73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
20.06.2011 Справа № 14/193-ПД-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон,
до Відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", м. Херсон,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Херсонської товарної біржи, "Альтер-Его", м. Херсон,
про визнання недійсним угод щодо розірвання договору купівлі-продажу, визнання права власності та витребування майна.
за участю представників сторін:
позивача - не прибув;
відповідача - ОСОБА_2- представник, довіреність № 010/3718 від 29.12.2010р.;
третьої особи - не прибув.
Позивач у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.10.10 р., просить визнати недійсною угоду щодо розірвання договору купівлі-продажу від 04.03.2002 року № 4610, за яким Позивач купив у відповідача Водну станцію літера "А", розташовану за адресою: Затон № 3 річка Дніпро. Позивач також просить визнати за ним право власності на вказане нерухоме майно та витребувати зазначене нерухоме майно у відповідача. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що не укладав спірної угоди про розірвання договору купівлі-продажу спірного майна.
Представник позивача в ході судового розгляду справи 29.10.10 р. підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.10.10 р. На судове засідання 20.06.11 р., про час, дату і місце якого був повідомлений належним чином (про що свідчить засвідчена копія витягу з журналу вихідної кореспонденції господарського суду Херсонської області), не прибув.
Представник відповідача в ході судового розгляду справи заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву та письмових доповнень до відзиву, посилаючись на те, що ВАТ "Херсонський завод карданних валів" є повноправним власником об'єкта нерухомості - водна станція літ. "А", розташована за адресою: м. Херсон, затон № 3 р. Дніпро. Договір купівлі-продажу спірного майна укладено сторонами 04.03.2002 р. та за згодою сторін розірвано - 02.04.2002 р. за договором № 1. Крім того, на думку відповідача, Позивачем порушено строк позовної давності, встановлений у 3 роки, а поважних причин для його поновлення не встановлено.
Представник третьої особи, належним чином повідомленої про час, дату і місце проведення судового засідання, не скористався своїм правом на участь у судовому розгляді справи, відзив на позовну заяву суду не надав.
Ухвалою суду від 29.10.2010 року провадження у справі зупинялось до 08.06.11 р. у зв'язку з призначенням комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи.
Листом господарського суду вих. № 2189 від 07.02.2011 року витребувано справу з експертної установи у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу суду від 29.10.2010 року.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 року ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.10.2010 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ПП ОСОБА_1 без задоволення.
29.03.2011 року справу направлено до експертної установи для проведення за даною справою комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи.
В подальшому до суду надійшли листи № 12/6792 від 04.05.2011 р. та № 12/8096 від 24.05.2011 р. науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Миколаївській області про неможливість проведення судової експертизи, зокрема у зв'язку з відсутністю оригіналу спірної угоди та акту прийому-передачі (повернення) водної станції. За вказаних обставин, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
4 березня 2002 року між ВАТ "Херсонський завод карданних валів", як продавцем і ГШ ОСОБА_1, як покупцем було укладено на Херсонській товарній біржі "Альтер-Его" договір купівлі-продажу нерухомого майна № 4610, по умовам якого покупцю у власність переходила - водна станція літ. "А", яка розташована у затоні № 3 р. Дніпро.
04.03.2002 року по акту прийому-передачі, водна станція була передана від ВАТ "Херсонський завод карданних валів" до ПП ОСОБА_1
Згодом, 02.04.2002 р. між ВАТ "Херсонський завод карданних валів" та ПП ОСОБА_1 було укладено договір № 1 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 4610 від 04.03.2002р., зокрема, щодо водної станції.
02.04.2002 року по акту прийому-передачі водна станція була повернута від ПП ОСОБА_1 до ВАТ "Херсонський завод карданних валів".
Відповідно до листа ХДБТІ за вих. № 4163/10 від 21.09.2010 р. Водна станція літ. "А", розташована за адресою: м. Херсон, затон № 3 р. Дніпро належить ВАТ "Херсонський завод карданних валів".
Отже, ВАТ "Херсонський завод карданних валів" є повноправним власником об'єкта нерухомості - водна станція літ. "А", розташована за адресою: м. Херсон, затон № 3 р. Дніпро.
В підтвердження розірвання договору купівлі-продажу водної станції та обізнаності гр. ОСОБА_1 з 2002 року про його укладення, відповідачем представлено суду: копію листа на товарну біржу, поданого гр. ОСОБА_1; копію листа з банківської установи про підтвердження повернення коштів на рахунок ПП ОСОБА_1; копію банківських виписок з підтвердженням повернення коштів та реєстру прийнятих на оплату документів; копію листа ХТБ "Альтер-Его" від 21.12.2010 р.; копію витягу з журналу реєстрації правочинів; копію листа ВАТ "ХЗКВ" на біржу про розірвання договору; копію листа з ДПІ м. Херсона від 05.01.2011 р., з якого слідує, що ВАТ "ХЗКВ" продовжував сплачувати земельний податок за земельну ділянку під затоном № 3 річка Дніпро, водна станція з 2002 р. до цього часу; копію листа УМВС України в Херсонській області № 4/1 від 26.04.2010 р. та № 2/4-3425 від 02.11.2010 р., з яких слідує, що за фактом відсутності оригіналу спірної угоди здійснювалась перевірка.
Позивачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не доведено обставини, що викладені у позовній заяві та якими обґрунтовуються позовні вимоги, а саме, щодо не укладання ним угоди (договору) про розірвання договору від 4 березня 2002 року № 4610 купівлі-продажу спірного нерухомого майна.
За вказаних обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з необґрунтованістю.
Судом не приймаються до уваги посилання відповідача у відзиві на позовну заяву, як на підставу для відмови у позові, на пропущення позивачем загального строку позовної давності, оскільки підставою для відмови у позі є саме необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата оформлення та підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України "29" червня 2011 р.