ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 1/54
м. Київ
24 лютого 2011 року 13:42 № 2а-1270/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В. при секретарі судового засідання Попадин О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської ради
про зобов'язання вчинити дії, визнання дій протиправними,
за участю представників сторін:
представник позивача ОСОБА_2;
представник відповідача не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи за відсутності представника та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
27 січня 2011 року ОСОБА_1 (далі по тексту -позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради (далі по тексту -відповідач, КМР) про:
- визнання дій відповідача з відмови позивачу в реалізації встановленої законом пільги на першочергове відведення земельної ділянки для садівництва на підставі неіснуючого нормативно-правового акту-рішення від 28.03.2002 р. № 370/1804 "Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року" -протиправними;
- зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки позивачу для садівництва в Дніпровському районі м. Києва;
- зобов'язання відповідача розглянути на пленарному засіданні питання з безоплатного першочергового відведення позивачу земельної ділянки для садівництва в розмірі 0,12 гектара в Дніпровському районі м. Києва;
- зобов'язання відповідача безоплатно першочергово відвести позивачу земельну ділянку для садівництва в розмірі 0,12 гектара в Дніпровському районі м. Києва.
Позовні матеріали були передані на розгляд судді 31 січня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1270/11/2670. Позивач в позовній заяві надав належне обґрунтування щодо пропущення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2011 року закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-1270/11/2670 та справу призначено до судового розгляду на 15 лютого 2011 року.
В судовому засіданні 15 лютого 2011 року представник позивача просив перенести розгляд справи для надання належних доказів по справі. Суд оголосив перерву до 21 лютого 2011 року.
В судовому засіданні 21 лютого 2011 року суд оголосив про відкладення розгляду справи до 24 лютого 2011 року у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання, хоча про дату, час та місце розгляду справи позивач був належним чином повідомлений.
В судовому засіданні 24 лютого 2011 року суддя оголосив клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Представник позивача подав письмові обґрунтування непропущення строку звернення до суду. Представник позивача заявив клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів. Суддя відмовив в залученні поданих представником позивача доказів. Представник позивача просив задовольнити позов.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради про визнання дій відповідача з відмови позивачу в реалізації встановленої законом пільги на першочергове відведення земельної ділянки для садівництва на підставі неіснуючого нормативно-правового акту -рішення від 28.03.2002 р. № 370/1804 "Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року"-протиправними; зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки позивачу для садівництва в Дніпровському районі м. Києва; зобов'язання відповідача розглянути на пленарному засіданні питання з безоплатного першочергового відведення позивачу земельної ділянки для садівництва в розмірі 0,12 гектара в Дніпровському районі м. Києва; зобов'язання відповідача безоплатно першочергово відвести позивачу земельну ділянку для садівництва в розмірі 0,12 гектара в Дніпровському районі м. Києва.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вiд 18.11.2004 № 2195-IV (далі по тексту -Закон № 2195-IV) позивач відноситься до категорії "дитина війни" та згідно ст. 5 даного Закону йому було встановлено пільгу - першочергове відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва.
З метою реалізації цієї пільги та згідно ст.ст. 9, 78-81, 116, 118, 121, п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України 18 лютого 2006 року позивач звернувся з відповідним зверненням до КМР.
Листом від 28.03.2006 р. № 225-032-1630 від КМР позивачу було відмовлено в реалізації встановленої законом пільги із посиланням на рішення від 28.03.2002 р. № 370/1804 "Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року".
Позивач вважає відмову КМР, оформлену листом від 28.03.2006 р. № 225-032-1630, незаконною, що порушує його права та інтереси щодо першочергового відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується і це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Порядок набуття громадянами права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності встановлений Земельним кодексом України.
На час звернення позивача з листом про реалізацію пільги стосовно першочергового відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва порядок набуття громадянами права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності встановлювався ст.ст. 116, 118, 151 Земельного кодексу України.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України (в редакції від 09.02.2006, що діяла на момент звернення позивача) встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
Звернення позивача від 18 лютого 2006 року до КМР не відповідало вимогам ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України в діючій на той момент редакції, оскільки позивачем не вказано місцезнаходження бажаної земельної ділянки (не вказано місто, район в місті) та бажаний розмір.
Судом встановлено, що заява щодо надання земельної ділянки в Дніпровському районі міста Києва взагалі не подавалась позивачем.
Оскільки судом встановлено, що про надання земельної ділянки для садівництва в розмірі 0,12 гектара в Дніпровському районі м. Києва позивач ніколи не звертався, підстави для зобов'язання відповідача розглянути на пленарному засіданні питання з безоплатного першочергового відведення позивачу такої ділянки - відсутні.
Згідно статті 118 Земельного кодексу України (в редакції від 09.02.2006, що діяла на момент звернення позивача) відповідна міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Оскільки заява позивача встановленим вимогам не відповідала, підстави для надання земельної ділянки та підстави для надання дозволу на розробку проекту землеустрою у відповідача відсутні.
Судом встановлено, що проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки для садівництва в Дніпровському районі м. Києва не розроблявся та на розгляд до Київської міської ради не надходив.
За відсутності розробленого та погодженого проекту відведення земельної ділянки Київська міська рада не може вирішувати питання про його затвердження та передачу у власність земельної ділянки на пленарному засіданні ради.
За таких обставин, не вбачається ознак протиправності в діях відповідача щодо надання відповіді на заяву, яка не відповідала встановленим вимогам.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 та відсутності підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
2. Судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.В. Клочкова
Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.03.2011 р.