ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
02 березня 2011 року № 2а-9967/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м.Києві
до Контрольно-ревізійного управління в м.Києві
про визнання нечинною та скасування вимоги № 26-06-14-14/2205 від 14.04.2010року.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Контрольно-ревізійного управління в м. Києві (надалі відповідач) про визнання протиправними дії відповідача під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ГУ МНС України в м. Києві; про визнання протиправним та скасування вимоги відповідача від 14.04.2010 № 26-06-14-14/2205 в частині п. 3 щодо зайво виплачених добових учасникам спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів в сумі 5,63 тис. грн. та визнання протиправним та скасування вимоги від 14.04.2010 № 26-06-14-14/2205 в частині п. 4 зайво виплачених добових учасникам спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів в сумі 7, 77 тис. грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про процедурні порушення вчиненні відповідачем під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ГУ МНС України в м. Києві та вказує, що спірні вимоги в частині п.п. 3 та 4 є безпідставними, оскільки позивачем правомірно застосовано Наказ № 222 від 19.05.2004, яким затверджена Інструкція «Про порядок організації та проведення в органах управління та підрозділах МНС України спортивних змагань, навчально-тренувальних зборів, масової фізкультурно-оздоровчої роботи та матеріального забезпечення учасників цих заходів»в частині виплати витрат на забезпечення учасників спортивних заходів.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях на позов, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до п. 1.2.1.1 плану роботи Контрольно-ревізійного управління в м. Києві на I квартал 2010 року, п. 11 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06 № 550 та на підставі направлень на проведення ревізії, виданих начальником КРУ в м. Києві від 22.01.2010 № 160-165 та № 310, № 456 співробітниками відповідача проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2007 по 01.01.2010, про що повідомлено позивача листом від 22.12.2009 № 26-06-14-14/9238.
За результатами перевірки 16.03.2010 року складено акт № 06-30/258.
На підставі акту ревізії фінансово-господарської діяльності № 06-30/258 відповідачем було направлено позивачу вимогу від 14.04.2010 року № 26-06-14-14/2205 про вжиття заходів по відшкодуванню порушень.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.
Для реалізації завдань, функцій та інтересів держави в процесі державного управління створюються спеціальні органи, які діють в межах своїх повноважень.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, порушень та запобігання їм у подальшому.
Положеннями ст.ст. 4, 5 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”передбачено, що Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню України. Контрольно-ревізійне управління в м. Києві очолює начальник, який призначається начальником Головного контрольно-ревізійного управління України.
Пунктом 4 Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. № 884 (далі - Положення про ГоловКРУ) передбачено, що ГоловКРУ відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу контрольно-ревізійних підрозділів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі із здійснення державного фінансового контролю (пп. 22); здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань (пп. 26).
Тобто, відповідач при здійсненні своєї діяльності підпорядкований ГоловКРУ України.
Пунктом 8 Положення про ГоловКРУ передбачено, що ГоловКРУ в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Пунктом 1.2 Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом ГоловКРУ від 09.01.2001р. № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2001р. № 37/5228 (далі - Положення про Управління), Управління у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністра фінансів України, ГоловКРУ України та цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Пунктом 5 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006р. № 550 передбачено, що планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 6 Порядку планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2001р. № 955, терміни підготовки та порядок затвердження планів контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також планів контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах, районах у містах, у тому числі міжрайонних контрольно-ревізійних відділів, визначаються ГоловКРУ.
Згідно з п. 5 Порядку планування, плани контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також плани контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах, районах у містах, у тому числі міжрайонних контрольно-ревізійних відділів, розробляються на підставі Плану основних напрямків контрольно-ревізійної роботи органів державної ревізійної служби та включають інші питання, вирішення яких належить до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби.
Відповідно до п.п. 45, 46 Порядку “Проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою” затвердженого постановою КМ України № 550 від 20.04.2006 року у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Як вбачається з листа - вимоги від 14.04.2010 року № 26-06-14-14/2205 в ході ревізії, крім іншого встановлено порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон»та п. 1.5 наказу МНС України від 28.11.2007 № 812 Головним управлінням, в період з 11.01.2008 по 01.06.2008 зайво виплачено добових учасникам спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів в сумі 5, 63 тис. грн. Також відповідачем встановлено, що внаслідок прийнятих МНС України управлінських рішень, а саме наказів від 19.12.2002 № 331 та від 19.05.2004 № 222, Головним управлінням в період з 01.01.2007 по 10.01.2008 виплачено добових учасникам спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів за нормами, що не погоджені Міністерством фінансів України та перевищують встановлені норми Постановою № 663 в загальній сумі 7,77 тис. грн.
