особами ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" протягом 2009 року незаконно формувався податковий кредит за рахунок безтоварних операцій з ТОВ "Руден Компані" (до якого входить і Договір № 68-У), яке має ознаки фіктивного підприємства.
Тому, враховуючи, що ОСОБА_1 не має відношення до діяльності ТОВ "Руден Компані", не є його посадовою особою, та, відповідно, як директор ТОВ "Руден Компані" не укладав з Позивачем договір №68-у від 28 вересня 2008 року та акти прийому-передачі наданих послуг до даного договору, суд вважає недоведеними матеріалами справи обставини дійсності вчинення Позивачем господарської операції щодо отримання та оплати послуг з розробки Комплексного аналізу ринків Дніпропетровської, Луганської та Донецької області та загальних характеристик вказаних регіонів, що слугувала включенню суми коштів 3 771 286,88 грн. за цим договором до складу податкового кредиту.
Згідно п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);
Згідно ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.
Згідно ч.2 ст.9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.
Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону №2181 визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.
Таким чином, несплачений підприємством податок на прибуток, податок на додану вартість внаслідок невірного формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету - власністю держави та має здійснюватися коригування показників податкової декларації пов'язаної з обчисленням сум такого податкового зобов'язаня, зокрема з сум ПДВ у розмірі 3 771 286, 88 грн., що віднесена позивачем до складу податкового кредиту в податкових деклараціях за квітень - червень 2009 року за операціями, що проведені на підставі такого правочину у відповідності до п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0001392306/0 від 06.12.2010 на загальну суму 5656930,32 грн. є правомірним та таким, що прийняте, у межах повноважень, у порядку визначеному Законом та відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову..
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України. Постанова набуває законної сили у порядок і строки, передбачені ст.254 КАС України.
Суддя В. І. Келеберда
Дата складення тексту рішення у повному обсязі - 11.04.2011.