ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
місто Київ
11 лютого 2011 року 13:17 справа № 2а-13805/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Пасулька О.М. розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Лівобережної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування
про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідачів: Пастернак М.М.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Лівобережної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено право позивача на отримання відшкодування витрат, понесених внаслідок нарахування та виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами.
Представником відповідача в судовому засіданні надано усні та письмові заперечення проти позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши докази, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є страхувальником за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, що підтверджується відповідним повідомленням про взяття на облік страхувальника (реєстраційний номер 8000300 47694).
У трудових відносинах з позивачем перебуває найманий працівник ОСОБА_4, що підтверджується трудовим договором від 5 червня 2009 року, який зареєстровано того ж дня за №832 Деснянським районним центром зайнятості.
Внаслідок перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з позивачем останній сплачував страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18 січня 2001 року № 2240-III (надалі по тексту Закон № 2240).
Внаслідок настання страхового випадку, що підтверджується листком непрацездатності від 25 серпня 2009 року, у ОСОБА_4 виникло право на отримання грошової виплати відповідно до Закону № 2240.
Позивачем проведено нарахування та виплачено допомогу відповідно до листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами у розмірі 13 078 грн. 80 коп.
ОСОБА_1 19 жовтня 2009 року подано заявою № 01/19102009 від 19 жовтня 2009 року про відшкодування понесених витрат за рахунок коштів фонду.
Відповідно до абз. 2 пункт 6.9 Інструкції Про затвердження Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду від червня 2001 року № 16 (надалі по тексту Інструкція № 16) позивачем подано звіти Ф4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2009 р., за 2009 рік, І півріччя 2010 року та І квартал 2010 року в яких в рядку 2 «Заборгованість, яка повинна бути сплачена Фондом після прийняття звіту», що відображено в таблиці VІ було відображено суму на відшкодування понесених витрат.
В результаті поданих відповідачем звітів та заяви про відшкодування витрат понесених позивачем, відповідачем проведено перевірку та складено акт ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1944 від 3 листопада 2009 року, яким не встановлено порушень щодо розрахунку допомоги по вагітності та пологах.
Однак, відповідачем відмовлено відшкодуванні зазначеної суми до отримання висновків контролюючих та правоохоронних органів.
Суд не може погодитись з позицією відповідача щодо відмови у відшкодуванні понесених витрат до отримання висновків контролюючих та правоохоронних органів.
Статтею 5 Закону № 2240 визначено, що одним з принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням визначено обов'язковість фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.
Пунктом 3 частини 2 статті 27 Закону № 2240 передбачено, що страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 27 Закону № 2240 страхувальник має право на додаткове фінансування з коштів Фонду в разі перевищення суми фактичних витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, над сумою нарахованих страхових внесків.
Пунктом 6.9 Інструкції № 16 про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої Постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності передбачено, якщо витрати, проведені страхувальником-роботодавцем, за звітний квартал перевищують нараховану суму страхових внесків та інших платежів, то різниця між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується в рахунок сплати наступного кварталу. Якщо ж витрати не можуть бути покриті страховими внесками і в наступному кварталі, то сума перевищення, з урахуванням очікуваного результату в наступному кварталі, відшкодовується страхувальнику-роботодавцю органом Фонду після одержання від нього звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП за минулий квартал.
Згідно п. 6.2. Постанови Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17 грудня 2004 року № 171 «визначення страхувальником у формі Ф4-ФСС з ТВП суми коштів, яка повинна бути сплачена Фондом після прийняття звіту (рядок 2 табл. VI «Розшифровка заборгованості за Фондом»), є підставою для перерахування цих коштів страхувальнику».
Оскільки в ході проведеної ревізії ФОП ОСОБА_1 не встановлено порушення діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а дії щодо відмови у відшкодуванні понесених витрат є неправомірними.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 6, 9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Лівобережної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування щодо невиплати ОСОБА_1 коштів по відшкодуванню витрат, понесених внаслідок нарахування та виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами в сумі 13 078 (тринадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 80 коп.
Зобов'язати виплатити Лівобережну міжрайонну виконавчу дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 13 078 (тринадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 80 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Клименчук