У зв'язку з викладеним, відповідач крім іншого, вимагає:
- провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених добових учасникам спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів.В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 5,63 тис. Грн. у порядку та розмірах встановлених ст. ст. 133-135 КЗпП (п. 3);
- провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених добових учасникам спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів.В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 7,77 тис. Грн. у порядку та розмірах встановлених ст. ст. 133-135 КЗпП (п. 4).
Згідно п. 1.5 наказу МНС України від 28.11.2007 № 812 «Про затвердження Інструкції про особливості направлення у відрядження осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України і за кордон»окремим видом витрат що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 23 квітня 1999 року N 663 "Про норми відшкодування витратна відрядження в межах України та за кордон" (далі -Постанова № 663).
Пунктом 1 Постанови № 663 встановлено для працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) такі граничні норми добових витрат: у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України - 30 гривень.
Відповідно до вимог п. 11 Постанови № 663 особливості направлення у відрядження військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, визначаються за погодженням з Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державним комітетом у справах охорони державного кордону, Головним управлінням командуючого Національноюгвардією, Управлінням державної охорони, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, а військовослужбовців Державної фельд'єгерської служби при Державному комітеті зв'язку та інформатизації - також Державним комітетом зв'язку та інформатизації.
Наказом МНС України 19.05.04 № 222 затверджена Інструкція «Про порядок організації та проведення в органах управління та підрозділах МНС України спортивних змагань, навчально-тренувальних зборів, масової фізкультурно-оздоровчої роботи та матеріального забезпечення учасників цих заходів»(далі -наказ № 222), якою визначено порядок організації та проведення в органах управління та підрозділах системи МНС України спортивних змагань, навчально-тренувальних зборів команд, масової фізкультурно-оздоровчої та секційної роботи, направлення на ці заходи учасників, витрат коштів, які виділяються згідно з кошторисами, для матеріального забезпечення учасників спортивних змагань.
Вказаним Наказом встановлено, що забезпечення учасників спортивно-масових заходів коштами на харчування забезпечуються грошима. В додатку 4 до наказу визначено норми витрат на забезпечення учасників спортивних заходів, в тому числі на харчування під час проведення чемпіонатів на першість МНС України для спортсменів на харчування нараховуються добові з коефіцієнтом 2,0, а під час навчально-тренувальних робіт 2,2
У зв'язку з чим позивач сплачував спортсменам на харчування добові на харчування у розмірі з 01.01.07 по 18.03.08 -50 грн. та 55 грн., а з 19.03.08 60 грн. та 60,6 грн.
Судом враховано, що згідно п. 7 Указу Президента України Про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 28 жовтня 1996 року N 1005/96 (чинного на момент видання Наказу № 222) МНС України в межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Проте, реалізація вказаного повноваження можлива з урахуванням принципу правопорядку, закріпленого ч.2 ст.19 Конституції України.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні Наказ № 222 не було погоджено з Міністерством фінансів України, як того вимагає Постанова № 663, яка має вищу юридичну силу, ніж наказ № 222, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для його застосування позивачем при визначені розміру видатків на харчування для спортсменів у розмірі вищому ніж передбачено Постановою № 663.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення за наслідками проведення ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2007 по 01.01.2010 та відсутність підстав для визнання протиправним та скасування вимоги № 26-06-14-14/2205 від 14.04.2010 про усунення порушень в частині п.п.3 та 4.
Твердження позивача про протиправність дій відповідача під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ГУ МНС України в м. Києві не підтверджуються матеріалами справи, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративний суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В даному випадку відповідачем не враховано цілий ряд обставин, які мають значення для прийняття рішення.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, та набуває законної сили у порядку й строки, що визначені ч.1 ст.254 КАС України
Суддя В.І. Келеберда
Дата складення тексту рішення у повному обсязі -15.03.2011